Сербське місто Крагуєвац на 10 днів стало домівкою для семи молодих українців, котрі в ці дні беруть участь у міжнародному еко-таборі. Організований німецькою екологічною організацією «JANUN» з Ганновера, цей табір – літня школа, де навчають навикам еко-свідомого життя. Він діє не перший рік і не вперше запрошує українців. Традиційно в складі української команди кілька представників ужгородської екологічної організації «Екосфера» – партнера ганноверського «JANUN»-а. Як навчаються та відпочивають молоді ужгородські екологи в сербському еко-таборі – розповіла «Про Заходу» його учасниця Оксана Буртин.
«До Сербії ми приїхали 7 серпня, – починає розповідь ужгородська активістка. – Для участі в еко-таборі організатори відібрали молодих людей з усієї України: є у нас хлопці й дівчата з Ужгорода, Львова, Бахмута та інших міст. Усі – активні та свідомі, вдома беруть участь у різноманітних еко-проектах та намагаються залучити до цього інших. Загалом у таборі проживає близько 30 учасників віком від 17-ти до 30 років із Сербії, Македонії, Німеччини та України. Це щколярі-старшокласники, студенти-екологи і молоді люди, котрі працюють у сфері збереження довкілля або волонтерять у подібних проєктах».
Варто зазначити, що Сербія не випадково стала місцем проведення такого табору, як не випадково для участі у ньому відбирали учасників з Сербії, Македонії та України. У кожній із цих європейських держав наразі не налагоджена достатньо добре система утилізації та переробки відходів, не розвинена культура сортування та нема чіткої стратегії боротьби із засиллям сміття. Тому мета літньої школи також навчити молодих лідерів, котрі, перейнявши європейський досвід, у своїх регіонах зможуть порушувати питання активізації боротьби з відходами та навчатимуть дітей еко-свідомості.
«Наші лектори намагаються передати передовий досвід країн ЄС у питаннях боротьби зі сміттям, – веде далі Оксана Буртин. – Перш за все нам потрібно подбати про обізнаність та культуру, тому велика увага приділяється тому, як ми можемо виховати молоде покоління наших країн. Тепер ми знаємо, як проводити лекції для дітей, як зацікавити їх темою збереження довкілля, правильно донести до них проблеми, пов’язані зі змінами клімату тощо. В Ужгороді наша організація «Екосфера» якраз і займається тим, що пропагує еко-свідомість серед дітей, тож для нас було дуже цікаво повчитися новому, дізнатися, які ігрові методи ще можуть зацікавити дітлахів».
Однак у сербському еко-таборі не лише навчають, а і прислухаються. Так, основне завдання для учасників – розробка та впровадження засобів, які допоможуть локації, на якій працює табір, стати більш екологічною. Іншими словами, молодь має показати власникам садиби-хостелу приклади «зеленої» модернізації. Ідей у молодих людей із Сербії, Македонії та України було справді багато: від банальної економії електроенергії до створення домашньої сонячної електростанції і використання продуктів з найближчої ферми, аби не витрачати паливо на далеку дорогу.
«Ми запропонували власникам кілька цікавих ідей, над якими працюєми зараз, – каже Оксана. – Так, ми заклали аромогрядку, де посадимо зеленину, яку зможуть використовувати як власники, так і гості садиби. Також спланували на частині території висадити кущі ягід, з яких господарі зможуть згодом збирати плоди, сушити їх і використовувати для приготування запашного чаю. Інші команди теж мають цікаві ідеї, які втілюють у життя. В підсумку ми хочемо показати господарям садиби і самим собі, що жити у гармонії з природою не так важко, можна почати з малого – придбати еко-торбу, економити воду, пересісти на велосипед – і з того почати формування не лише еко-свідомого побуту, а й загалом культури у своїй країні».
Міжнародний табір ще й не завершився, а Оксана Буртин та її колеги, натхнені досвідом німецьких лекторів, вже мають безліч ідей, які хочуть застосувати вдома. Поки ж вони працюють над тим, аби віддалено познайомити своїх нових європейських друзів із Україною. Днями навіть влаштували у таборі український вечір, під час якого пригощали учасників національними стравами, співали українських пісень та презентували англійською мовою невеличкі доповіді про нашу країну, її історію на культуру.
Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»
