Вчора, 17-го червня, в сесійній залі Ужгородської міської ради відбулися громадські слухання на тему “Відновлення парку Перемоги та доцільність побудови на його території хоспісу”.
Попри те, що цього разу наперед був сформований детальний регламент засідання, збори пройшли дуже емоційно та напружено, і через це невпорядковано. Зібрання, на якому були присутні 130 осіб, тривало понад 3 години
На початку заходу обрали голову громадських слухань та секретаря. Ними стали голова Громадської ради при Ужгородській міській раді Олександр Пересоляк та член Громадської ради Едуард Терлецький відповідно.
Далі виступив секретар міської ради Богдан Андріїв, який наголосив, що думка громади має бути вирішальною при прийнятті рішення Ужгородською міською радою. Однак чиновник також попросив зважено та толерантно підійти до розгляду питання будівництва хоспісу на зазначеній території.
Натомість депутат міської ради, один з ініціаторів будівництва хоспісу − Тетяна Козак відзначила, що вона подавала депутатський запит про те, чи має так званий “Парк Перемоги” статус парку офіційно, і отримала відповідь, що такого статусу він немає. “Ми не проти того, аби там була зона відпочинку, але там може бути і соціальний заклад. Зрештою у парку можуть відпочивати і хворі люди, і здорові. Це буде не лікарня, а будинок. Обіцяємо, що зробимо там паркову зону із соціальним об'єктом та будемо опікуватися територією”, − пояснила депутат. Також Тетяна Козак зауважила, що будівництво і утримання хоспісу буде відбуватися за європейські кошти. Дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1 га для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій надано монастирю святого Антонія Падевського Мукачівської греко-католицької єпархії. Заклад буде розрахований на 25 місць. Перебування у хоспісі для важкохворих буде безкоштовним. Місто ж не витратить на зведення і утримання об'єкту жодної копійки.
Заступник начальника Департаменту міського господарства Тетяна Полтавцева під час свого виступу також відзначила, що ця територія не відноситься до категорії природно-заповідного фонду. Тобто офіційно парку, як такого немає. Щодо підприємства ТОВ “Ужгород-Маркет”, яке наразі орендує на території “Кірпічки” 6 га землі, то 5-го грудня 2007-го року з ними було укладено відповідний договір строком на 10 років. Цільове призначення згідно договору: землі житлової та громадської забудови. Цільове використання: будівництво громадських розважальних закладів. У договорі також прописані умови використання цієї ділянки, − пояснила чиновниця. Зокрема, орендна плата згідно нормативної оцінки, збереження цільового використання, не погіршувати земельну ділянку, дотримання екологічної безпеки землекористування тощо.
Однак, як відзначила Тетяна Полтавцева, надійшло кілька скарг щодо використання цієї ділянки. Тож міський голова видав розпорядження, створити робочу групу, метою якої є перевірка умов використання землі згідно умов договору. До 30 червня комісія має зробити висновок і подати відповідний акт. Орендна плата за використання землі станом на 2015 рік становить 185 тисяч гривень. У 2015-му році було проведена переоцінка і збільшено орендну плату, а до 2015-го року підприємство платило 5 тисяч гривень за 6 га землі.
Крім 6 гектарів, які орендує “Ужгород-Маркет”, ще трохи менше ніж сім соток передано у користування Союзу християн баптистів та більше дев'яти соток ужгородській римо-католицькій громаді на підставі рішенні сесії. Про це повідомив представник земельного відділу міськради. До речі, тенісні корти поблизу СК “Юність” та парковка – це теж територія, яка колись відносилась до зеленої зони “Кірпічки”. Для будівництва ж хоспісу просять виділити один гектар землі поблизу монастиря.
Однак активна частина мешканців мікрорайону, як повідомили на слуханнях, це близько 1500 осіб, які підписали відповідне звернення, категорично проти будь-якої забудови зеленої зони та, зокрема, будівництва хоспісу на її території.
Як наголосила одна з мешканок, вони користуються цим парком: гуляють там з дітьми, собаками, взимку катаються на санках тощо. Були і більш предметні зауваження: наприклад, член ініціативної групи по парку “Перемоги” зауважила, що вона, як мешканка вулиці Грушевської, користується цим місцем саме як парком. “Я не проти хоспісу, але мене цікавить, як там буде вирішена транспортна розв'язка, і чи будуть витримуватися усі санітарні норми?” − наголосила жінка. Інші активісти пояснювали, що вони “за” хоспіс, але в іншому місці.
