Свого часу Закарпаття мало сумну славу краю, де часто крадуть іномарки. Та згодом цей вид злочину пішов на спад. На сьогодні викрадення авто в нашій області не є поширеним явищем. Утім днями в обласному центрі в місцевого жителя поцупили мікроавтобус “Рено-трафік”. – До мене близько 6-ї години ранку прийшли працівники міліції, – розповідає потерпілий Анатолій. – Я ще спав. Вони повідомили, що знайшли мій мікроавтобус, який викрали з-під будинку.
Бус знайшли на вул. Тихого в одному з гаражів. Як з'ясувалося, аби його поцупити, зловмисники зрізали ремені безпеки, що були на сидіннях, і зачепивши їх, відбуксирували на іншу вулицю. Це моя робоча машина. Із неї зникли інструменти та домкрат. Ужгородські правоохоронці розповіли нашому виданню, що їм зателефонували люди й повідомили, що в одному з гаражів пробують розібрати мікроавтобус. На місце події виїхала слідчо-оперативна група і затримала двох чоловіків, а третього, який утік, знайшли через добу. Наразі розпочато слідство.
Прес-служба Закарпатської обласної прокуратури повідомила наше видання, що 4 жовтня в Ужгородський міськвідділ міліції надійшла інформація про викрадення мікроавтобуса. За цим фактом відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 289 Кримінального кодексу України. Міський прокурор зазначив, що невідомі особи за попередньою змовою заволоділи транспортним засобом, який належить жителю обласного центру. У ході розслідування встановили злочинця, котрому повідомили про підозру в скоєнні злочину.
Прокуратура м. Ужгорода подала до суду клопотання про обрання запобіжного заходу – тримання під вартою. Наразі встановлюють й інших осіб, причетних до цього злочину. Хід досудового розслідування перебуває на контролі міської прокуратури. – Мікроавтобус “Рено-трафік” викрали з вулиці Заньковецької, – коментує адвокат одного з підозрюваних. – Проте в цій справі є житель Ужгорода, який визнає свою участь у незаконному заволодінні мікроавтобусом. Зокрема підозрюваний Любомир зізнався, що вчинив цей злочин один. Ужгородська прокуратура відкрила кримінальне провадження за ч. 2 ст. 289 ККУ (за змовою групою осіб), вважає, що потерпілому завдано значної шкоди.
Але цей мікроавтобус уже старий, 1988 року випуску. У прокуратури відсутні докази щодо групи осіб, які скоїли злочин, та спричинення значної шкоди потерпілому. Дивно, що прокурор не бере до уваги покази Любомира, котрий розповів, що діяв один, увівши в оману іншу людину (повідомив, що мікроавтобус належить йому, він загубив ключі й треба допомогти відбуксирувати авто в гараж на вул. Тихого).
Міська прокуратура умисно інкримінує Любомиру дії за ч. 2 ст. 289 ККУ з метою будь-яким чином узяти його під варту, знаючи, що в разі ч. 1 цієї ж статті неможливо арештувати підозрюваного. На думку захисників, дії прокуратури явно спрямовані на необ'єктивність, неповноту, невідповідність кваліфікаційних ознак, що в подальшому веде до вчинення тиску на суди, аби ті визнали особу винною саме в тому злочині й тій частині статті, яку висунула прокуратура. – Мій підзахисний визнає вину, але каже, що цей злочин скоїв один, – розповідає адвокат Любомира. – Однак прокуратура натягує йому навмисно тяжкий злочин.
Іван ЛАДЖУН, Карпатський об'єктив
