Валерій Пацкан: “Тільки за півроку ми знайшли порушень більш ніж на 9 мільярдів гривень”

Опубліковано:

Значні обсяги порушень, крім МОЗ, є і в Міноборони. Наприклад, на закупівлю житла військовим неефективно використовували 600 млн грн, а квартир придбали вдвічі менше.

Якщо вийти на вулицю і попитати у людей, який державний орган стоїть на сторожі ефективного використання наших з вами коштів, як платників податків, щастя буде, якщо хоча б хтось один відповість правильно. І це не правоохоронні чи новостворені антикорупційні органи в обличчі НАБУ та САП. Саме Рахункова палата – головний український аудитор – має конституційні повноваження перевіряти законність та ефективність використання коштів кожною окремою державною установою. І якщо виявляє порушення, передає всі документи до правоохоронних органів на розслідування.

Епопея з призначенням голови Рахункової палати під куполом тривала більше року, бо входила у великий портфель кадрових домовленостей між БПП і НФ. Зрештою, в середині березня 345 голосами "за" Верховна Рада оновила склад Рахункової палати, призначивши вже колишнього народного депутата від БПП Валерія Пацкана її головою. І не встиг він заступити на посаду, як одна з перших перевірок ефективності використання державних коштів на лікування онкохворих за кордоном по МОЗу вилилась в гучний скандал з заявою заступника міністра охорони здоров'я Олександра Лінчевського.

Взагалі, за словами Валерія Пацкана, проведені аудити за півроку його діяльності на посаді виявили порушень на більше ніж 9 млрд грн. Навіть стільці на Євробачення орендували за завищеними цінами. В інтерв'ю сайту "Сегодня" Валерій Пацкан розповів, як змусити чиновників ефективно і, що найголовніше, прозоро використовувати державні кошти, та хто ще після МОЗу найближчим часом потрапить під пильне поле зору перевірок Рахункової палати.

– Вже півроку, як Ви керуєте Рахунковою палатою. Хто вже потрапив під "каток" перевірок? На скільки мільйонів або навіть мільярдів Ви вже виявили порушень?

– Давайте бути чесними: не під "каток", а під фінансовий аудит або аудит ефективності. От шість місяців – це багато чи мало, щоб змінити формат роботи? Якщо б ви мене про це запитали, коли я був бізнесменом, я би однозначно відповів, що багато. Але в держустанові півроку – це досить мало.

– Ну, з огляду на те, що Вам ще тут ще п'ять з половиною років головувати, то це замало…

– Але вже є певні здобутки. За 21 рік ніхто не проводив аудит Рахункової палати. Зараз наші колеги з Національного аудиторського офісу Великої Британії, за підтримки Німецького товариства міжнародного співробітництва (GIZ), плюс аудитори з Німеччини і Польщі, проводять у нас функціональну оцінку. І вже до кінця жовтня вони покажуть, які процеси ми можемо поліпшити і вдосконалити, а що слід взагалі кардинально змінити.

– Тобто, фактично, Ви перевіряєте самих себе.

– Взагалі-то це функція Верховної Ради. Раз на три роки парламент може здійснювати аудит Рахункової палати. Але таких прецедентів ще не було. Особисто я звик все завжди починати з чистого аркуша. Цим і пояснюється проведення зовнішньої функціональної оцінки. До реформування роботи Рахункової долучиться і радник голови Вищої палати контролю Республіки Польща Пьотр Кульпа. В найближчий рік він працюватиме моїм радником. Це підтримано нашими німецькими партнерами GIZ, які, фактично, і фінансують цю функціональну оцінку. До речі, в Польщі Вища палата контролю після Католицької церкви має другий рівень довіри серед населення. Я прагну, щоби Рахункова палата України мала найвищий рівень довіри в українському суспільстві.

– А Ви оптиміст. Вийдіть на вулицю і попитайте у людей, що це за орган Рахункова палата, і чим вона займається? Ваше щастя, якщо хоч один хтось відповість.

– Приведу вам один маленький приклад: за весь минулий рік було лише 2 тис посилань в ЗМІ на матеріали наших аудитів; а за півроку, що я тут, ми маємо близько 5 тис таких згадок. Кожна людина – платник податків – має розуміти, що на сторожі ефективного використання цих податків є конституційний орган – Рахункова палата. Ми пропонуватимемо Уряду впровадження новітніх технологій, наприклад, електронного бюджету. Що це? Це коли кожен українець зможе зайти на сайт і в режимі реального часу побачити, які кошти на що йдуть, які тендери проводяться, які підприємства виграли ці тендери. Це найбільший запобіжник від корупції.

pavl1388

– Так кого ви вже перевірили?

