Нова українська школа: чи приніс перший семестр бажані зміни?

Опубліковано:

Масштабне впровадження Нової української школи з цього навчального року – одна з найбільш обговорюваних тем по всій країні. Як будуть вчитися першокласники, що зміниться для вчителів, для чого врешті-решт усе це потрібно – розтлумачували і автори освітніх змін, і експерти, а от скептики часто  виступали проти нової системи освіти, вважаючи, що тим самим ми зламаємо добре налагоджену ще з радянських років традицію. Вже минув  перший семестр навчання першокласників у закладах освіти, тож “Про Захід” вирішив поцікавитися: то змінилося щось в українській школі, чи залишилося по-старому?

В управлінні освіти Ужгородської міської ради за методичний супровід впровадження НУШ відповідає методист Ольга Юрик. Вона є  сертифікованим тренером Нової української школи  та палким прихильником освітньої реформи в Україні, тому  не розуміє скептиків, котрі захищають давно застарілу систему.  Що нинішня реформа є дієвою та  ефективною,  свідчать  результати  роботи  вчителів  та учнів  пілотних класів Ужгородської ЗОШ № 8 – учасників експерименту, який проходив відповідно до  наказу МОН України “Про проведення всеукраїнського експерименту на базі загальноосвітніх навчальних закладів”. У квітні минулого навчального року в рамках обласного семінару на відкритому уроці першокласники, які раніше за всіх тестували  методики НУШ, демонстрували свої перші навчальні здобутки. Попри численні побоювання, дописи у соцмережах, що, мовляв, якщо першокласники будуть лише гратися, то не навчаться за рік ні читати, ні писати, малі школярики за місяць до закінчення першого класу вміли не лише читати, писати і рахувати, а ще й прекрасно працювали у групах, самостійно і безконфліктно комунікували, розподіляючи ролі, знаходили стратегії, критично мислили, креативно підходили до виконання навчальних завдань. Це те, що, без сумніву, знадобиться їм у житті, бо сучасні реалії в часи надзвичайно швидких змін у світі вимагають від людей уміння підлаштовуватися під ці зміни, постійно вчитися, знаходити альтернативні  та креативні рішення.

Ольга Юрик розповідає: “Наразі в ужгородських  закладах освіти працює 59 перших класів, із них три є інклюзивними. Навчаються у цих класах 1823 учні, котрі вже подолали перший навчальний семестр. Перші два місяці навчання у діток були адаптаційними, це дало змогу керівникам закладів освіти залагодити проблеми, які виникли в окремих  школах з облаштуванням нового освітнього простору – там докупляли  меблі, дидактичні матеріали, а також отримали довгоочікувані підручники.

У грудні 2018 року управління освіти  проводило вивчення стану впровадження НУШ у закладах освіти Ужгорода. Вивчали, як створений новий освітній простір, яким чином у ньому відображені ті нові методики, що є основою навчання в новій школі, як ведеться документація в перших класах та здійснюється освітній процес. Було відзначено, що у більшості шкіл адміністрації, вчителі, батьки, що долучилися  до облаштування  класів, доклали багато зусиль для створення  функціонального сучасного освітнього середовища в класах НУШ. На початок грудня нових модульних меблів не було лише в УСЗОШ № 2 та УЗОШ № 6. Проблеми  виникли через те, що школи заключили договори з недобросовісними постачальниками меблів та обладнання, які не виконали замовлення вчасно. Наразі в УСЗОШ № 2  вже є нові сертифіковані меблі, а от в УЗОШ № 6, де нещодавно змінився керівник, усі першачки навчаються за партами, які дісталися їм від попередників. Вони теж нові, у непоганому стані, але не відповідають сучасним вимогам і не є мобільними.

Освітній простір СНВК “Пролісок”

Затримка ж із забезпеченням підручниками спостерігалася по всій Україні.  Перші надходження  почалися у жовтні, а вже в листопаді минулого року перші класи Ужгорода мали 80%  підручників. Варто сказати, що всі наші вчителі перших класів НУШ пройшли практичне, очне і онлайн-навчання, тому розуміють і враховують у своїй роботі, що підручник є тільки засобом виконання нового державного стандарту і набагато важливіше використовувати ті методики та прийоми роботи з першокласниками, які передбачені реформою”.

Власне, якщо говорити про труднощі і проблеми впровадження НУШ в ужгородських школах, то вони виникали, у першу чергу, не через меблі і підручники, а через затісні  класи. Ключовою вимогою реформи було створення нового освітнього середовища з чітким зонуванням навчальних приміщень. Це означає, що клас має містити цілих вісім осередків: навчальний (модульні парти зі стільцями, які можна складати для роботи у групах), тематичний (куточки зі стендами, ідеями, картами, стратегіями), ігровий (місце для настольних та рухливих ігор), художньо-творчий (виставки дитячих робіт, місце для зберігання приладдя), осередок живої природи (“зелений” куточок, місце для проведення природничих дослідів, акваріум тощо), осередок відпочинку (місце з килимом, пуфиками для спокійного відпочинку дитини), осередок вчителя, а ще й класна бібліотечка.

