Пам’ятник Андрію Бачинському та облаштування скверу біля СБУ – серед питань ради з питань охорони культурної спадщини (Фото)

27 березня, в Ужгороді знову засідала консультативна ради з питань охорони культурної спадщини при Закарпатській облдержадміністрації. Цього разу на її розгляд винесли 4 проекти, які передбачають зміни в історичному ареалі. Всі проекти, окрім одного, стосувалися змін в історичній частині Ужгорода.

Почали засідання із обговорення доцільності встановлення у закритому сквері перед будівлею резиденції єпископа Мукачівської греко-католицької єпархії пам'ятника Андрію Бачинському. На замовлення єпархії над пам'ятником уже кілька років працює відомий закарпатський скульптор Василь Роман, котрий і представляв перед членами консультативної ради свій проект. Отже, пам'ятник єпископу Андрію Бачинському, відомому церковному діячеві, котрий переніс адміністративний центр єпархії до Ужгорода, планують урочисто відкрити вже восени цього року, приурочивши 210-ій річниці смерті єпископа. Встановити пам'ятник хочуть у центрі скверика перед будівлею резиденції – нині там вже стоїть камінь, закладений на місці спорудження. Туди планують привезти камінь куди більший – травертиновий постамент висотою у людський зріст (170 см). На нього встановлять бронзову скульптуру Бачинського, тож усього композиція вийде заввишки 385 см.  

Обговорення проекту вийшло дуже бурхливим, думки членів ради розділилися. Камерний палісадник, густо зарослий деревами, на думку деяких членів ради, є не найкращим місцем для встановлення такого великого і динамічного пам'ятника. Мовляв, його не буде видно ані з вулиці, ані з підйому, який веде до входу в резиденцію. Дерева ж там вирізати в жодному разі не можна, адже сквер є пам'яткою садово-паркового мистецтва місцевого значення, там ростуть пишні старі кипариси, розкішна скумпія, або перукове дерево, тощо. Інші члени ради зауважили, що дійсно важко уявити, як там виглядатиме пам'ятник, тому було би добре спершу встановити там його поліефірну модель, аби оцінити вигляд і загальний вплив на атмосферу скверу.

Власне, цього разу члени ради могли і не обговорювати вигляд пам'ятника, оскільки за процедурою потрібно було проголосувати лише за доцільність встановлення композиції саме у цьому сквері. Після цього проект направлять на розгляд Міністерства культури України, а тоді, під час другого етапу, почнеться детальне обговорення власне художнього образу. Врешті під час голосування більшість членів ради таки прийняли позитивне рішення, тож проект далі вивчатимуть вже у Києві.

Другим під час засідання розглянули концепцію ревіталізації скверу Героїв Майдану біля комплексу “Совине гніздо”. Розробив проект ужгородський архітектор Ігор Броді, котрий під час засідання розповів, яким бачить новий вигляд скверу. Так, новий простір архітектор хоче зробити максимально функціональним. З двох сторін його трикутника облаштують прогулянкові доріжки з лавицями і м'яким покриттям з гравійної суміші. Біля пам'ятника репресованим відновлять фонтанчик з питною водою. Неподалік облаштують майданчик для ігор із м'яким покриттям, де ужгородці зможуть грати у бадмінтон, петанк, фризбі. З іншого боку передбачений невеличкий дитячий майданчик та “сонячна галявина” з газоном. Посередині замість нинішнього фонтану залишать басейн з кількома струменями, а глядацькі місця навколо накриють перголою (легким садовим накриттям від сонця). Там же, за ідеєю автора, замість одного з квітників має бути облаштована невеличка естрада, де вечорами могли би виступати різні колективи, танцювати глядачі. Також за проектом сквер по периметру буде закритий парканом, матиме три входи, а на одному з його кутів облаштують композицію “ARHITEKTOR PRO MEMORIA”, яка має вшанувати пам'ять архітекторів, котрі працювали в нашому місті.

Думки членів ради стосовно цього проекту також розділилися. Так, головний архітектор області Микола Пігуляк висловив думку, що проекти стосовно облаштування такої важливої площі в центрі міста потрібно обирати за конкурсом. Звучала також думка, що в місті є чимало інших скверів, яким ревіталізація куди потрібніша, ніж тут. Одразу кілька присутніх висловили думку про недоцільність металевої огорожі навколо скверу, мовляв, невеличкий паркан там є, і цього цілком достатньо. Стосовно естради теж були зауваження, деякі члени ради висловилися проти того, аби влаштовувати концерти і танці біля пам'ятника репресованим у сквері Героїв Майдану. Зрештою загальну концепцію з урахуванням деяких зауважень члени ради таки схвалили, хоч і далеко не більшістю. Деталі проекту далі пропрацьовуватиме міське управління архітектури та містобудування спільно з автором Ігорем Броді.

Третє питання порядку денного консультативної ради стосувалося прохання однієї з жительок будівлі, відомої в місті, як “Мала Рафанда”, влаштувати зі своєї квартири окремий вихід зі сходами. Оскільки ані відведеної під це земельної ділянки жінка не має, як не має і згоди сусідів, а також враховуючи те, що будівля ця є пам'яткою містобудування місцевого значення і буде включена в перелік будівель Малого Ґалаґова, який готують до включення у список Світової спадщини ЮНЕСКО, члени ради одноголосно проголосували проти надання дозволу на облаштування додаткових сходів.

Останнім же питанням була інформація про заходи з ліквідації аварійного стану на пам'ятці архітектури національного значення “Невицький замок”. Як повідомили присутнім, після обвалу даху в Невицькому замку в ОДА провели засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки, на якому дали дозвіл на ліквідацію наслідків руйнування. Вже найближчим часом на замковій вежі почнуться роботи, фахівці приберуть залишки старого даху та підготують її до наступного етапу робіт.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, “Про Захід”