Соціум

Вибори на Закарпатті – очима спостерігачів

 

Президентська кампанія-2019 наразі оцінюється як одна з найбрудніших в контексті інформаційних війн між кандидатами і водночас – як найчесніша в історії, коли мова йде про день голосування у першому турі. Чи була вона такою ж на Закарпатті, з'ясовуємо разом із громадськими організаціями, які уважно моніторять вибори в нашій області. 

Перед першим туром – без значних порушень

На Закарпатті упродовж кампанії в інформаційному просторі (переважно в соцмережах) постійно нагніталися пристрасті щодо можливих порушень закону, фальсифікації виборів, ширилися чутки про “сітки” для підкупу виборців. Один з кандидатів у президенти – Валентин Наливайченко – приїхавши в Ужгород, заявив, що влада тиснула на медичних працівників однієї з лікарень, аби зірвати їхню зустріч із кандидатом, і водночас, наскільки відомо з відкритих джерел, так і не подав про це заяву в поліцію. Охорона іншого кандидата – Юрія Бойка – заважала працювати журналістам Закарпатської філії Суспільного телебачення (за словами самих журналістів). У регіональних ЗМІ під час кампанії неодноразово зафіксовані випадки джинси, чорного піару, тенденційного незбалансованого підходу до висвітлення виборчої тематики.

За день до голосування в другому турі ми разом із експертами, які проводили і наразі ще ведуть тривале спостереження за виборами, підсумовуємо результати моніторингу дотримання Закону “Про вибори Президента України”. 

 

 

За інформацією координатора спостереження за виборами Громадянської мережі ОПОРА у Закарпатській області Ярослава Гулана, у ході виборчої кампанії найчастіше фіксувалися порушення щодо правил розміщення чи розповсюдження матеріалів друкованої агітації. Зазвичай це були агітаційні матеріали без вихідних даних, за що передбачена адміністративна відповідальність. Утім, уточнює пан Ярослав, тут мова йде не так про порушення із боку штабів, а про конкретних фізичних чи юридичних осіб, які їх допустили.

Виходить, що на Закарпатті за весь час  не було зафіксовано жодного значного порушення Закону “Про вибори Президента України”?

– Загалом за порушення виборчих прав настає як адміністративна, так і кримінальна відповідальність. Ясна річ, що остання – за більш тяжкі злочини. За інформацією, яку ГМ “Опора” надали у ГУНП в Закарпатській області, у період із 31 грудня по 12 квітня за повідомленнями, у тому числі і безпосередньо наших спостерігачів, складено 17 адмінпротоколів. Додам, що у період з 31 грудня по 31 березня закарпатські спостерігачі ОПОРИ направили до поліції 25 заяв, – конкретизує Ярослав Гулан. 

Як Закарпаття голосувало?

Керівник Закарпатського осередку Комітету виборців України Дмитро Тужанський відзначає, що загалом президентська виборча кампанія в масштабах всієї країни була насиченою і брудною. Утім перший тур виборів у Закарпатській області пройшов дуже спокійно.

– Порушень, які би вплинули на хід або результат волевиявлення закарпатців, ми в Комітеті Виборців України протягом дня голосування не зафіксували. Водночас, зафіксували низку дрібних порушень, як-то відсутність інформації про кандидатів на окремих дільницях, підозру на спробу винести бюлетень з виборчої дільниці та видачу бюлетенів без документів, неявку окремих членів ДВК на робочі місця в день голосування, відсутність окремих людей у списках виборців та інше, – інформує Дмитро Тужанський.

У день голосування суттєвих порушень закону не виявила й ОПОРА. За словами Ярослава Гулана, проблеми фіксувалися у відхиленнях від певних прописаних у законі процедур, за що, як правило, передбачена адміністративна відповідальність.

– Наприклад, одній із наших спостерігачок у Мукачеві відмовили у підписі копії протоколу. Ми повідомили про цей факт поліцію. Якщо провина з боку керівництва ДВК в такому випадку була б доведена в суді, відповідальній людині може загрожувати адміністративний штраф, – каже Ярослав Гулан. 