Далеко не у всіх наших школах приміщення дозволяли розмістити усі осередки так, щоб це було зручно для дітей. Керівникам деяких навчальних закладів довелося відмовитися від ідеї з одномісними модульними партами, оскільки у класі їх просто не могли би розкласти. Доводилося в деяких класах робити зовсім скромні осередки відпочинку та ігрові зони.  Треба ще й взяти до уваги, що в Ужгороді, де вже багато років не будувалася жодна нова школа, наразі майже неможливо дотриматися рекомендації стосовно кількості учнів у класі, яка не перевищувала би 30. Тож тісні приміщення, які не можуть комфортно розмістити усіх першокласників, а також наповнюваність класів  стали основними проблемами під час організації навчання  у  НУШ.

УСЗОШ І ст. №1

“Поки складно говорити  про якісь результати учнів теперішніх класів НУШ, оскільки навчання триває. Як відомо, у перших класах не ставлять оцінок, а застосовують нове формувальне оцінювання, – веде далі Ольга Юрик. – Так, вчителі класів НУШ  наприкінці жовтня заповнюють свідоцтва досягнень учнів, відзначаючи на основі спостережень та начальної взаємодії розвиток їхніх здібностей, мотивацію до навчання, комунікабельність тощо. Щодо оцінки батьків, то впродовж семестру жодних офіційних скарг, які би стосувалися роботи НУШ, до управління освіти не надходило. Наскільки мені відомо, дуже багато батьків підтримують реформу, схвально сприймають нові підходи і задоволені тим, що їхні діти весь час знаходяться у діяльності, а не сидять нерухомо за партою по кілька годин.

Звісно, є і такі батьки, котрі вважають, що навантаження на дітей у школі повинно бути більшим. Таким ми рекомендуємо наперед поцікавитися, за якою програмою будуть навчатися їхні діти. Нині в Ужгороді  заклади освіти використовують за вибором чотири освітні програми. Найбільше закладів обрали типову програму, розроблену під керівництвом Р. Шаяна. Але є і нетипові програми, які передбачають більше навантаження на учнів. Наприклад, 5 перших класів в 3-х закладах освіти  обрали саме таку – “Інтелект України”,  а 2 класи у 2-х закладах працюють за нетиповою програмою “На крилах успіху””.

До слова, поспілкувавшись із кількома батьками  першокласників Ужгорода, ми дійшли суб'єктивного висновку, що часто саме батьки є найбільшими критиками нововведень реформи. Виявилося, що вони навіть  просять учителів усе ж задавати дітям домашнє завдання, якого в першому класі бути не повинно. Незадоволення батьків викликає і ситуація з модульними партами, які переміщувати по кілька разів тиждень вчителю важко, тож якщо на початку навчального року у групах працювали часто, то з часом це відбувалося все рідше. Тобто, за всіх говорити не будемо, але принаймні в деяких  школах міста не всі вимоги освітньої реформи виконуються.

В ужгородському  управлінні освіти усвідомлюють, що всього за кілька місяців практичної роботи реформа не може бути реалізована  ідеально. На те, аби змінити  усталені  уявлення про освіту та школу у вчителів і батьків може знадобитися значно більше часу. Дуже важливою є просвітницька робота з батьками та громадськістю, інформування  про хід реформи, нові методи та  перші успіхи учнів Нової школи. Можна  зрозуміти і вчителів перших класів, які зараз мають значно більше навантаження, бо повинні на кожен урок готувати велику кількість додаткового матеріалу, роздруковувати, вирізати, клеїти заготовки, постійно вигадувати щось нове і цікаве для розвитку  своїх учнів.

Тут важливо усвідомити, що реформа вже відбувається, і навчання однаково буде проходити по-іншому, так, як цього потребує сучасний учень.  Вже нині ті ж самі пілотні класи ужгородської ЗОШ № 8  тестують програму НУШ для другого класу. Новому вчителі цих класів вчаться постійно, проходять тренінги, вдосконалюють себе. От і нещодавно мали зустріч  із представниками проекту “Сприяння освіті” від данського фонду “Lego foundation”, котрі привезли тренерів, щоб показати, як можна у навчальній діяльності розвивати дитину навіть тоді, коли вона, здавалося б, просто грається з конструктором.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, “Про Захід”  

На першому фото освітній простір СНВК “Пролісок”

Про Захід