Втрачений Ужгород

Втрачений Ужгород: заводи-гіганти радянської доби
Механічний завод, Машинобудівний, “Ужгородприлад”, “Електродвигун”, “Турбогаз”, “Більшовик” – всі ці підприємства-гіганти свого часу були відомі на весь Радянський Союз. Вони зробили Ужгород одним з центрів виробництва складних машин, приладів, газового устаткування, побутової хімії тощо. Під ці заводи виділялися величезні площі, які, на жаль, нині в більшості своїй стоять пусткою, але і досі вражають масштабами. То якими були ці заводи, що вони виробляли і як змінили Ужгород? Відомо, що до входження…
Втрачений Ужгород: як змінювалася площа Народна
Головна площа Ужгорода – Народна – в радянські часи за висновками провідних містобудівельних інститутів входила до золотого фонду сучасної архітектури і вважалася одним з кращих ансамблів у тодішній Україні. А вона ж навіть не була завершеною, бо задумувалася чеськими архітекторами зовсім не такою, як її бачимо нині. Проект нового адміністративного району Ужгорода, так званого Малого Галаго, провідні чехословацькі архітектори почали розробляти ще на початку минулого століття – наприкінці 1921 року.…
Втрачений Ужгород: дегустаційна зала «Променисте»
На вулиці Корзо є будинок, перший поверх якого з-поміж інших вирізняється фасадом, прикрашеним викладеним каменем. Нині тут розташовані кафе-фастфуд, магазин, а в підвальному приміщення знаходиться ресторанчик української кухні. А колись це була одна велика дегустаційна зала, до якої водили радянських туристів на знамените закарпатське вино. На старій світлині видно, що в довоєнні часи кам’яного фасаду тут не було, а на першому поверсі будівлі розміщувалися невеличкі єврейські магазинчики. Що в них…
Втрачений Ужгород: танці, звіринець, шахи та змагання найвищого класу в Підзамковому парку
Про історію Підзамкового парку написано вже багато. При цьому кожен ужгородець пам’ятає його по-своєму: сиві старожили – першим міським парком із безліччю розваг, люди старшого віку – місцем, де проходили найкращі у місті танці під відкритим небом. Ужгородці середнього віку скажуть, що застали парк здебільшого брудним і зарослим чагарником, а нинішня молодь навряд чи часто гуляє парками, а більше там, скажімо чесно, розваг і нема. Як тільки не називали ужгородці…
Втрачений Ужгород: бювети з мінеральною водою
Ні для кого не секрет, що майже під усією територією Ужгорода знаходяться величезні запаси мінеральної води. Вона легко може стати візитівкою міста, текти з фонтанчиків у парках та скверах, прохолоджувати у літню спеку і лікувати протягом усього року. Тому туристам і гостям міста соромно навіть зізнаватися, що в місті є всього один облагороджений бювет, де можна скуштувати ужгородську мінеральну, та й той знаходиться на території, куди туристи заглядають рідко, –…
Втрачений Ужгород: як змінювалася площа Театральна
Площі Театральній за мірками старовинного Ужгорода не так уже й багато років – всього близько 120-ти. Зі смітника, який постійно затоплювався водами Ужа, вона перетворилася на центральну пішохідну магістраль, якою щодня проходять тисячі ужгородців та гостей міста. Активна розбудови площі почалася на самому початку минулого століття, коли там почали зводити готель “Корона” та театр (приміщенні нинішньої “Бавки”), який Петро Сова у своїй книжці “Прошлое Ужгорода” назвав зовні досить невдалим. В…
Втрачений Ужгород: підземний ресторан “Скала”
Ресторан “Скала” – місце воістину легендарне. У радянські часи не було, мабуть, жодного туриста, котрий би не випив чарочки закарпатського вина у цьому підземному ресторані. Бував там хоча б один раз і кожен ужгородець за 40. У 60-80-ті то була справжня дивина: посидіти глибоко під землею у колишніх королівських підвалах, поїсти дичини та послухати циганський ансамбль. Таке задоволення дозволяли собі в особливі дні, тому “Скала” неодмінно асоціювалася з непритаманною у…
Втрачений Ужгород: музей атеїзму у Покровській церкві
В Ужгороді було чимало культових речей та легендарних місць, які він з роками втратив. Про них частіше за все люди згадують з ностальгією. Та, мабуть, жоден ужгородець не ностальгуватиме за втраченим Музеєм атеїзму, який колись працював у стінах Покровської православної церкви. Вчений секретар Закарпатського краєзнавчого музею Валерія Русин протягом багатьох років була однією з працівниць Музею атеїзму. Вона пригадує, як молодим спеціалістом прийшла на роботу у щойно відкритий музей. Свої…
Втрачений Ужгород: радянська підвісна реклама на Корзо
Колись над головами перехожих на сучасній вулиці Корзо (тоді вона звалася іменем Суворова) через кожні кілька кроків хитался металічна навісна реклама. Біля перукарні – металеві ножиці, біля салону краси – голова Нефертіті, дитячий магазин “Лелека” прикрашала металева лелека, кафе “Золотий ключик” – чималенький такий ключ. Над відомою колись аптекою № 1 висіла змія, що обгорнула чашу з отрутою, над взуттєвим магазином хитався металевий черевик, а над фотоательє – величезний фотоапарат.…
Втрачений Ужгород: кілька історій про “Золотий ключик”
Легендарне ужгородське кафе “Золотий ключик” міцно засіло в пам’яті городян та усіх закарпатців, котрі приїздили в радянські часи в Ужгород у справах. Пройтися центром і не зайти у цю кав’ярню було майже нереальним. По-перше, звідти завжди чудово пахло кавою, по-друге, у черзі неодмінно стояв хтось знайомий, зав’язувалася розмова, яка майже у 100% переходила у кавування. Незважаючи на таку шалену популярність, інформації про “Золотий ключик” не залишилося в жодному туристичному довіднику…