Погода Ужгород, Закарпаття -3 °C
прозахід
новини західної україни
П'ятниця, 14 грудня 2018 року
  Останні новини:
   

Термальні курорти Закарпаття – перспективний бізнес і розвиток туризму в регіоні

вересня 18
12:50 2018

Термальні курорти на території Закарпатської області з'явилися ще два століття тому. Лікуватися цілющою мінеральною водою та приймати теплі ванни сюди приїздили з усієї Європи. І хоча до наших днів, на жаль, не зберігся жоден із цих курортів, традиції бальнеотерапії відроджуються і починають знову приваблювати туристів.

Керівник проекту "Туристичний інформаційний центр Закарпаття", викладач кафедри туризму УжНУ Олександр Коваль вважає термальні зони одним із найперспективніших напрямків розвитку туризму в області. Він розповідає, що з кожним роком відвідання термальних курортів стають все популярнішими серед українських туристів, і більшість туристичних турів включають відвідання басейнів з гарячими термальними водами. Однак поки що туристи це сприймають швидше як атракцію, хоча зростає кількість і тих, хто приїздить на Закарпаття із конкретними рекомендаціями відвідати той чи інший курорт саме з лікувальною метою.

"У нас є унікальна база, наприклад, санаторій "Гірська Тиса" в Квасах від болів у спині та суглобах використовує миш'яковисту воду, яка не має аналогів в Україні. А у Соймах є вода, яка не має аналогів у світі, і в міжнародній класифікації зареєстрована під власною назвою – "Сойминська". Та, на жаль, про ці та інші унікальні води та їхні цілющі властивості за межами України мало хто знає. Доволі рідко до нас приїздять з-за кордону саме з лікувальною метою, за рекомендацією лікаря, хоча для нас це може бути дуже перспективним напрямком", – вважає Олександр Коваль.

Доказом цих слів є звичайне село Поляна у Свалявському районі. Мінеральну воду, корисну для шлунку, тут використовували для лікування ще 500 років тому. Нині же на базі цілющих джерел працюють кілька санаторіїв та чимало більших і менших оздоровчих комплексів. Притік туристів (а Поляна є лідером по туристичному збору на Закарпатті) призвів до швидкого розростання села. А завдяки децентралізації та створенню ОТГ з'явилася можливість вкладати кошти у розвиток інфраструктури. Це, звісно, принесло позитивні результати, бо місцеві мешканці отримали можливість заробити, надаючи різноманітні послуги, поселяючи, харчуючи, лікуючи та розважаючи туристів. Але разом з тим і перенаситило місцевість, яка наразі потерпає від неграмотного планування території і виснаження джерел мінеральної води.

Якщо державна політика сприятиме, курорти Закарпаття і надалі зможуть розвиватися і оновлювати сервіс, який часто ще перебуває на рівні радянського. Виграє від більшої уваги держави і пересічний житель Закарпаття. Не лише Поляна наразі показує, як ціле село може бути успішним, працюючи у туристичній сфері. У Хустському районі так, разом із термальним курортом "Теплі води", розвивається і село Велятино. Готелі, зелений туризм, ресторани, кафе, магазини, екскурсії, перевезення – у сфері обслуговування туристів успішно задіяні усі селяни. Навіть чоловіки повертаються із заробітків, бо нарешті мають вдома роботу і можливість вести власний бізнес. Директор велятинського оздоровчого комплексу Василь Комішак розповів, що Закарпаттю є куди рости і розвиватися. Хоча до курорту вже приїздить багато туристів і людей, котрі потребують оздоровлення, не всі залишаються задоволеними, і перш за все – інфраструктурою. "Доїхати до нас дуже важко, тому іноземці (найчастіше – німці та італійці) у нас хоч і бувають вже частенько, та дуже нарікають на дороги. Тобто, підприємці і власники курортів можуть хоч як старатися, але не здатні привабити більше туристів. Ніхто не поїде до нас, поки не буде нормальних доріг", – зауважив Василь Комішак.

Можливо, саме певні інфраструктурні незручності стають причиною того, що серед закарпатців стає популярним поїхати, особливо в літній період, на відпочинок у термальні басейни сусідньої Угорщини. Нерідко можна почути, що відпочинок там є навіть дешевшим. Справді, якщо порівняти ціни в найпопулярнішому курорті Угорщини Гойдусобосло та в закарпатському Косині, то виходить, що цілий день перебування в угорських термалах коштує у перерахунку 240 гривень, тоді як у Косині за 3 години купання просять 400 гривень. Викладач кафедри туризму УжНУ Олександр Коваль пояснює, що свого часу, коли Угорщина вступала до Євросоюзу, бальнеологічні курорти там отримали допомогу європейських грантів, спрямованих на розвиток туристичної галузі. Лише завдяки цим коштам Гойдусобосло з міста з невеличким оздоровчим комплексом перетворився на один із туристичних центрів Угорщини, який щорічно відвідують більше 700 тисяч туристів.

І не лише через зведення нового великого бальнеологічного курорту з аквапарком, а і завдяки супутнім туристичним родзинкам, відновленню архітектурної спадщини, створенню інфраструктури тощо.

Щодо закарпатських оздоровчих комплексів, то ціни у найдорожчому і найвідомішому "Термальні води Косино" справді розраховані на елітний відпочинок. Загалом же відвідання термальних басейнів Закарпаття може дозволити собі турист із будь-яким гаманцем, оскільки в купальнях з нижчим рівнем сервісу ціни стартують від 100 гривень за годину. А цього часу цілком достатньо для купання з лікувальною метою, адже лікарі не рекомендують перебувати у гарячій лікувальній воді тривалий час.

Щодо розмов про те, що відвідання угорських курортів дешевше, ніж відпочинок у закарпатських, то це, за словами Олександра Коваля, спірне питання, адже відпочинок за кордоном – це не лише ціна квитка, а і час, проведений у черзі на кордоні, витрати на дорогу, проживання, харчування і супутні розваги. На жаль, ті ж таки черги на кордоні поки стають перепоною не лише для нас, а і для іноземних туристів, котрі хотіли би приїхати на Закарпаття. А, між тим, найзахідніша область України могла би, за умови кращої інфраструктури, включити термальні курорти у програму комплексного цілорічного відпочинку туристів, щоб, наприклад, покатавшись удень на лижах, вони могли розслабитися ввечері у гарячих басейнах. Тобто, природні багатства самі собою не здатні зробити Закарпаття туристичною меккою, а от разом із хорошою інфраструктурою, грамотним маркетингом, збереженою історико-культурною спадщиною, співпрацею з ЄС, наданням якісних послуг таки примусять туриста повернутися сюди знову.

             

"Про Захід"

Подібні новини



Популярні новини

Дівчина з Хуста за 8 місяців схудла на 57 кілограмів (Відео)

    Дівчина

  43-річна закарпатка зуміла значно схуднути, не шкодячи своєму здоров'ю. Спорт і правильне харчування – ось секрет її казкового схуднення. Схуднувши, Ольга ...