Соціум

Європейський досвід сортування відходів впроваджують на Закарпатті для учасників дитячого табору (Фото)

Як привчити українців сортувати відходи? Організатори дитячого табору в селі Анталовці Ужгородського району вирішили почати зі своїх підопічних, запровадивши правило обов’язкового сортування усіх відходів, які продукують діти. Для цього на території табору встановили спеціальні ємності для збору відсортованого сміття, куди діти приносять пластик, папір, скло та органічні відходи.

Така прекрасна ініціатива не була для табору вельми обтяжливою. Дерев’яні ємності для сортування сміття виготовив еко-активіст Андрій Доніченко – очільник відомої в краї організації «Паралельний світ» яка об’єднує людей з інвалідністю. Але для того, щоб діти зрозуміли, чому їх спонукають сортувати сміття, для усіх підопічних табору в Анталовцях вирішили також провести денний семінар, присвячений відповідальному управлінню відходами. Організував його Інститут еколого-релігійних студій з Ужгорода в рамках проекту “Екологічна освіта і підвищення обізнаності в регіоні Вайоц Дзор (Вірменія) та Закарпатті (Україна) за підтримки Протестантського інституту міждисциплінарних досліджень Гейдельберзького університету з Німеччини та Мукачівської греко-католицької єпархії, яка вже кілька років активно опікується темою збереження довкілля. Власне, дитячий табір, у якому запровадили обов’язкове сортування відходів, також є єпархіальним і діє на базі Духовного центру Мукачівської греко-католицької єпархії у села Анталовці. Приймають до нього дітей вірників з різних парафій Закарпатської області.

Екологічний семінар був одноденним, але дуже насиченим. Близько ста дітей різного віку після знайомства з членами комісії з екології МГКЄ прослухали коротку лекцію-розповідь від керівника Інституту еколого-релігійних студій Олександра Бокотея, котрий роз’яснив, звідки беруться відходи, як розвивається у світі споживацтво та як просте сортування сміття може допомогти довкіллю та навіть запобігти кліматичним змінам. Потім діти переглянули два просвітницьких фільми, які доступно показали підліткам масштаби засилля сміття у світі та його вплив на екологію.

Завідувач cектору природи Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького Михайло Біланич каже, що діти дивилися і слухали дуже уважно, видно було, що багато хто з них зовсім по-новому почав ставитися до такого звичного і простого, на перший погляд, сміття. «Наш Інститут еколого-релігійних студій багато уваги приділяє темі екології, – зауважує Михайло Біланич. – Ми співпрацюємо з Міністерством закордонних справ Німеччини, багатьма іншими урядовими та неурядовим організаціями, науковими інституціями. Все для того, аби впровадити успішний європейський досвід сортування відходів у нашій країні. На Закарпатті проблема зі сміттям, його засиллям, є дуже актуальною, її обов’язково потрібно вирішувати, запустити нарешті хоча би один сміттєпереробний завод. У країнах ЄС вже навчилися успішно боротися з цією проблемою, тому країни з розвиненою економікою допомагають впроваджувати свій досвід сусідам, у яких ще є проблеми. Найперше – треба підвищити рівень обізнаності та культури відповідального поводження з відходами. І цим ми займаємося з дітьми».

Підопічні табору справді зацікавилися темою після перегляду просвітницьких фільмів. Вони аплодували, задавали питання, з великою готовністю відгукнулися на пропозицію прибрати територію навколо табору, відсортувавши потім усе зібране сміття. Цікавий майстер-клас провела під час заходу старший науковий співробітник сектору природи Закарпатського обласного краєзнавчого музею ім. Т. Легоцького Руслана Джахман, котра на практиці показала, як просто відходи можна перетворити на корисні і гарні речі, придатні для повсякденного вжитку. Дітям ідея дуже сподобалася, тож під час майстер-класу вони фантазували та креативили, створюючи справді оригінальні речі.

«Ми впевнені, що такий захід матиме результат, – веде далі Михайло Біланич. – Ці діти після почутого сьогодні і після таборової зміни з обов’язковим сортуванням відходів приїдуть додому і спитають своїх батьків: «А чому ми не сортуємо сміття вдома?». Цілком можливо, що деякі батьки вирішать дослухатися до слів дитини і спробують сортування. І, можливо, ця звичка у них закріпиться. А в майбутньому, коли у нас таки запрацює сміттєпереробний завод, саме цим дітям буде найлегше перейти до сортування, вони вже будуть навчені і мотивовані, вони розумітимуть, для чого це, і будуть готові змінювати свої звички. Бо рано чи пізно, та ми змушені будемо перейти на європейську систему обов’язкового сортування. Якщо ми хочемо до Європи, то мусимо підвищити і культуру відповідального ставлення до відходів».

Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

12 + = 13