Учасники інтелектуальної платформи Закарпаття «Європейськість і демократія – через реформи і сталий розвиток громад і регіону» звернулися до громадськості краю

Опубліковано:

Наше звернення між 1-м і 2-м турами президентських виборів  – 2019 покликане зосередити увагу громад і громадськості Закарпаття на глибокому взаємозв'язку загальноукраїнського і регіонального вимірів нинішньої передвиборної суспільно-політичної ситуації в Україні. При цьому, ми не є ані прихильниками нагнітання електоральної істерії, ані агітаторами будь-кого з двох кандидатів на президентську посаду. Найважливіше, щоб в Україні і надалі на практиці утверджувалась традиція вільних і демократичних виборів будь-якого рівня, що і є одним з головних критеріїв європейськості.
Незалежно від результатів виборів Президента України, наш народ уже ніколи не дозволить найменших спроб розвороту з курсу на вступ до ЄС та НАТО, на подальше зміцнення сучасної української політичної нації. Вона  сформувалась на барикадах Революції Гідності, що не є виключною заслугою жодної політичної сили чи особистості, натомість є свідченням зрілості і європейськості українського суспільства.
У виборчу ніч 31 березня 2019 р. чинний Президент України Порошенко П.О., серед інших тез  промови, заявив: “Я критично і тверезо розумію той сигнал, який суспільство подає сьогодні діючій владі. Це є суворий урок для мене і для всієї нашої команди. Це є абсолютно серйозний привід для ретельної роботи над помилками, допущеними протягом останніх років”. А вже 14 квітня 2019 р. під час прес-конференції на НСК “Олімпійський” Президент Порошенко П.О., продовжуючи аналіз своїх стратегічних упущень і помилок, оголосив: “Відразу після президентських виборів буду ініціювати зміни в Конституцію, в яких посади голів обласних держадміністрацій будуть ліквідовані, оскільки це продовження реформи децентралізації”.
В цейтноті виборчих перегонів годі чекати аналізу регіонального виміру по Закарпаттю стратегічної помилки центральної влади щодо згубного, без жодних об'єктивних мотивів відтермінування ІІ –го етапу децентралізаційної реформи. Саме цей етап на сьогодні уже мав логічно завершувати найбільш успішну і масштабну реформу територіальної організації влади, місцевого самоврядування і адміністративно-територіального устрою України, наблизивши її до реалізації критеріїв народовладдя Європейської Хартії місцевого самоврядування. Саме цей етап мав ліквідувати нарешті неефективну, несправедливу, безконтрольну зі сторони громад і наскрізь прогнилу модель державної (читай – президентської) влади в регіонах в особі обласних і районних державних адміністрацій з їх постійним дрейфом до феодальної і автократичної влади на “своїх” територіях.
Між тим, навпаки, уже з 2016 року в країні, замість прискорення, відбувалось поступове гальмування реформи децентралізації. Воно супроводжувалось як посиленням фінансових важелів впливу держадміністрацій, так і наростанням їх саботажа  і спротиву процесам добровільного утворення об'єднаних територіальних громад (ОТГ) – базових територіальних комірок майбутньої об'єднаної і європейської України, що володіють системними спроможностями до саморозвитку. І в авангарді цього неприхованого саботажу і спротиву серед усіх інших регіонів України, на жаль, виявилась саме Закарпатська область, найбільш наближена до країн ЄС.
Факти і документи, розпорядження і бездіяльність Закарпатської ОДА впродовж 2015-2019 рр та ігнорування нею законів, Указів Президента, листів і нормативних актів Уряду України щодо здійснення децентралізаційної реформи та підтримки процесів формування ОТГ в регіоні вражають не лише відвертим саботажем і спротивом. Вражаючим для громад і регіону було і те, що на ці факти не було належного реагування ані з боку Президента, ані Уряду України чи хоча б обласної ради.
Перспективи реалізації у Закарпатській області у 2019-2020 рр. нових завдань децентралізаційної реформи, визначених Указом Президента України № 412/2018 від 6 грудня 2018 р. “Про додаткові заходи щодо забезпечення реформ із децентралізації влади” та відповідна цим завданням покрокова Урядова “Дорожня карта” дій і рішень – нині все ще сприймаються міськими, селищними і сільськими радами та громадами Закарпаття як найбільш важливі і стратегічні завдання реформування країни на найближчі роки.
