Жителі Радванки звинувачують лікарів «швидкої» у бездіяльності, ті ж виправдовуються: боялися вийти з машини, бо натовп ромів їм погрожував

Справжній скандал зчинився вчора навколо 11-місячного ужгородця Арона Папа. Ромське немовля захворіло, почало кашляти та блювати. Його бабуся, злякавшись, викликала “швидку”. А про те, що сталося потім, версії розходяться. Жителі Радванки стверджують, що медики не схотіли навіть з машини вийти, натомість лікарі виправдовуються: боялися розлючених ромів. “Про Захід” вирішив розібратися і подати усі точки зору на проблему.

У міській дитячій клінічній лікарні нас зустрічає 17-річна Мар'яна Пап. Вона сама ще виглядає дитиною, але тримає на руках свого 11-місячного сина Арона. Зізнається: вчора її вдома не було, тож про деталі госпіталізації малого вона знає зі слів бабусі та сусідів. Мовляв, Арон вчора дуже сильно плакав, його нудило. Оскільки вдома, крім бабусі, нікого не було, вона викликала “швидку”. Лікарі приїхали за 20 хвилин, але з машини виходити не схотіли, сказали, що оглянуть маля у “швидкій”. При цьому вони навіть не мали з собою градусника, аби виміряти дитині температуру. Сусіди, котрі вийшли на вулицю, почали обурюватися. Це лікарів налякало і вони викликали міліцію.

Усе це на власні очі бачив ромський громадський активіст Мирослав Горват. Розповідає: його покликали на вулицю Ужанську, аби допоміг добитися госпіталізації дитини. “Коли я прийшов, то побачив, що на вулиці стоїть машина “швидкої”, а всередині сидять водій і лікарі: одна старша жінка і одна молода. Я просив ту старшу, аби зайшла у будинок і подивилася дитину, але вона чомусь навідріз відмовлялася. Бабуся стояла поруч, казала, що у неї в хаті чисто, що лікар може спокійно зайти – не хотіла. Вони лише казали: заберуть дитину до лікарні, якщо її принесуть у машину. Я зайшов до будинку, малий справді сильно плакав. Тому я умовив бабку сісти з Ароном у “швидку”.

Тут і міліція приїхала, яку викликали лікарі. Я їм пояснив, що медики не хочуть виходити до дитини, до того ж я запідозрив старшу жінку у тому, що вона нетвереза. Так мені здалося, бо вона була червона і відчувався запах чи-то спирту, чи-то ліків. Але стверджувати не буду. Це, до речі, не перший такий випадок. Раніше на “Шахті” лікар приїхав до дитини і сказав, що він у “шльонках” по калюжах ходити не буде, тому хай несуть хворого у машину. Я не хочу скандалу, прагну лише розібратися у тому, чому лікар не захотів увійти у дім і оглянути дитину. Можливо й не треба було забирати Арона до лікарні, може потрібно було назначити лікування вдома. Хай керівництво “швидкої” на такі випадки зверне увагу, бо це дискримінація”.

Аби почути іншу сторону конфлікту, ми поїхали до станції швидкої медичної допомоги і знайшли лікарку, котру звинувачують у небажанні надати допомогу. Леся Юліанівна – медик із 35-річним стажем. Вона категорично відкидає всі закиди на свою адресу, особливо ж обурюється звинуваченнями у нетверезості. Каже: вона взагалі не вживає алкоголю, адже має гіпертонічну хворобу. Запропонувала хоч зараз здати тест на вміст алкоголю в крові. І додає: так, приймала заспокійливе, бо сина поранили на Сході, він зараз лежить у госпіталі.  

“Ми приїхали на Радванку через 5 хвилин після виклику. Під будинком вже стояв натовп людей, котрі почали мене хапати за куртку, тягти з машини. Баба з дитиною стояли на вулиці, тому ми запропонували оглянути дитину в машині і повезти її в лікарню. Так, виходити я побоялася, бо люди на вулиці поводилися агресивно, кричали, що я не можу забрати дитину у мами. Зі мною на виїзд приїхала молода студентка 20-ти років, вона так злякалася, що передати вам не можу! Роми заблокували “швидку”, ми не могли поїхати геть, тому викликали міліцію.

Винною у цій ситуації я себе не вважаю – ніхто ж із медиків не бажає бути побитим. Але усвідомлюю, що можу бути за цей випадок своїм керівництвом покарана. Такого зі мною за всю практику не траплялося. Скільки разів їздили на виклики до ромів, скільки разів вони мені казали, що маю золоті руки, а тут що сталося – просто не розумію. Як би там не було, дитину я до лікарні доставила. Може і не потрібно було за показами, бо температури в неї високої не було, але дитина виглядала дуже запущеною, до того ж бабуся сказала, що вони не мають грошей на ліки. Тобто, свою роботу я зробила правильно, хоча після такого працювати більше, скажу чесно, не хочеться”, – каже Леся Юліанівна.

Керівника лікарки на робочому місці не було, тому свій коментар він дати не зміг. Але відомо, що у цій справі проводиться службова перевірка. Щодо Арона, навколо якого зчинилася така буча, то йому вже краще. 17-річна мама не знає, що з ним. Спочатку, каже, їй повідомили, що у малого може бути туберкульоз, потім сказали – нема. Після розмови з лікарями виявилося, що у малого бронхіт. Його з мамою потримають ще кілька днів у стаціонарі, аби він нормально підлікувався, а потім відпустять додому.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, “Про Захід”