Туалетний рейд: у ДАІ замість туалетного паперу – службова документація, а в дитячій поліклініці крани закручені целофаном (Фоторепортаж)

Ідея цього матеріалу виникла у редакції “Про Заходу” після того, як нам надіслали фото, зроблене у вбиральні колишнього обласного ДАІ. Водіям час від часу доводиться бувати у стінах цієї структури, тож один з них і поділився зробленим на мобільний телефон знімком, де видно, що в туалеті колишнього ДАІ замість туалетного паперу використовують… пошматовану службову документацію. 

Після цього нам стало цікаво: а як справи з туалетами в інших структурах і громадських місцях Ужгорода? Бо якщо про громадські вбиральні обласного центру, яких, до слова, вже майже й не лишилося, колеги час від часу згадували, то про туалети у наших держустановах інформації немає. Довелося самим йти у рейд.

Почнемо з ОДА. Вбиральні там, звісно, працюють на кожному поверсі, й, слід сказати, майже в усіх зроблений гарний ремонт. Але ж звичайний відвідувач, якому захотілося до вітру, підніматися задля цього на верхні поверхи не буде – побіжить до вбиральні одразу на першому. А от тут, неподалік входу до столової, де немає кабінетів високих чиновників, і розташований найгірший в ОДА туалет. Жіноча частина вразила загидженими унітазами, брудним умивальником, з якого постійно тече вода, і облізлим дзеркалом.  

А в чоловічій вбиральні, може ще навіть з чехословацьких часів, збереглося дивної форми чи-то біде, чи-то пісуар. Судячи з його дуже брудного вигляду, миють цей чудо-вид сантехніки нечасто. Як і в попередньому випадку, ані мила, ані туалетного паперу тут немає. 

Далі зайдемо до міської ради. Там якраз ремонтують майже всі вбиральні. Як і у випадку з ОДА, найгірші туалети – на першому поверсі, якраз біля кабінету, де приймають звернення громадян, тобто зазвичай буває багато відвідувачів так би мовити “з вулиці”. 

Найцікавіше можна побачити у жіночій вбиральні міськради, бо там стоять аж два столи. Для чого вони – не знають і самі працівники міськради. Одні використовують стіл, застелений клейонкою, для того, щоб ставити на нього помитий посуд, наприклад, традиційні офісні чашки з-під кави. Інші кажуть, що ці столики насправді сповивальні й поставлені там для того, аби мами могли змінити немовлятам підгузки. Мила і паперу тут, як і в ОДА, теж немає.

Туалети з курйозом можна побачити і в міській поліклініці на так званому БАМі. У вбиральні на першому поверсі якраз триває ремонт, на другому ж поверсі жіночий туалет дивує усіх своїх відвідувачок, бо скористатися ним із закритими дверима практично неможливо. Жіночки пробують закритися у кабінках і бурчать, що двері встановили майже впритул до унітазу. Місця у такій кабінці катастрофічно мало, тож, покрутившись усередині, всі вибачаються і роблять свої справи з відкритими дверцятами. Це при тому, що саме приміщення доволі просторе, тож кабінки теж могли би зробити просторішими. 

Довелося побачити, як до цієї вбиральні намагалася увійти дівчина на милицях. Завдання це, повірте, непросте навіть для здорової людини, а на милицях скористатися цим туалетом у дівчини не було практично жодного шансу.      

У дитячій поліклініці на вулиці Боженка ситуація з вбиральнями теж складна. Там, де щодня оглядають десятки діточок, немає жодної можливості комфортно повести маля у туалет. На третьому поверсі, де під дверима у чергах до педіатрів сидить чимало батьків з дітьми, вбиральня – це малесенька кабінка з брудним унітазом без обідка, де важко вміститися мамі з дитиною, а поруч – така сама малесенька кімнатка з непрацюючим умивальником, для чогось обмотаним целофановим пакетом.   

Наступна зупинка нашого рейду – ринок на вулиці Корятовича. Тут знаходиться найогидніша вбиральня, яку довелося побачити в громадському місці. Запах її відчувається вже на центральному вході до ринку, коштує ж туди зайти 1,50 грн. Державні будівельні норми, які вимагають, аби вбиральні у громадських місцях були доступними для інвалідів у візках та людей на милицях, тут явно не діють, бо для того, щоб дістатися туалету, треба тричі піднятися по східцях, остання з яких веде безпосередньо у кабінку, що стоїть на підвищенні. Особливо ж “гарно” оформлений столик з дзеркалом і штучними квітами, які, очевидно, мають підняти настрій людині, котра таки наважилася увійти до цієї вбиральні. 

Останнім пунктом рейду став автовокзал № 1, з якого щодня у різні напрямки виїжджають сотні людей.  Про вбиральню цієї структури колеги писали не раз і аж ніяк не добрим словом. Ще влітку минулого року журналісти показували жахливі умови, в яких клієнтам автовокзалу доводилося проводити санітарно-гігієнічні процедури. Однак вже у листопаді 2015-го керівництво структури таки взялося там за ремонт, тож нині у вбиральні автовокзалу – краса європейського взірця за 2 гривні. Щоправда, слідкувати за чистотою там все ж слід краще.

Про Захід