Водночас зі схваленням реформних намірів і рішень Президента України і Уряду України в громадах області впродовж останніх 3-ох років наростають зневіра, занепокоєння і стурбованість у зв'язку з тим, що на найбільш активному етапі децентралізаційної реформи у 2015-2018 рр. територіальні громади Закарпаття, на відміну від інших регіонів України, де створено уже 876 ОТГ, так і не змогли сповна скористатись перевагами цієї реформи та створити  належну кількість спроможних ОТГ і гарантовано покращити рівень життя громадян, особливо, в гірських і передгірських селах.
  В результаті, за даними Урядового моніторингу, станом на квітень 2019 року Закарпаття уже постійно займає останню позицію серед інших областей України, маючи всього 6 спроможних ОТГ за 3,5 роки реформ з-понад 50-ти потенційних. Маючи також найбільшу долю сільського населення серед інших регіонів, лише від нереалізації можливостей виділення коштів Державної субвенції на розвиток інфраструктури ОТГ, за мінімальними підрахунками, Закарпаття за 2016-2018 рр. втратило не менше 450,00 млн.грн., що могли бути використані на ремонти сільських шкіл, дитсадків, амбулаторій і ФАПів, клубів і бібліотек, реконструкцію і ремонт сільських доріг тощо. Ці кошти отримали ОТГ в інших областях, де в багатьох з них кількість створених ОТГ нині перевищує 35-40.
З вересня 2015 р. Закарпаття залишається єдиною областю в Україні, де ОДА, не зважаючи на неодноразові вимоги і рекомендації Мінрегіону та критику громадськості, з незрозумілих причин, впродовж понад 3-х років взагалі не подавала  на схвалення обласною радою проект розробленого за участі  експертів ОДА і громадських експертів  Перспективного плану формування територій спроможних громад. 
      Нині на мапі моніторингу Перспективних планів лише Закарпатська область і тимчасово окуповані території Автономної Республіки Крим і  ОРДЛО є білими плямами серед інших регіонів України, з чим прогресивна громадськість і громади Закарпаття аж ніяк погодитись не можуть. Як не погоджується громадськість і з висловленою чиновниками через ЗМІ думкою, що начебто на Закарпатті децентралізаційна реформа  і створення ОТГ сприятимуть посиленню загроз “сепаратизму” з боку національних меншин.   
 Впродовж 2016-2018 рр. Закарпатською ОДА, незважаючи на повторні звернення місцевих рад, що створювали ОТГ, не було надано позитивних висновків загалом 5 сільським, одній селищній (райцентр) і 2 міським (райцентри) потенційним ОТГ, а за останні два роки в області було створено всього одну сільську ОТГ. В таких умовах більшість територіальних громад, що планували утворити ОТГ, прогнозуючи  безперспективність своїх зусиль та  непідтримку з боку обласної  виконавчої влади, поступово призупинили процеси формування ОТГ, хоча лише у 2016 р. об'єднавчі процеси розпочались не менше як у 18-ти потенційних ОТГ.
Загалом Закарпаття опинилось у вкрай важкій ситуації надто відстаючого регіону за всіма показниками децентралізаційної реформи: покриття площі території області існуючими 6 ОТГ складає всього 4,8 %, а кількість населення в ОТГ від чисельності мешканців регіону становить 5,8 %, що суттєво нижче за аналогічні показники всіх інших областей України; у значної кількості територіальних громад Закарпаття нині сформувався високий ступінь зневіри щодо забезпечення Закарпатською ОДА єдиної для всіх областей децентралізаційної політики держави по створенню ОТГ.     
Зауважуємо ще на кількох серйозних викликах для територіальних громад Закарпаття за останні роки, з якими не змогли впоратись обласна і районні державні адміністрації, і які потребують тепер постійної уваги та реагування з боку парламентської, президентської і урядової гілок центральної влади: 
Зухвалі і вмотивовані “зеленим тарифом” плани бізнесу щодо будівництва потужної і протяжної на 23 км по гірським хребтам вітроелектростанції – у високогір'ї природно і рекреаційно-оздоровчо особливо цінних територій Боржавських полонин – сколихнули всю екологічну, наукову, природоохоронну і туристичну громадськість України. Адже ці плани передбачають наймасштабніше техногенне втручання в унікальну гірську природу Закарпаття за всю його багатовікову історію, незважаючи на порушення міжнародно-правових угод України та національне планувальне і природоохоронне законодавство.
Між тим, Воловецька і Свалявська РДА та Закарпатська ОДА   без належних і законних підстав, на переконання громадськості і експертів, дають зелене світло цьому проекту.
