Сьогодні у провулку “Гірчичне зерно” відкрили довгоочікувану виставку “Коли дерева були великими”. Її сформували із 24 найкращих фотографій, які на конкурс присилали всі охочі. Всього надійшла 201 робота від 77 учасників.
Один із організаторів конкурсу Сергій Денисенко розповідає, що обрати переможців було дуже складно, адже всі роботи по-своєму оригінальні. “Критерій оцінювання, яким керувалося журі – “подобається-не подобаться”. І якщо у попередньому конкурсі, де ми розглядали фото сакур, думка журі була майже одностайною, то тут працювати довелося куди довше”. За словами пана Сергія, ідея виставки саме дитячого фото проста: 1 червня – Міжнародний День захисту дітей, тож і конкурс вирішили приурочити саме до цього свята. Експозицію хотіли відкрити ще тоді, але організатори трохи не вклалися в терміни, тому перенесли на 22 червня – День літнього сонцестояння.
Із 201 роботи багато довелося відкинути зразу, оскільки вони не відповідали технічним вимогам. “Це були любительські фотографії, зняті на планшети, телефони. Безумовно, у кожної з них була ідея, варта уваги, але коли готуєш виставку, треба зважати і на параметри… Визначитися з тим, які фотографії ввійдуть в експозицію, нам було складно. На жаль, простір обмежений, і тут висять тільки 24 роботи. Але повірте, що хороших знімків було набагато більше”, – каже Сергій Денисенко.
Та як складно не було членам журі обрати кращі світлини, вони все-таки визначилися з трьома “най-най”. Отже, третє місце посіла Олена Бугренкова, друге – Людмила Малишева, (яка, до речі, мешкає у Житомирській області). Ну, а переможцем став Михайло Палінчак-молодший. Всі автори отримали свої подарунки. За “бронзу” організатори підготували намисто, до Житомира відправився кавовий набір, а головним призом став капелюх та оригінальний диплом.
Крім цього, трьом учасникам конкурс вручили заоохочувальні призи – яскраві горнятка.
Олена Бугренкова, чию роботу визнали однією з кращих, розповідає, що цьому фото вже близько 5 років, а моделлю стала племінниця дівчини: “Тоді зовсім не планувалося фотосесії, я просто взяла фотоапарат, і зняла племінничку. Світлина спонтанна, напевно, тому і щира”.
Про спонтанність своєї роботи говорить і Настя Ножка, яка отримала заохочувальний приз: “Фотоапарат я ношу всюди, адже він дуже маленький і зручний. Тоді ми вибралися на сімейний пікнік, і мої племінники просто гралися. Я їх сфотографула, й ось що вийшло. Можливо, цей знімок не є ідеальним ні за композицією, ні за іншими професійними параметрами, але у ній передані емоції”.
Експозицію “Коли дерева були великими” можна буде відвідати ще близько двох місяців. Далі її організатори – “Не понял” та “Гірчичне зерно” – обіцяють нові та цікаві проекти.
