Клімат України може стати… тропічним?

Опубліковано:





 Аномально теплі зими, снігопади під час цвітіння та паводки – це все вплив глобального потепління

Наслідки глобальної зміни клімату стають усе більш відчутними в Україні. До прикладу, нині Закарпаття б'є рекорд за кількістю днів із плюсовою температурою взимку. З одного боку, це дає змогу заощадити енергоносії, з іншого – чимало ризиків, починаючи від того, що глобальне потепління вносить корективи в природні цикли вегетації рослин, наслідком чого може бути загроза продовольчій безпеці території. З огляду на все це закарпатцям радять не сидіти склавши руки, а готуватися до змін заздалегідь.

Прогнозувати життєдіяльність людини в умовах глобального потепління допоможе стратегія адаптації до зміни клімату. Над нею вже думають. Так, 23 лютого в Мукачеві у рамках проекту “LOC-CLIM-ACT: місцеві дії щодо впливу кліматичних змін” відбувся семінар-тренінг для головних архітекторів та начальників управлінь економіки органів місцевого самоврядування Закарпаття з питань зміни клімату та адаптації місцевих органів влади до викликів, пов'язаних зі зміною клімату, інформує Ужгородський прес-клуб. На такі тренінги експерти запрошують і екологів, представників органів влади, громадських організацій тощо. Під час зустрічей розглядають ключові питання: прогнози змін клімату в Україні та Закарпатській області, вплив глобального потепління та методи оцінки вразливості території до зміни клімату, заходи з адаптації до них, зокрема розроблення місцевої стратегії в цьому плані на прикладі Рахівського району, повідомила Наталія Волошина, експерт проекту з ГО “ФОРЗА”.

Нині теплішає в коротші терміни, ніж раніше

“Особливість нашого часу – глобальне потепління та швидкість зміни клімату, – зазначила Віра Балабух, заввідділом синоптичної метеорології Українського науково-дослідного гідрометеорологічного інституту МНС та НАН України. – Коливання клімату на планеті відбувалися постійно. Період похолодання змінювало потепління. Одні коливання тривали десятиліття, інші – століття. Та ті кліматичні зміни, що відбуваються протягом десятиліття, раніше тривати тисячоліттями. Протягом останніх 20 років середня температура літнього періоду зросла на 1,5 градуса Цельсія, а середня температура січня та лютого – майже на 2,5 градуса. Тривалість холодного періоду в Україні зменшилася майже на місяць. Найбільші зміни спостерігаються на півдні та південному заході країни. Порушення ритму сезонних явищ призвело до весняних паводків, снігопадів під час цвітіння садів та ранніх культур, зміни частоти та сили екстремальних погодних умов. Пригадаймо аномальну спеку 2006, 2008, 2010 та 2012 років, рекордні снігопади на заході 2004 – 2005-го та в центральній частині країни в березні 2013-го”.

Теплий січень, засухи й паводки

За словами Віри Балабух, зважаючи на дані Українського науково-дослідного гідрометео­інституту, екстремальні зміни клімату в Україні, насамперед, стосуватимуться зими й літа. Найбільш інтенсивне підвищення температури повітря слід чекати в січні. Мінімальна температура підвищиться на 2 – 2,5о порівняно з кліматичною нормою. До речі, саме січень 2015-го видався найтеплішим протягом усього періоду технічних метеоспостережень.
Ще однією особливістю змін клімату вчені називають нерівномірний розподіл опадів. Хоча загальна їхня кількість майже не змінилася, дедалі частіше спостерігаються чергування проливних дощів, коли протягом доби може випасти місячна норма опадів, із затяжними періодами посухи.
“Але насамперед кліматичні зміни, що нині відбуваються зокрема й в Україні, небезпечні й для здоров'я людини. Збільшення числа спекотних днів влітку, зростання денної температури призводить до теплового навантаження на організм. Учені дослідили, що збільшення температури влітку на 1 градус призводить до зростання кількості смертей на 4%”, – каже Віра Балабух.

Чого чекати далі?

За оцінкою прогнозів кліматичних моделей, збережеться тенденція до потепління. Швидкість його зросте до 1,5 градуса – протягом десятиріччя. А до кінця ХХІ століття наш клімат потеплішає влітку на 3-4 градуси, а взимку – на 6. На Україну чекає зменшення кількості холодних днів, періоду заморозків та кількості днів із сніжним покровом узимку. Якщо справдяться прогнози, наші правнуки можуть не побачити снігу. А Україна з нинішнім кліматом помірних широт у майбутньому може опинитися в “тропіках”.
“Мета семінарів – ознайомити учасників із можливими та очікуваними наслідками зміни клімату, попередити про наслідки глобального потепління як для України в цілому, так і для Закарпаття. А відтак розказати про методи, що допоможуть мінімізувати негативний вплив кліматичних змін, – зауважив Юрій Дербаль, експерт проекту з ГО “ФОРЗА”, який поінформував про інструменти адаптації на місцевому рівні.
Для довідки. Проект LOC-CLIM-ACT “Місцеві дії щодо впливу кліматичних змін” впроваджується за Програмою партнерства та сусідства ЄС Угорщина – Словаччина – Румунія – Україна 2007 – 2013 за фінансової підтримки ЄС.

До теми

Глобальне потепління – очевидні зміни в Україні

• Погода стала менш передбачуваною: народні прикмети перестали працювати. Так, у 2011 році вже не було водохресних морозів.
• З 1986-го по 1990 рік в Україні щорічно фіксувалося в середньому 113 випадків стихійних метеорологічних явищ. З 1990-го по 2000-й – уже 443. З 2001-го по 2005-й – 716.
• Поширилися посухи. По всій країні клени, липи, каштани, горобина мерхнуть від спеки. Восени каштани масово цвітуть. Ясени гинуть від зараження опеньками.
• По всій країні збільшується чисельність кліщів. Більше стало хворих на кліщовий вірусний бореліоз (ураження суглобів, хрящів, шкіри й нервової системи).
• До 2030 року середньорічна температура в Україні зросте на 0,5 – 1 градус, до 2065-го – у середньому на 2,5 градуса, а до 3009-го – на 4о С.
За даними сайту www.climateinfo.org.ua

Закарпатська правда


Про Захід