Міністерство освіти і науки України започаткувало у 2016 році “Конкурс проєктів наукових робіт, науково-технічних (експериментальних) розробок молодих вчених, які працюють (навчаються) у закладах вищої освіти та наукових установах”. У 2021 році МОН профінансує 54 нові проєкти молодих вчених. Приємно відмітити, що проєкт ДВНЗ “Ужгородський національний університет” потрапив до переліку проєктів наукових робіт, що фінансуватимуться, зайнявши 18 місце.
Це науковий проєкт: “Нові високоефективні Ag+ провідні матеріали на основі сполук структури аргіродиту” – керівник Погодін Артем та колектив авторів: Малініна Антоніна, Вакульчак Василь, Філеп Михайло, Бабука Тетяна, Студеняк Віктор та Скубенич Катерина.
Проєкт спрямований на вирішення екологічної проблеми, а саме напряму, що стосується питань «зеленої енергетики». Підґрунтям проєкту є дослідження високоефективних Ag+ провідних матеріалів зі структурою аргіродиту, на основі твердих розчинів складу Ag6+x(P1-xGex)S5I, з метою одержання перспективних зразків, придатних до використання в якості робочих елементів твердотільних джерел енергії (акумуляторів). Незважаючи на значні переваги та масовість експлуатації літійвмісних твердотільних джерел енергії, у них залишається ряд недоліків. Серед них – висока схильність до необоротної хімічної деградації у вологих умовах, що обмежує можливості їх застосувань. Отримання більш ефективних матеріалів створить передумови для їх ширшого впровадження. Саме тому актуальним є проведення досліджень по підвищенню функціональних параметрів шляхом гетеровалентного катіонного заміщення P5+↔Ge4+, в межах аніонної підгратки. Комбінування методу рентгеноструктурного аналізу з розрахунком електронної та зонної структури твердих розчинів з використанням методології підходу теорії густини функціонала надасть можливість оптимізувати та деталізувати дослідження концентраційних залежностей електропровідності. Використання сучасних фізичних та фізико-хімічних методів дослідження дозволить встановити закономірності «склад –структура – розмір (моно-, полі-, нанокристали) – властивості». Отримані закономірності носитимуть прогностичний характер для одержання матеріалів з передбачуваним комплексом необхідних параметрів. Планується комплексне дослідження впливу різнорозмірності частинок та різношаровості плівок на вибір перспективних об’єктів. В результаті чого будуть відібрані та запропоновані найбільш перспективні функціональні матеріали для використання в якості робочих елементів твердотільних джерел енергії.
За інформацією науково-дослідної частини УжНУ
