Чергові зміни в історичній частині Ужгорода розглядали вчора, 16 грудня, на засіданні консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при Закарпатській ОДА. Найбільш жваве обговорення викликав проєкт реконструкції будівлі на вулиці Волошина, 5, який містяни досі називають «Золотим ключиком» – за назвою найулюбленішої кав’ярні ужгородців радянських часів. То що планують зробити з цією знаковою кутовою будівлею – дізнавався «Про Захід».
Споруда, у якій колись працював «Золотий ключик», одна з найстаріших у пішохідній частині Ужгорода. На відомій літографії Шандора Лама 1863 року обриси її високого барокового даху вже добре впізнаються, отже, можна припустити, що звели цю будівлю ще у XVIII-на початку XIX століття.
Саме як житловий будинок XVIII століття його у 2011 році наказом управління культури Закарпатської ОДА внесли до списку нововиявлених об’єктів культурної спадщини. На жаль, на той час він був уже частково перебудований, зміни в конфігурації даху з облаштуванням мансардного поверху внесли ще на самому початку 2000-х.
Нині новий власник будівлі хоче провести ремонт фасаду, а разом із тим ще більше змінити вигляд даху. Висота будівлі при цьому не зміниться, однак вона стане вищою на один повноцінний і один мансардний поверх. Звісно, візуально це кардинально змінює вигляд споруди, у якій вже ніхто не впізнає колишнього «Золотого ключика».
Члени консультативної ради довели до відома власника і проєктанта, що статус пам’ятки не дозволяє проводити на цій будівлі реконструкції, зміни можливі у вигляді ремонту (без будь-яких змін конфігурацій будівлі) або реставрації з поверненням того вигляду, який будівля мала до початку 2000-х років. Однак власник не вважає представлений проєкт реконструкцією, за його словами, він хоче замінити пластикові вікна на дерев’яні, упорядкувати фасад та відремонтувати дах, який нині протікає. Кутовий балкон же спроєктували для того, аби краще відкрити вид на римо-католицький костел.
Члени консультативної ради проголосували проти цього проєкту, надавши власникові будівлі рекомендації стосовно подальших дій. Перш за все, оскільки йдеться про одну з небагатьох барокових споруд Ужгорода, перед початком будь-яких робіт потрібно зробити історичне дослідження, проаналізувати нашарування різних часів, а тоді надати пропозиції щодо можливого ремонту або реставрації цієї будівлі. Тож поки «Золотий ключик» свого вигляду не змінить (звісно, якщо власник не почне робіт самовільно).
Зовсім інший підхід застосували прєктанти до ще однієї важливої історичної будівлі – зведеного у 1933 році за проєктом архітектора Франтішека Шрамека Народного банку на нинішній площі Пушкіна, 1. Ця будівля є пам’яткою архітектури та містобудування місцевого значення, у ній багато років працювала обласна філія Нацбанку. Нещодавно її передали у користування Рахунковій палаті, яка замовила проєкт реставрації з пристосуванням у київського «Консерваційно-реставраційного центру». Ця організація дуже добре попрацювала над комплексним науковим дослідженням, допомагала їм у цьому місцева спільнота «Uzhhorod Modernism».
Під час підготовчих робіт фахівці відібрали для проведення лабораторних досліджень зразки будівельних та оздоблювальних матеріалів, аби визначити склад та якість ремонтних нашарувань та автентичних матеріалів. Загалом технічне дослідження показало, що будівля банку роками потерпала від перезволоження. Товстошаровий тиньк із блискучими лусочками слюди у багатьох місцях відшарувався і почав відпадати, чотири кам’яні скульптури забруднилися і потьмяніли, автентичні віна і двері потребують реставрації.