– Перше півріччя перевірок було сплановане ще попереднім складом Рахункової палати. Тому, ні я, ні переважна більшість моїх колег (вісім новообраних членів) не брали участь у формуванні плану перевірок на перше півріччя. Проте нам, зрештою, вдалося його дещо доповнити, враховуючи суспільний резонанс, але на 90% все залишилося без змін. Тобто, те, що дісталося нам в спадок, ми і відпрацьовуємо. Але результати показуємо вже інші. Якщо раніше взагалі не було такого поняття, як порушені кримінальні справи, зараз за нашими аудитами таких вже 11.

Тепер те, що вас цікавить: за шість місяців моєї каденції проведені аудити виявили порушень на 9 млрд грн.

– І щось мені підказує, що найбільше порушень щодо МОЗу…

– Вгадали.

– І за якою статтею видатків найбільше?

– За програмою лікування онкохворих за кордоном.

– Я пам'ятаю цей гучний скандал з заявою заступника міністра охорони здоров'я Олександра Лінчевського.

– Мне – Мені дуже прикро, що це перевели в політичну і емоційну площину, і ніхто не почув, що 286 млн грн були використані неефективно, а ці кошти могли б врятувати життя багатьох українців. Ми радили розробити програму і оприлюднити на сайті МОЗ 10 топ-клінік різних країн. Тоді кожен українець, зайшовши на сайт, побачить, з якими закордонними клініками працює МОЗ, принесе довідки про стан здоров'я, йому зроблять повторні аналізи і держава профінансує.

Не змушуйте простих українців, по-перше, бігати з цими довідками і підписувати договори між клініками і МОЗом, а по-друге, – не породжуймо корупцію. Вибачте, але мушу констатувати, що у нас розвивається "онкотуризм": є люди, які намагаються бігати, домовлятися з клініками, вирішуючи ті чи інші питання за певні відсотки.

– Рахункова палата вже передала справу щодо МОЗу до Нацполіції, але щось нічого не чутно.

– В Нацполіції нам дали офіційну відповідь, що розпочато кримінальне провадження. Рахункова палата – це не каральний орган – ми повинні показати ефективність або неефективність використання коштів, або де кошти використанні з порушенням законодавства. А далі – це вже робота правоохоронних органів. До речі, я вже ініціював велику нараду з правоохоронними органами…

– Так, Ви казали, що хочете підписати меморандуми про співпрацю з правоохоронними органами, бо ж система як функціонує: ви виявляєте правопорушення, формуєте документацію і направляєте все це до НАБУ, ГПУ та Нацполіції на розслідування. Зрештою меморандуми підписали?

– Бачите цей круглий стіл (в кабінеті у голови Рахункової палати – Авт.)? Запрошую всіх до себе за цей круглий стіл і обов'язково з кожним підпишу угоду. Ми не приховуватимемо жодних матеріалів. Людям потрібні не лише гучні заяви про неефективне використання коштів, а логічні наслідки – кримінальні провадження та належне покарання. Якщо будь-кому з нашої правоохоронної системи знадобляться матеріали, вони будуть надані в найкоротші терміни і в повному обсязі. Але я не хочу, щоби правоохоронці на цьому спекулювали, бо в мене зараз є багато запитів від правоохоронних органів, не називатиму яких, з проханнями "а дайте нам такі-то матеріали…". В таких випадках я завжди відповідаю, як юрист: "Є розпочате кримінальне провадження – ок, ми все дамо". Але якщо хочуть отримати від нас матеріали, а потім шантажувати інші органи влади – я цього не допущу.

– Ну домовленості хоча б з кимось є? З ким першим меморандум підпишете?

– Хочу всіх запросити і одразу з усіма підписати. Я вже майже зі всіма переговорив: з Грицаком, Луценком, Аваковим, Князєвим. Ми зараз готуємо відповідні листи, запропонуємо варіант меморандуму. Можливо, їхні юристи і фахівці ще щось до нього додадуть. До речі, дуже багато матеріалів від нас йде до НАБУ, тому я би хотів з ними тіснішої співпраці, щоб ці матеріали були реалізовані і не залишились без кримінальних проваджень. НАБУ – це саме той орган, який в першу чергу повинен комунікувати і працювати з Рахунковою палатою, бо ми говоримо про корупцію в частині державних органів влади.

