Вже минула половина грудня, а зиму поки що можна стріти хіба в горах Закарпаття. Багато краян тішиться по-осінньому теплому першому місяцю зими, а засмучуються хіба прихильники зимових розваг. Проте дикі звірі часто залежать від нетипових перепадів температур, тож “Про Захід вирішив дізнатися, як реагують на теплу погоду тварини та птахи, у кандидата біологічних наук, завідуючого кафедри лісівництва географічного факультету УжНУ, Людвіга Потіша.
Як пояснив науковець, температура хоч і важлива складова у житті тварин та птахів, але не є основним чинником. Позаяк фізіологія тварин реагує на комплекс погодних факторів. Для птахів, наприклад, важливішим фактором є довжина світлового дня. “Класичний приклад, який я розповідаю студентам, коли штучно збільшуючи довжину світлового дня, птахів змусили приступити до гніздування при температурі -25 градусів по Цельсію. У птахівництві − це стандартний фокус підтримання яйценосності. Так само і у тварин”, − відзначив Людвіг Потіш.
Переліт, а точніше відліт “наших” птахів відбувся в межах середніх дат для нашого регіону. А формування зимових скупчень справді трошки затримується у зв'язку із температурою. “Хоча я уже бачив снігурів, але північних гостей поки що мало. Це пов'язано з тим, що зима затрималась і північніше від нас, тому тільки тепер в останні тижні спостерігається переліт до нас на зимівлю птахів”, − пояснює науковець.
А от зимосплячі ссавці − ведмідь, борсук, їжак та інші у сплячку впадають не тільки із пониженням температури, але і у зв'язку із ступенем накопичення жиру та вгодованості. “Якщо тварина не набрала відповідної кількості жиру, то може і зовсім не залягти у сплячку, що спостерігається дуже рідко: хворі тварини, як правило, мають нетипову поведінку. Зараз якраз відбувається залягання борсука, що по фенології для нього типово. Найбільш пізня дата, коли я бачив активного борсука, − 25 грудня. Так само і інші зимосплячі. Але дати залягання цих тварин відрізняються: на рівнині пізніше − в горах скоріше”, − зауважив Людвіг Потіш.
За словами фахівця трошки інша ситуація з рибою: “Оскільки − це холоднокровні тварини і їх активність (швидкість фізіологічних процесів) напряму залежить від температури води. Пониження температури здебільшого призводить наші види до стану гібернації: риба у великій кількості накопичується в заглибинах і практично не харчується. Але є один вид, якого пониження температури навпаки стимулює до активності. Єдиний представник тріскових − линь (рос. налим). Саме в цей час він стає активно живитись перед нерестом”.
У тваринному світі запасати корми важко, і тому найоптимальніший та найбільш поширений варіант − це жировий запас: і захищати легко, і завжди “під рукою”. “Головна проблема взимку для тварин і птахів − це важкодоступність корму. Таким чином в теплі зими використання жиру йде повільніше, і шансів пережити зиму більше, що, до речі, і спостерігається в останні п'ять років на Закарпатті. Птахам в цьому питанні дещо простіше: можуть перелетіти туди, де корму більше, але на голодний шлунок теж далеко не полетиш. Тваринам, особливо великим, − важче. Бо ж в урбаністичному середовищі мігрувати не дуже є куди. В Карпатах − це в основному вертикальні міграції в гірській місцевості”, − пояснив Людвіг Потіш.
“Зимівля в будь якому випадку − важкий період в житті тварин. Доступ до енергії обмежений, і її може бути мало. Тож в першій половині зимівлі чим тепліше − тим краще. Адже зима все одно буде”, − наголосив науковець.
Як відзначив Людвіг Потіш найтепліша і найкоротша зима в Ужгороді була в 1974-75-му роках, коли загальна кількість днів із мінусовими температурами складала 16 днів.
Лариса РОМАНЮК “Про Захід”
