Смузі, імбирний чай і традиційна закарпатська кава. Чим зігріваються ужгородці взимку?

Опубліковано:





Зима цього року змінює свій настрій майже щодня. То радує нас сонечком, то лякає морозами, то заливає холодними дощами, а інколи, як і годиться, щедро сипле снігом. В таку пору нерідко хочеться грітися з горнятком улюбленого напою у затишній кав`ярні або ж вдома під ковдрою. Поки такий настрій ще є, ми вирішили дізнатися, у компанії яких напоїв люблять проводити зимовий час ужгородці.

Журналістка Наталія Каралкіна щоранку “готує” каву для своїх читачів, тому найперше дівчина згадала саме її:

“У холодну і нерідко похмуру пору зранку найкраще бадьорить горнятко ароматної кави. Без неї не уявляю своїх робочих буднів. Кава стала й частиною щоденного “ритуалу”, пов'язаного з журналістикою. “Готую” її і для читачів сайту газети “РІО”: з ранкового привітання, побажання смачної кави та інших розважальних рубрик складається перша новина сайту”.

Наталія також розповідає, що, окрім кави, любить какао, зелений чай та глінтвейн:
“Люблю також какао зі шматочками зефіру. Цей напій активізує мозок у особливо “затяжні” періоди думання і написання статей:)

Зелений чай з м'ятою – ще один, важливий для мене напій. В ужгородських кав'ярнях не всюди подають хороший, тому раджу готувати такий чай вдома. М'ята добре розслаблює, що теж корисно у нашій діяльності.

Однак для особливого вечора і хорошої компанії, думаю, не може бути нічого кращого, ніж гарячий глінтвейн. Зовсім не обов'язково готувати його за суворим рецептом – у мене щоразу виходить імпровізація. Для найпростішого варіанту достатньо хорошого вина, цукру, яблук, апельсинів, кориці і, звісно, позитивного настрою, який передається всьому тому, за що беретеся:)”.

Про те, що найчастіше ужгородці гріються кавою, розповідає й офіціант однієї з ужгородських кав`ярень Олександр: “Це ж передбачувано! Місцеві мешканці дуже люблять каву. Бувають клієнти, які її п`ють кілька разів на день. І насправді це не залежить від того, яка пора року. Ну, взимку стає популярнішим чай. Ми, наприклад, варимо дуже смачний із шипшини. Він найкращий тоді, коли добре настояний. І корисний, до речі. Щоб його заварити, на літр води беремо близько 4-5 ложок шипшини і варимо її. Можна додавати смородину, родзинки, горобину – тут уже хто що любить”.

Блогерка та засновниця бренду “make me warm” Катя Брижань взимку зігрівається смузі! Каже, що відкрила для себе цей напій близько трьох років тому, і відтоді з ним не розлучається:

“Я постійно експериментую із рецептами і складниками, бо стандартний набір яблуко-банан-полуниця мені вже давно нецікавий. Серед улюблених смузі поки два: авокадо-шпинат-м'ята-сік лимона-сік лайма-вода – супертонізуюча та ситна суміш, а також банан-чорниця-кеш'ю-горіхова вода – смачно і дуже поживно.

Взимку трішки важче із готуванням смузі, бо немає різноманіття потрібних інгридієнтів та і хочеться чогось зігріваючого. В такому випадку мене рятує теплий смузі, до складу якого входить теплий гарбуз на пару, хурма, кеш'ю, мед та кориця”.

Подвійну силу має відомий майже кожному ужгородцю імбирний чай, адже він зігріває не тільки тих, хто його п`є, а й хоробрих українських воїнів, які в цей час захищають нас на Сході країни. Чай заварюють на вихідних на Театральній площі, а кошти, виручені від його продажу, використовують на потреби військових.
Про напій розповіла волонтер Руху підтримки закарпатських військових Алла Хаятова:

“Наш волонтерський імбирний чай став справді “легендарним”, і це дуже тішить. Ми раді кожному, кого він зігріває, адже разом з цими людьми, які приходять до нас його смакувати, чай зігріває і наших воїнів. Що ж до самого рецепту, зізнаюся: … я його не знаю . Як чимало речей у своєму житі, роблю його інтуїтивно, з натхнення. З обов'язкових компонентів – власне, імбир (свіжий, покришений на малесенькі шматочки, або, коли обсяги вже дуже значні – потертий на тертці), лимони (часто й апельсини), кориця і гвоздика. Звісно, вода, трошки цукру, наша знаменита буржуйка, її тепло та тепло наших сердець. Скільки складників кидати у “варево” (як часом кажуть колеги-волонтери – “зілля”) – визначаю на око.

Компоненти постійно додаються, адже готуємо чай завжди так, аби зігріти багатьох. Починаю ж щоразу так: у воду, яку ставимо гріти, додаю лимонну шкірку, зрізану з фрукта спіраллю, а вже коли закипить – подрібнений імбир та спеції, велику ложку цукру. І стараюся, аби напій був гарячим, але не перекипав. З під солодженням теж прагну не перестаратися, але трошки завжди має бути – так смак м'якіший. І ще виробила один принцип: фруктів забагато не буває . Інколи додаємо і яблука. Але головні складники, усе ж таки – це позитивні емоції та віра в перемогу!”.

Тепер до своєї колекції зимових напоїв можете додати ще кілька хороших рецептів. Маєте ще вдосталь часу, щоб їх випробувати, адже попереду – майже місяць зими.

Крістіна Гудак, “Про Захід”

 


Про Захід