– Що там ще щодо МОЗу? За якими ще програмами ви виявили порушення?

– Я ініціюватиму наступного року аудит щодо "Доступних ліків" (урядова програма з відшкодування вартості ліків – Авт.). Там незрозуміла ситуація з цією програмою – були випадки, коли йшлося про компенсацію на суму одна копійка (коли ви купуєте в аптеці ліки, а держава повинна відшкодувати їх вартість аптеці – Авт.). Це – нонсенс. Проте, МОЗ каже, що вже виправили цю помилку і зараз програма працює…

– Під "каток" Рахункової палати потрапило і Мінекології…

– Аудит показав, що за останні три роки Міністерство не виконало понад 50% природоохоронних заходів, які б поліпшили якість води (загалом планували 90 заходів на 84 об'єктах). Йдеться про модернізацію та будівництво очисних споруд, систем водовідведення та ін. Сума невикористаних коштів – понад 380 млн грн. Всі документи ми вже передали до правоохоронних органів. Але особисто для себе я не можу зрозуміти, як так можна? На папері об'єкти вводилися в експлуатацію, а за фактом – ні. Від того, як очищають воду, як її подають, безпосередньо залежить здоров'я українців.

– Рахункова палата України та Вища палата контролю Польщі проведуть три спільні міжнародні аудити про екологічну ситуацію в Карпатах. Ви ж самі родом з Закарпаття і не мені Вам розказувати про ці безконтрольні вирубки, хоча ж діє мораторій на експорт лісу-кругляку.

– Мораторій діє, а ліс продовжують вивозити, тільки за іншими схемами, начебто під виглядом дров другого-третього сорту – це неправильно. Треба ставити мораторій на вирубку і, так, погоджуюсь з лісівниками, дозволяти чистку лісів – старі дерева вирубувати, нові висаджувати. Але має бути повне заміщення: скільки вирубили, стільки ж повинні і посадити. У нас тотальне знищення лісів. Ми говоримо, що Карпати – це легені Європи. А ми зараз ці легені знищуємо.

На наступний рік я ініціюю аудит щодо всіх лісових агентств. Ми хочемо дослідити не лише вирубку, а й куди цей ліс йде. Ми залучимо найкращих фахівців, плюс я маю підтримку колег з Польщі. Підозрюю, що ми покажемо такі цифри, які декому не сподобаються. Я прекрасно розумію, що парламент надав мені конституційний рівень довіри, а я собі сам придбав квиток на "війну".

– З голови не виходить ця цифра – 9 млрд 82 млн грн. Ну не все ж це щодо МОЗу?

– Звичайно, ні. Значні обсяги цих порушень, крім МОЗ, у Міноборони. На закупівлю житла для військових неефективно використали 600 млн грн, а квартир придбали менше половини від запланованого. В "Украерорусі" виявлені порушення управління майном майже на 300 млн. грн. Наприклад, закупили обладнання, не встановили його, а бюджетні гроші витратили. Є також питання щодо субсидій населенню на 114 млн грн – не було належного контролю за витраченням субвенції на це. Від об'єктів аудиту ми вимагаємо усувати ці порушення, ну і, звичайно, передаємо матеріали правоохоронцям.

До речі, був і аудит ефективності використання коштів держбюджету на Євробачення-2017.

– І що, там є порушення?

– Так, там є порушення. І матеріали Рахункової палати долучені до кримінального провадження. Наші аудитори встановили, що НСТУ (Національна суспільна телерадіокомпанія України – Авт.) з порушенням законодавства використала понад 46 млн грн. Конкретний приклад: орендували в "Арени Львів" стільці втричі дорожче. Що, не могли організатори Євробачення-2017 в Києві напряму з "Ареною Львів" укласти договір?

– До речі, нещодавно Рахункова палата констатувала, що рівень бідності в Україні за 2017 рік зріс…

– 2016 року Кабмін схвалив Стратегію подолання бідності до 2020 року. Ми проаналізували, як вона виконується. Мушу сказати, що рівень бідності в країні залишається стабільно високим. Кожен 4-й українець не може дозволити собі нормально харчуватися, не кажучи вже про непродовольчі товари і житлові умови.

pavl1450

Середньостатистична родина витрачає на харчування 48% свого бюджету. Через брак коштів більше чверті населення не можуть підтримувати достатньо теплу температуру в помешканнях. Специфічною ознакою "української бідності" є проблема бідності серед працюючого населення. 2017 р. 13,4% українців страждали через відсутність поблизу житла медзакладу чи аптеки, а майже третина за потреби не змогли отримати медичну допомогу чи придбати ліки.