У Комітеті виборців України кажуть, що за підсумками дня голосування офіційно не подавали скарг чи заяв у поліцію.

– У кожному з випадків, де фіксувалися дрібні порушення, ми інформували ОВК і консультувалися з її керівництвом. До прикладу, по інциденту на ДВК 210345 у селі Пузняківці, де була підозра на видачу бюлетенів без документів, – пояснює Дмитро Тужанський.

Цікаво, що у період між першим і другим туром виборча кампанія проходила ще спокійніше.

– Після 31 березня спостерігачі ОПОРИ зверталися до поліції в Ужгороді лише один раз – із приводу обмальованих білбордів одного із кандидатів у президенти невідомими особами. Водночас ми фіксували прояви так званого чорного піару проти одного з кандидатів у вигляді розклеювання в Ужгороді листівок. Хто їх розклеює, ми не знаємо, – констатує координатор спостереження ОПОРИ.

 

 

До місцевих ЗМІ є чимало питань

Відзначимо, шо окремого моніторингу ЗМІ під час виборчої кампанії в регіоні не проводили ні ГО “Інститут масової інформації”, ні ГО “Детектор медіа”, ні рух “Чесно”. Комітет виборців України також не мав окремого проекту моніторингу висвітлення виборів у ЗМІ. Утім, Дмитро Тужанський характеризує загальні спостереження про кампанії в медіа так:

– Окрім так званих централізованих “інформаційних хвиль” чи то “чорного піару” проти одного з кандидатів або відвертого піару на користь якогось із кандидатів, чогось якісного, а тим паче аналітичного про вибори у медійному просторі Закарпаття за цей час не було. Хоча разом з тим, є грантовий медійний проект про вибори, реалізований Ужгородським прес-клубом, а також низка приватних ініціатив у соцмережах, спрямованих на підтримку чи не підтримку того чи іншого кандидата.

А от Громадянська мережа ОПОРА детально аналізувала роботу ЗМІ в період виборів. За словами Ярослава Гулана, в основному спостерігачі у друкованих та аудіовізуальних ЗМІ області фіксували наявність контенту, який мав ознаки реклами і при цьому не був відповідно промаркований. У той же час він наголошує, що у березні і на телеканалах, і в газетах більшість журналістських матеріалів про кандидатів таки були промарковані як політична реклама чи агітація.

Також варто відзначити, що ОПОРА упродовж кампанії фіксувала ознаки порушень закону у ЗМІ і надсилала відповідні повідомлення до Держкомтелерадіо і навіть до ЦВК.

– Справа в тому, що згідно із Законом “Про вибори Президента України”, ЦВК наділена правом витребовувати від приватних ЗМІ інформацію про те, на яких підставах вийшов матеріал про кандидата, і навіть вимагати копії договорів між замовником реклами і редакцією. З приводу одного з журналістських матеріалів, що вийшов у квітні і який, на нашу думку має ознаки прихованої політичної реклами, ми звернулися до ЦВК, – пояснює Ярослав Гулан.

Напередодні вирішального голосування ОПОРА наголошує, що існують певні перестороги. Мова про те, що дільничні і навіть окружні виборчі комісії через недосвідченість та недостатнє знання закону можуть створювати певні проблеми як собі, так і іншим учасникам виборчого процесу.

– На Закарпатті, на щастя, такого не було, але в інших областях країни, наприклад, фіксували кілька випадків, коли спостерігача видаляли із засідання ДВК чи ОВК лише за те, що він проводив відеозйомку чи фотографував. І це при тому, що таке право спостерігача – фотографувати, знімати відео – чорним по білому прописано у законі. Або інший приклад: комісії відмовляються видати спостерігачеві копії протоколу підрахунку голосів. Це також порушення, причина якого –  незнання процесу, прописаного у законі, – каже Ярослав Гулан. 

Залишається сподіватися, що й другий тур голосування пройде спокійно, без порушень і спроб фальсифікацій волевиявлення закарпатців. І вже за кілька днів Україна матиме нового законно обраного і легітимного в очах світу президента.

Ярослав Світлик 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

3 + 3 =