Загальний технічний стан оздоблення фасадних площин фахівцями був визначений непридатним до нормальної експлуатації. Представлений проєкт передбачає серйозні роботи з гідроізоляції та водовідведення, комплексні ремонтно-реставраційні роботи фасаду з відтворенням первісного вигляду, реставрацію кам’яного цоколю та кам’яних скульптур тощо. Єдине «але»: вікна доведеться замінити на дерев’яні копії, хоча й і зі збереженням автентичної фурнітури. Загалом проєкт члени консультативної ради визнали дуже хорошим, ґрунтовним. Якщо ремонтно-реставраційні роботи будуть виконані так само якісно, це стане прекрасним зразком для наслідування під час втілення інших подібних проєктів у місті.
Розглядали на засіданні консультативної ради і проект протиаварійних та консерваційних робіт пам’ятки архітектури національного значення замку-фортеці у селі Середньому. Фахівці київського ТОВ «Реставраційно-технологічний центр» визначили, що протиаварійні роботи слід розпочати, перш за все, з розчищення прилеглої до руїн території від завалів та рослинності, гербіцидної та антисептичної обробки відкритих площин каменю, розчищення та закріплення небезпечних кам’яних ділянок, улаштування гідроізоляції верхніх рядів руїн та нового дренажного вимощення зовнішнього і внутрішнього периметрів стін донжону. Замовником цих робіт є «Агентство регіонального розвитку та транскордонного співробітництва «Закарпаття» Закарпатської обласної ради». Консультативна рада з питань охорони культурної спадщини проєкт погодила.
Натомість відхилила наступний проект – паспорт опорядження фасадів Обласного клінічного центру нейрохірургії та неврології на вулиці Капушанській. Ця історична будівля є частиною нововиявленого об’єкту культурної спадщини «Ансамбль будинків обласної клінічної лікарні». Однак, на думку членів ради, проєктант не врахував історичної цінності споруди колишньої акушерської школи та першого міського пологового будинку, запропонувавши забудувати вхід і зробити там закритий тамбур. Члени ради порекомендували розробнику проєкту вивчити історичну довідку і не продовжувати хаотичну перебудову споруди, розпочату в попередні роки.
Відхилили на засіданні ради і ескізний проект реконструкції індивідуального житлового будинку під житловий будинок із вбудованими приміщеннями комерційного призначення на вулиці Дойко Габора. На цій маленькій вуличці позаду ЗОШ № 10 та ліцею «Інтелект» власник хоче розібрати до фундаменту одноповерховий житловий будинок, звівши натомість триповерхову споруду, яка зовсім не пасує традиційній забудові цього тихого району.
А між тим характер забудови також повинен враховуватися, якщо об’єкт знаходиться в зоні регулювання забудови ІІ категорії. Проєкт члени ради не погодили, рекомендувавши проектанту доопрацювати його, врахувавши характер навколишньої забудови і не піднімаючи будівлю вище двох поверхів.
Наостанок члени ради обговорили пропозиції щодо виготовлення облікової документації за рахунок коштів, передбачених «Програмою збереження та використання пам’яток культурної спадщини Закарпатської області на 2021-2023 роки». Для того, аби наші пам’ятки були занесені до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, потрібна їхня паспортизація. Виготовлення пакету цих облікових документів коштує дуже дорого – близько 25 тисяч гривень на один об’єкт, тому на 2021 рік обласний департамент культури запланував замовити виготовлення паспортів 11-ти об’єктів, серед них будівля ОДА та обласної ради, Художній музей ім.Бокшая, дитяча лікарня у Мукачеві, угорський театр у Берегові, вілла Грінберга у Воловці, Шелестівська церква, пам’ятник «Україна – визволителям» на українсько-словацькому кордоні, будинок на вулиці Волощина,18 тощо. Протягом цього року внести до Державного реєстру пам’яток вдалося кілька ужгородських об’єктів: будинок «Просвіти», музей Манайла, музей Коцки, філармонію та «Будинок Ґізелли» – музичне училище.
Тетяна ЛІТЕРАТІ, «Про Захід»