 

Є ще один важливий індикатор – розмір прожиткового мінімуму. Мінсоцполітики він обрахований як фактичний, проте є набагато нижчим за реальний. Це призводить до штучного зменшення розмірів усіх соціальних та пенсійних виплат, нарахування яких здійснюється на підставі прожиткового мінімуму, а відтак – і до погіршення соціальної захищеності та рівня життя. У 2016-2017 роках реальний прожитковий мінімум у 1,8 раза перевищував його законодавчо встановлений розмір.

В 2011 року Рахункова вже проводила подібний аудит, проте Кабмін виконав її рекомендації лише частково. Окремі рекомендації актуальні і сьогодні. Зокрема, парламент має затвердити загальнодержавну програму розвитку соціального житла і продовжити пенсійну реформу в напрямі формування багаторівневої системи пенсійного страхування. Необхідно переглянути і основні принципи визначення прожиткового мінімуму та розробити законодавчі механізми, які б забезпечували максимальну відповідність базового соціального стандарту реальній вартості споживчого кошика та послуг, та відповідали реальній економічній ситуації.

– А щодо "Укравтодору" знайшли порушення?

– Саме зараз ми проводимо контрольний захід у трьох областях – Хмельницькій, Дніпропетровській і Закарпатській. Чому саме ці області? Бо в кожній з них є певна проблематика. Ну, наприклад, у Дніпропетровській області – це найбільший обсяг виділених коштів з бюджету. У Хмельницькій області – єдиний підрядник-монополіст хоче освоїти всі кошти. А в моїй рідній Закарпатській області завжди все унікально: кошти виділені, наприклад, на будівництво великої дороги, а їх подробили і кинули на маленькі дороги.

– Кажете, Рахункова палата не про політику, але ж саме Ви даватимете висновки до держбюджету-2019 до першого читання. Не мені Вам розказувати, на що перетворюється обговорення та прийняття головного кошторису країни – на базар і торги. Особливо "цікаво" спостерігати за мажоритарниками. Як Рахункова палата може стримати постійно зростаючі фінансові апетити народних обранців?

– По-перше, як би ми не говорили про уряд, хороший він чи поганий, але це чи не єдиний уряд, який подає бюджет вчасно до 15 вересня. Уже зараз Рахункова палата проводить аналіз бюджету. Минулого року 50% рекомендацій Рахункової до держбюджету-2018 врахували. Моє завдання зараз, щоб було враховано всі 100%. Найбільше мене цікавить наступне: якщо ми формуємо бюджет, покажіть мені чіткі джерела надходжень, які би змогли покрити всі видатки, щоб не отримати дефіцитний бюджет, як цього року. Ми не можемо запланувати 200 млрд видатків при 100 млрд доходів. Ми слідкуватимемо, щоб, курс гривні до долара був реальним. Від цього дуже багато залежатиме. Я вже "вангую", що буде "війна", багато хто намагатиметься пропихнути свої "хотєлки", ходитимуть "рєшали" від деяких фракцій.

– Особливо перед виборами.

– Однозначно. Цей рік показав, що, на жаль, тенденцій до збільшення надходжень до державного бюджету немає. Але джерела є. Я просто наведу вам одну цифру: наші аудитори дослідили, що за 2016-2017 роки бюджет недоотримав близько 25 млрд грн з акцизу пального через тіньовий ринок та схеми при його ввезенні.

– Коли я спілкувалася з нашими дипломатами щодо закритої для нас зі скандалом програми модернізації КПП на західному кордоні, вони сказали, що нам доведеться повернути левову частку коштів. Ви говорили, що там багато інформації під грифом "таємно". Проте, я думаю, Ви можете сказати, чи провела Рахункова палата аудит цього проекту, і чи будуть покарані відповідальні чиновники.

– Рахункова палата проводила аудит Державної прикордонної служби. Один з аспектів – облаштування низки КПП. І зараз я вам скажу, не як керівник Рахункової палати, а як простий громадянин-житель Закарпаття. Там, де виділили кошти і мав бути зроблений перехід, а його не зробили – винні у цьому чиновники мають нести відповідальність. Сьогодні кажуть, що кошти не були використані через зміну назв відповідальних держорганів. Було Міністерство доходів і зборів, яке змінили на Державну фіскальну службу (в травні 2014-го – Авт.). Кажуть, що ніби ДФС не могла бути правонаступником і розпорядником цих коштів. Для мене це якийсь абсурд, бо можна ж було вчасно внести зміни, повідомити західних партнерів про ліквідацію міністерства доходів і "поборів" часів Януковича-Клименка. Ні, всі прочекали, просиділи, і звичайно, що європейці закрили програму.

