У ході другого пленарного засідання 12-ї сесії облради сьомого скликання, яке відбулося 27 вересня, обласні обранці прийняли звернення щодо відміни податку за лісові землі, яке адресоване Президенту України Петру Порошенку, Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України, інформує прес-служба облради.
Ініціатор документу – голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль, наполягає невідкладно переглянути норм Закону України від 10.07.2018 №2497-VIII "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств" та відміни податку за лісові землі.
У зверненні сказано: "Закарпатська область посідає перше місце за запасами деревини в Україні, а її ліси – основа унікальних природних ландшафтів на території краю.
Депутати обласної ради занепокоєні тим, що упродовж останніх років засобами масової інформації свідомо формується думка громадськості про неефективність роботи лісової галузі та протиправну діяльність у цій сфері.
Для Закарпаття ліси – основна сировинна база густонаселеного регіону, лісистість якого є найбільшою в Україні і складає 52%. Майже 600 тис. га (87,1%) лісових насаджень знаходиться в підпорядкуванні лісогосподарських підприємств Державного агентства лісових ресурсів України. Решта 12,9% площі перебуває у постійному користуванні Мінприроди, Міноборони, Міносвіти та в землях запасу. Площа лісів області за останні 50 років зросла більш ніж на 10,0 тис. га, а середній запас на 1 га із 186 кбм в 1946 році зріс до 358 кбм на 1 га.
За оцінками експертів, у тому числі і міжнародних, закарпатські ліси вважаються одними з найпродуктивніших не тільки в Карпатському регіоні, а й у Європі. Ведення лісового господарства здійснюється у відповідності до міжнародних стандартів, що підтверджується наявністю у підприємств міжнародного сертифікату FSC.
За минулий рік підприємства лісової галузі Закарпаття отримали 58,4 млн грн прибутку, із якого сплачено податок на прибуток та дивіденди 46,6 млн грн. Тобто, з 1000 грн прибутку державні лісогосподарські підприємства сплатили 795 грн податків і у розпорядженні підприємств залишилось 205 грн або 20%.
До зведеного бюджету в минулому році сплачено 371,3 млн грн єдиного соціального внеску, а за 8 місяців 2018 року – 296,9 млн грн. З року в рік суми платежів зростають і це при тому, що за останні два роки по Закарпатській області обсяги заготівлі деревини зменшились на 20%.
У гірських умовах Закарпаття лісогосподарські підприємства є основними бюджетоутворюючими суб'єктами господарювання для районних та місцевих бюджетів. Побіжний аналіз прийнятих нормативно-правових актів стосовно ведення лісового господарства за останні 10 років вказує на їх недосконалість, неефективність, а в окремих випадках, і шкідливість для лісового господарства.
10 липня 2018 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств", яким внесена поправка до Податкового кодексу України, що передбачає земельний податок на всі лісові землі.
Зокрема, пунктом 7 розділу І Закону внесені зміни до статті 273 Податкового кодексу України, згідно з якими встановлюється, що податок за лісові землі складається з земельного податку та рентної плати.
Ставки податку на лісові землі встановлені законом в розмірі до 5% від вартості нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі і затверджуються місцевими органами самоврядування, тобто сільськими радами.
Розрахунки показують, що тільки додатковий земельний податок на рік становитиме по області від 16 млн грн до 801,2 млн грн. За таких умов при ставці земельного податку 0,3% третина підприємств (5) будуть збитковими, при ставці 1% – 15 підприємств із 20 будуть збитковими, а решта працюватимуть на межі збитковості. При ставці 5% збитки по управлінню лісового та мисливського господарства становитимуть 285 млн грн, а всі лісогосподарські підприємства збанкрутують.
Така ситуація призведе до необхідності підвищувати відпускні ціни як на дрова паливні, так і на ділову деревину, а це вдарить, насамперед, по населенню, соціальній та бюджетній сферах, адже більшість гірських населених пунктів не газифіковано і третину лісопродукції складають дрова паливні.
Закарпаття не експортує круглу необроблену деревину, вся деревина реалізується на внутрішньому ринку. Підняття ціни в 1,5-2 рази на ділову деревину внутрішнім споживачам зробить її та вироби з неї абсолютно неконкурентноздатними і призведе до обвалу внутрішнього ринку, занепаду переробної галузі і, відповідно, припинення діяльності державних лісогосподарських підприємств через відсутність ринку збуту.
Вважаємо, що додаткове, економічно необгрунтоване оподаткування лісокористувачів матиме виключно негативний результат.і практично призведе до знищення лісової галузі.
Окрім того, пункт 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону щодо набрання ним чинності з дня, наступного за днем його опублікування, не узгоджується з вимогами підпункту 4.1.9 пункту 4.1. статті 4 Податкового кодексу України, яким визначено принцип стабільності податкового законодавства України. За його змістом зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.
Враховуючи викладене, просимо вжити заходів із перегляду доцільності прийняття Закону України від 10 липня 2018 року "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо стимулювання утворення та діяльності сімейних фермерських господарств" та сприяння його оптимізації або відміні, з метою збереження лісової і деревообро́бної промисловості як важливої складової економіки України", – йдеться у зверненні депутатів Закарпатської облради.
Прес-служба Закарпатської облради
