Втрачений Ужгород

Втрачений Ужгород: останні шваби вулиці Швабської
"Вікіпедія" пише, що шваби – це німці, котрі розмовляють швабським, або південнонімецьким діалектом німецької мови. В Ужгороді же швабами колись називали усіх німців, не розбираючись, яким там діалектом вони розмовляли. Нині від ужгородських швабів залишилася лише назва вулиці – Швабська. Про колонію же німців, котрі приїхали у місто в кінці XVIII століття, на жаль, відомо досить мало. Нині "Про Захід" розкаже про останніх швабів вулиці Швабської, потомків колишнього голови і…
Втрачений Ужгород: історія бригади дорожників, яка виклала місто бруківкою (Фото)
"Кубікошок" – так в Ужгороді називали бригаду, яка мостила вулиці бруківкою. Нині нам захотілося розказати про них тому, що навкруги тільки й чути про ремонти доріг: як якісні, так і не дуже. То як же ремонтували дороги в Ужгороді до Другої світової війни і одразу після неї – читайте у спогадах сина одного з ужгородських "кубікошів" Арпада Добоша.   Цього веселого жвавого чоловіка у філармонії, де він працює, називають просто…
Втрачений Ужгород: історія міської електростанції
Нині у це складно повірити, та якихось сто років тому Ужгород майже не освітлювався. Більшість міських будинків не були підключені до електричної мережі, а людей доводилося вмовляти, аби замість свічок і гасових ламп вони дозволили світити у хаті лампочці. Нині “Про Захід” розкаже, як в Ужгороді відкривали надпотужну за тодішніми мірками паротурбінну електростанцію, і покаже, як вона виглядає нині. Історію електрифікації Ужгорода до дрібниць розкопали у ПАТ “Закарпаттяобленерго”. Його багаторічні…
Втрачений Ужгород: крамниця Циріла Фунданича
На вулиці Волошина, навпроти величної будівлі колишнього василіанського монастиря, а нині – фізичного факультету УжНУ, знаходиться звичайний дім з незвичайними надписами. Колись то був магазин Циріла Фунданича, зараз же – фактично єдиний зразок довоєнної вивіски, збереженої в Ужгороді. Сюди водять туристів, показують красивий закинутий дім Циріла Фунданича, однак мало хто в Ужгороді знає бодай щось про власника крамниці. “Про Захід” розкопав і цю забуту сторінку історії міста. Якось мені довелося…
Втрачений Ужгород: кондитерська Богуміла Пурми
Цукрарня "Пурма" – це легендарне місце, популярність якого в Ужгороді часів Підкарпатської Русі можна порівняти хіба що із повальною любов'ю містян до кав'ярні "Золотий ключик" у радянські часи. На жаль, нині мало хто з ужгородців може пригадати кондитерську чеха Богуміла Пурми – надто давно вона працювала. Навіть в істориків і краєзнавців про неї є досить мало інформації. А от "Про Заходу" вдалося знайти у Словаччині нащадків легендарного кондитера, котрі розповіли…
Втрачений Ужгород: банки Підкарпатської Русі та будівлі, в яких вони знаходилися (Фото)
Цього разу у “Втраченому Ужгороді” ми розкажемо про банківські установи, які працювали у місті в часи Підкарпатської Русі. То був період, коли край активно розвивався, тож банків в Ужгороді діяло мало не стільки ж, як зараз. Погляньте лише на перелік, поданий у “Адресарі Чехословацької республіки” на 1930-й рік: там представлені назви і адреси дев'ятьох банківських установ, і це на містечко з усього лише 20-тисячним населенням. На той час для потреб…
Думка: Закарпатська письменниця про скандальну терасу на Корзо та втрачений Ужгород
Письменниця Людмила Загоруйко у себе на сторінці в мережі фейсбук вчора, 11 серпня, опублікувала цікавий допис, в якому через тему скандальної тераси, встановленої нещодавно на Корзо, поділилися своїми думками про Ужгород, який ми втрачаємо, або вже втратили. Для збереження оригінального авторського стилю публікуємо текст без змін і скорочень:  "И тут меня разозлили… По поводу дискуссии вокруг террасы, авторитетной мысли Виктории Грысь и её однодумцев Дожилась. Обозвали агрессивной. Ну не тот…
Втрачений Ужгород: друкарня, заради якої у замку вибивали вікна 24 зарядами динаміту
Ужгородські старовинні друкарні – це окрема і дуже цікава тема для ознайомлення з історією міста. Нині "Про Захід" розкаже про одну з таких – видавництво "Общества св. Василія Великого", яке в подальшому переросло в модерний видавничій дім акціонерного товариства "Уніо". Про історію своєї друкарні "Общество св.Василія Великого" розповідало у журналах "Мѣсяцословъ", які видавало в Ужгороді протягом багатьох років. Саме регулярне видання цього церковного журналу і спонукало "Общество…" придбати власну друкарню.…
Втрачений Ужгород: як Масарик позував скульпторці Олені Мондич-Шиналі для ужгородського пам’ятника
На Закарпатті досі є кілька пам'ятників, створених молодою, але дуже талановитою скульпторкою Оленою Мондич-Шиналі. Та найвідомішим її творінням залишається пам'ятник Томашу Масарику – президентові Чехословацької республіки, який простояв в Ужгороді на Масариковій площі (нині – площа Петефі) з 1928-го по 1938-й роки. То яким же був зв'язок Олени Мондич-Шиналі і Ужгорода – розкаже "Про Захід". Ілона Шинаї (саме так правильно вимовляти прізвище скульпторки) народилася 25 вересня 1902 року в містечку…
Втрачений Ужгород: дім Товариства ім. Духновича (Фото)
Про діяльність "Общества ім. А.Духновича" історики зазвичай згадують у політичній площині. Ми ж не будемо аналізувати політичну спрямованість членів товариства, його завдання та діяльність, а просто розкажемо про архітектурну спадщину, залишену нам членами товариства та багатьма відомими краянами, котрі долучилися до зведення в Ужгороді так званого Руського Народного Дому Общества ім.А.Духновича. Товариство імені Духновича в Ужгороді створили у 1923 році. Це була культурно-просвітницька організація з русофільським напрямком, члени якої займалися…