– Наскільки ми спілкувались з нашим МЗС та європейськими дипломатами, є можливість поновити програму або домовитись окремо з Польщею, Угорщиною та іншими про модернізацію наших КПП. Але це буде не завтра.

– Якщо програма буде поновлена, ми сплануємо аудит на весь час її дії, і покажемо, куди йдуть кошти. Наприклад, якщо програма буде розбита на три роки, наприкінці кожного з них ми показуватимемо, використовуються вони чи ні, і наскільки ефективно.

– Ви наче збирались звернутись до ВР з пропозицією проголосувати звернення до парламентів інших країн з закликом бойкотувати конгрес INTOSAI (міжнародна організація, що об'єднує вищі органи аудиту країн-членів ООН) в Москві у вересні 2019 року. Так де звернення?

– Ми зважили, що бойкот – не найдієвіший інструмент. І тому пропонуватимемо перенести конгрес INTOSAI до іншої країни. Я вже обговорював це питання з керівниками органів фінансового контролю низки країн та з деякими народними депутатами. І ми співпрацюватимемо з комітетом у закордонних справах, щоб знайти прийнятну формулу для вирішення цього питання.

– У вересні мала стартувати перевірка ProZorro. І як? Просто Ви казали, що кожен, хто подає тендерну пропозицію, платить за це, але кошти не повертаються. Я так розумію, це головна проблема, і після вашої перевірки буде знайдено механізм, як ці кошти перенаправити до бюджету?

– До кінця листопада наші аудитори ще раз перевірять систему ProZorro. Йтиметься про наповнення і функціонування системи, та чи виконані попередні рекомендації Рахункової палати. Ми їм пропонували, щоби ProZorro було передано під державний захист КСЗІ (Комплексна система захисту інформації – Авт.), і щоби нам показали розщеплення отриманих через ProZorro доходів. Тобто, хтось платить за участь в тендері. І нас цікавить, скільки йде до бюджету.

– А багатомільйонні премії "Нафтогазу" вже перевірили? Просто нагадаю, що йдеться про багатомільйонні премії в доларах…

– Ми вже почали перевірку і в грудні плануємо заслухати звіт. Проведемо ретельний аудит і покажемо всі цифри. Я не хочу заздалегідь говорити про його результати. Але сьогодні суспільство не розуміє, чому в умовах високих цін на газ, відсутності гарячої води, менеджмент "Нафтогазу" отримує багатомільйонні премії. Звичайно, певна мотивація має бути. Але в межах розумного, а не такі захмарні суми.

– Рахункова палата – це політика цифр. Але я не можу не запитати про, як то кажуть, real politics. До Верховної Ради Ви зайшли 2012-го від партії "УДАР". А зараз і "УДАРу" вже фактично нема, і Ви вже на держслужбі. Назад в політику не тягне?

pavl1418

– Одразу після обрання на посаду я написав заяву про вихід з партії і на сьогодні є позапартійним. А щодо "УДАРу", я переконаний, що партія себе ще проявить.

– Коли?

– Не виключаю, що навіть на найближчих парламентських виборах.

– Тобто, "УДАР" піде окремо від БПП?

– Переконаний, що ці дві політичні сили знайдуть прийнятний для всіх формат участі у виборах. Головне – не допустити реваншу проросійських політичних сил.

– Десь рік тому у Вашому Facebook був цікавий пост з фото зустрічі, як я її називаю, ініціативної групи "УДАРу" на Закарпатті. Багато хто це розцінив як "реанімацію" політсили.

– Як би там не було, але з ідеями саме цієї політичної сили я йшов до парламенту. Ці ідеї імпонують мені і досі. Якщо вистачить розуму, сил і можливостей, команда піде на наступні парламентські вибори.

– Нещодавно генпрокурор Юрій Луценко сказав, що веде перемовини з Віталієм Кличком про об'єднання, і що, мовляв, у Кличка для цього є своя авторитетна політична сила. Йдеться про "УДАР"?

– Вибачте, я не коментую заяви інших щодо процесів, в яких я не є учасником.

Текст: Крістіна Зеленюк, фото: Данило Павлов"Сегодня"

Про Захід