Михайло Івегеш в.о. головного архітектора Ужгородської міської ради зауважив, що дана територія має статус рекреаційної зони, зелених насаджень загального користування. Для того ж, аби це місце офіційно стало парком, має бути паспорт і відповідна документація. Однак архітектор також наголосив, що це питання потрібно винести на обговорення громади, крім того, має бути розроблений детальний план території. “На сьогоднішній день генеральний план не деталізує цю територія. Я буду ініціатором розробки такої документації і вона буде розроблена і доведена до відома громади”, − пообіцяв Михайло Івегеш.
Також виступив на слуханнях Голова правління Закарпатської обласної організації Національної спілки архітекторів України Владислав Ганзел, який свого часу був одним з проектантів парку Перемоги.
Як пояснив архітектор, у 80-х роках детальний проект з облаштування території парку був розроблений, але в результаті його так і не затвердили. Щодо забудови зеленої зони “Кірпічки” в принципі, то таке питання має виноситися на розгляд містобудівної ради. Однак, на його думку дозвіл рада не дасть, позаяк будівництво там заборонене.
Владислав Ганзел також прокоментував можливість будівництва хоспісу на території парку, мовляв, не потрібно чіплятися за проблемну земельну ділянку, на якій, так чи інакше, не дадуть дозвіл на будівництво.
На жаль, попри делікатність такої теми, як будівництво хоспісу, більшість противників забудови зеленої зони, не змогли втриматись від не надто етичних коментарів та реплік щодо важкохворих. Замість того, аби конструктивно обстоювати свою позицію в контексті потрібності великої зеленої зони у центрі міста, активісти апелювали до неморальності будівництва хоспісу у людному місці та поблизу двох шкіл. Зокрема, у одному із звернень до міського голови від мешканки мікрорайону йдеться про те, що “поряд з територією, де збираються звести хоспіс, розташовані дві школи, а у парку гуляє багато дітей різного віку. Тому вважаємо будівництво даного закладу неприйнятним”.
Еколог, член ініціативної групи проти забудови території парку “Перемоги” Оксана Станкевич-Волосянчук, більш обґрунтовано пояснила, чому на території “Кірпічки” не має бути жодної забудови: “Вважаю поганою ідеєю будувати там будь-що. Там не все так просто з комунікаціями. Потрібна каналізація (якої в ЗОШ № 12 досі немає, всі стоки ідуть у підвал і це просто катастрофа). Потрібен добрий під'їзд, а там поряд аж дві школи. Зараз там пішохідна зона.
Всім треба просто зрозуміти, що місто − це середовище нашого проживання. Хтось має власний будинок і сад на 10 соток поряд. А хтось 50 квадратів квартири і без балкону. Ці люди в рівних умовах? А тих що в 50 квадратах і без балкону в сотню разів більше, ніж з власним садком. Куди діватись їм? Чим дихати? Яких пташок слухати? Де мають гуляти їхні діти? Чи вся мають можливість виїхати на природу в місто? І це при тому, що в нас активно забудовуються прибудинкові території, що є грубим порушення державних будівельних норм. А ще в сейсмічній зоні зелені зони повинні бути доступні в особливо густонаселених районах, бо саме туди мають бігти люди під час землетрусу. Куди бігти мають мешканці кварталу “Кірпічка”? Висока якість життя у містах визначається кількістю зелених зон у місті. Поки це мешканці міста не зрозуміють і не почнуть захищати свої зелені зони, доти усі зацікавлені, зокрема і церкви, будуть робити, що хотіти…”
Натомість прихильники будівництва хоспісу наголошують, що в багатьох європейських містах паліативні заклади розташовані у центрі, а вибір місця саме на “Кірпічці” вмотивований ще й тим, що поруч монастир. Адже саме релігійна громада та монахи будуть опікуватися важкохворими людьми.
До кінця зборів всі присутні вже не надто стримували свої емоції, однак таки вдалося укласти та проголосувати за два пункти резолюції. Перше: рекомендувати міському голові створити робочу групу у складі двох ініціативних груп (І.Терлецька − ініціативна група за збереження паркової зони та Т.Козак − за будівництво хоспісу) для знаходження компромісів.
Друге: рекомендувати сесії Ужгородської міської рад не ухвалювати коригування генплану міста без історико-архітектурного опорного плану.
Фото із спільноти “Ініціативна група по парку Перемоги /Кірпічка”
Лариса РОМАНЮК, “Про Захід”
