Втрачений Ужгород

Втрачений Ужгород: бювети з мінеральною водою
Ні для кого не секрет, що майже під усією територією Ужгорода знаходяться величезні запаси мінеральної води. Вона легко може стати візитівкою міста, текти з фонтанчиків у парках та скверах, прохолоджувати у літню спеку і лікувати протягом усього року. Тому туристам і гостям міста соромно навіть зізнаватися, що в місті є всього один облагороджений бювет, де можна скуштувати ужгородську мінеральну, та й той знаходиться на території, куди туристи заглядають рідко, –…
Втрачений Ужгород: як змінювалася площа Театральна
Площі Театральній за мірками старовинного Ужгорода не так уже й багато років – всього близько 120-ти. Зі смітника, який постійно затоплювався водами Ужа, вона перетворилася на центральну пішохідну магістраль, якою щодня проходять тисячі ужгородців та гостей міста. Активна розбудови площі почалася на самому початку минулого століття, коли там почали зводити готель “Корона” та театр (приміщенні нинішньої “Бавки”), який Петро Сова у своїй книжці “Прошлое Ужгорода” назвав зовні досить невдалим. В…
Втрачений Ужгород: підземний ресторан “Скала”
Ресторан “Скала” – місце воістину легендарне. У радянські часи не було, мабуть, жодного туриста, котрий би не випив чарочки закарпатського вина у цьому підземному ресторані. Бував там хоча б один раз і кожен ужгородець за 40. У 60-80-ті то була справжня дивина: посидіти глибоко під землею у колишніх королівських підвалах, поїсти дичини та послухати циганський ансамбль. Таке задоволення дозволяли собі в особливі дні, тому “Скала” неодмінно асоціювалася з непритаманною у…
Втрачений Ужгород: музей атеїзму у Покровській церкві
В Ужгороді було чимало культових речей та легендарних місць, які він з роками втратив. Про них частіше за все люди згадують з ностальгією. Та, мабуть, жоден ужгородець не ностальгуватиме за втраченим Музеєм атеїзму, який колись працював у стінах Покровської православної церкви. Вчений секретар Закарпатського краєзнавчого музею Валерія Русин протягом багатьох років була однією з працівниць Музею атеїзму. Вона пригадує, як молодим спеціалістом прийшла на роботу у щойно відкритий музей. Свої…
Втрачений Ужгород: радянська підвісна реклама на Корзо
Колись над головами перехожих на сучасній вулиці Корзо (тоді вона звалася іменем Суворова) через кожні кілька кроків хитался металічна навісна реклама. Біля перукарні – металеві ножиці, біля салону краси – голова Нефертіті, дитячий магазин “Лелека” прикрашала металева лелека, кафе “Золотий ключик” – чималенький такий ключ. Над відомою колись аптекою № 1 висіла змія, що обгорнула чашу з отрутою, над взуттєвим магазином хитався металевий черевик, а над фотоательє – величезний фотоапарат.…
Втрачений Ужгород: кілька історій про “Золотий ключик”
Легендарне ужгородське кафе “Золотий ключик” міцно засіло в пам’яті городян та усіх закарпатців, котрі приїздили в радянські часи в Ужгород у справах. Пройтися центром і не зайти у цю кав’ярню було майже нереальним. По-перше, звідти завжди чудово пахло кавою, по-друге, у черзі неодмінно стояв хтось знайомий, зав’язувалася розмова, яка майже у 100% переходила у кавування. Незважаючи на таку шалену популярність, інформації про “Золотий ключик” не залишилося в жодному туристичному довіднику…