Впродовж 2015-2017 рр. Закарпаття, незважаючи на геостратегічне прикордонне розташування, з незрозумілих причин не було включено Урядом у перелік тих областей, де діяв т.зв. “митний експеримент” з певними відрахуваннями на реконструкцію і ремонт доріг. В результаті, Закарпаття нині опинилось у вкрай важкій ситуації зі станом автомобільних доріг різного рівня підпорядкованості, що негативно впливає на розвиток економіки, залучення інвестицій, транспортно-транзитну спроможність, на внутрішній, міжрегіональний і в'їзний туризм.
Як і в інших гірських областях Західної України, впродовж багатьох років обсяги тіньової економіки, базованої на несанкціонованих або надмірних рубках гірських лісів, загрожують масштабною екологічною катастрофою як через зміни ландшафтного і біологічного різноманіття, так і зневоднення басейнів малих річок та зниження рівнів грунтових вод.
Наростають проблеми, що виникають через відсутність стратегічних рішень обласної влади щодо формування в регіоні системи збору і утилізації твердих побутових відходів з будівництвом сучасних сміттєсортувальних заводів і полігонів ТПВ.   
Багаторічна невирішеність цих та багатьох інших стратегічних проблем розвитку Закарпаття й інших регіонів України, включаючи і соціальні та демографічні проблеми, а також – втрати людського потенціалу внаслідок вимушеної закордонної трудової міграції, засвідчує про необхідність чимшвидшого, відразу після президентських виборів, ініціювання змін до Конституції України, в яких були б закріплені як ліквідація місцевих державних адміністрацій та введення контролюючого інституту префектів, так і виконавчі органи районних і обласних рад, а також – були б відображені питання нового адміністративно-територіального устрою України, включаючи сільські, селищні і міські ОТГ, райони і області.
Майбутнє України, яке ми обираємо, безумовно повинно якнайшвидше реалізовувати визначальне завдання Революції Гідності – змінити систему влади в Україні. І фундаментом, територіальною основою таких змін і має стати завершення І-го і ІІ-го етапу децентралізаційної реформи з ліквідацією інституту обласних і районних державних адміністрацій.
Громади і громадськість Закарпаття в очікуванні таких давно обіцяних змін територіальної організації системи влади в Україні!

На 16 квітня 2019 р. Звернення підписали (підписання і далі триває в соціальних мережах):   
Олег Лукша, віце-президент з виконавчої роботи обласної Асоціації розвитку і реформ міст, селищ і сіл та громад “Закарпаття – ХХІ століття”, один зекспертів розробки проекту Перспективного плану територій спроможних громад Закарпатської області, канд. фіз-мат. наук, консультант Офісу реформ
 Олег Боршовський, архітектор, експерт Агентства розвитку та інформаційних ресурсів “Європоліс”, магістр державного управління, один із розробників проекту Перспективного плану територій спроможних громад Закарпатської області
Михайло Лаба, Невицький сільський голова, президент всеукраїнської Асоціації сільських, селищних, об'єднаних громад України 
Микола Вегеш, завідувач кафедри політології і державного управління УжНУ, доктор історичних наук, професор
Ігор Тодоров, професор кафедри міжнародних студій та суспільних комунікацій УжНУ, доктор історичних наук
Сергій Федака, професор УжНУ, доктор історичних наук, письменник, журналіст, член Національної Спілки журналістів України
Оксана Станкевич-Волосянчук, доцент біологічного факультету УжНУ, канд. біол. наук, провідний експерт Громадської природоохоронної організації “Екосфера”
Мирослава Лендьел, проректор з навчально-педагогічної роботи і міжнародних зв'язків УжНУ, доктор політичних наук професор
Оксана Ганич, заслужений професор УжНУ, Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор, директор НДІ фітотерапії УжНУ, Почесний голова Союзу українок Закарпаття, кавалер Орденів Княгині Ольги ІІ і ІІІ ст. 
Борис Кузьма, художник, голова Закарпатської обласної організації Національної Спілки художників України
Тарас Ганич, завідувач кафедри факультетської терапії УжНУ, доктор медичних наук, професор
Василь Ільницький, керівник Інформаційно-видавничого Центру УжНУ, Заслужений журналіст України, консультант Офісу реформ
Михайло Савчин, директор НДІ порівняльного публічного права та міжнародного права УжНУ, доктор юридичних наук, професор.                             

Про Захід