Новорічна пригода Вулфа – ужгородського кота, якого вкрали туристи (Фото)

Опубліковано:

 

Які лише пригоди не трапляються у новорічні свята, причому не лише з людьми, а й з тваринами. Ось і герой нашої статті Вулф цьогорічні свої пригоди, мабуть, запам'ятає надовго. Вулф – це котик: молодий, чорненький, дуже гарний, зі світлою цяточкою на підборідді. А ще він дуже допитливий, тому частенько намагається вибігти зі свого двора, аби побачити світ.

Пухнастого півторарічного Вулфа іноді можна було побачити на вулиці Капітульній, де проживають його господарі. Кіт із виглядом справжнього хазяїна вулиці міг підійти до групи туристів, або сидів і дивився, як люди розходяться після служби у кафедральному соборі. Втримати його у дворі було дуже важко, бути ж хатньою твариною Вулф категорично не бажав. Як не намагалися господарі кота привчити його не виходити за межі двора, той заборони порушував. Причому чи не з кожної такої прогулянки за межі двору він повертався без нашийників – хтось постійно знімав їх із шиї тварини.

Мабуть, захотілося Вулфу подивитися, чим живе Капітульна, і 2 січня. Попросився на вулицю у туалет – і чкурнув гуляти. Додому він не повернувся ані того дня, ані наступного. Що з ним сталося, господарі дізналися лише через кілька днів. Картина вимальовується така: гуляли собі другого січня вулицею Капітульною туристи, чоловік і жінка, побачили гарного котика і…забрали його. Можливо, пара зробила це з благими намірами, може, подумали, що кіт загубився або взагалі господарів не має. Словом, що би вони там не подумали, факт у тому, що котика вони забрали з собою і повезли на машині у готель, в якому зупинилися.

Адміністратор готелю “Олімп” Анастасія Скалоцька розповіла, що ввечері другого січня до готелю справді приїхали постояльці – чоловік із жінкою віком близько 30 років. Назвати їхні імена пані Анастасія з міркувань етики не змогла, але зазначила, що були вони з Великоберезнянщини. Під час поселення пара поводилася спокійно, ніякої тварини у них працівники готелю не бачили. Постояльці лише сказали, що дуже втомилися за день, й одразу пішли відпочивати.

Вранці пара з Великоберезнянщини готельний номер покинула і поїхала геть. А коли пізніше покоївка прийшла прибрати їхній номер, то з подивом побачила там кота. “За чотири роки роботи адміністратором готелю я жодного разу не бачила, аби наші гості залишали в номері котів, – розповідає Анастасія Скалоцька. – Ми були вражені і не могли зрозуміти, чому вони так зробили. Коли ці люди виселялися, не було помітно, що вони нервують. Ми не знали, що думати: чи вони забули кота, чи вони його підкинули. Та оскільки назад за тваринкою пара не повернулася і на наші телефонні дзвінки не відповідала, ми зрозуміли, що вони його нам “подарували”.

 

 

Працівники готелю одразу побачили, що кіт – домашній і доглянутий. Вони тимчасово облаштували йому місце в холі, а кіт швидко адаптувався і навіть сам виходив на вулицю у туалет, але одразу повертався. “Було видно, що котик наляканий і переживає, – веде далі адміністратор готелю Анастасія. – Ми теж переживали, бо не знали, що з ним робити. У готелі, ясна річ, довго його тримати не могли, тому вирішили шукати господарів. Через день, коли ми вже остаточно зрозуміли, що за твариною пара з Великоберезнянщини не повернеться, я зайшла у “Фейсбуці” на сторінку організації “Барбос” й одразу побачила фотографію нашого котика. Його шукали господарі, писали, що він зник на вулиці Капітульній. Я передзвонила власниці, прислала фото нашого знайди, й господарі одразу за ним приїхали. Ми усі були дуже раді, що ця історія закінчилася добре!”.

 

Господарі, звичайно, теж були дуже раді, особливо маленька власниця Вулфа, донька господарів Майя, котра найбільше переживала за свого котика. Новорічна пригода, розповідають вони, їхнього кота, здається, чомусь таки навчила. Він знову отримав на шию нашийника з дзвіночком і капсулою з контактами господарів, та чи надовго – не знають. Тепер Вулф на вулиці гуляє лише на повідку, а сам мандрувати вже й не дуже рветься. Виходить надвір у туалет – й одразу повертається додому. Мабуть, подорослішав і порозумнішав. Господарі мандрівника не тримають зла на туристів, хоча й не розуміють мотиву їхнього вчинку. Вони лише сподіваються, що пара, яка покинула їхнього кота у готельному номері, не знущалася над Вулфом, а все ж хотіла йому допомогти.

 

Тетяна ЛІТЕРАТІ, “Про Захід”               

 

Про Захід