Півроку на роздержавлення: у Закарпатській області зникнуть всі комунальні видання, якщо не реформуються до кінця року

Опубліковано:

 

1 липня розпочалися останні півроку на реформування державної та комунальної преси. За цей час змінити форму власності повинно 31 видання у Закарпатській області, які не реформувалися до цього часу. Це всі комунальні видання області.

Реформування преси – одна із ключових медіа реформ в Україні, яка має забезпечити незалежність місцевих газет від органів влади. Виведення державних і комунальних підприємств з числа засновників друкованих ЗМІ та припинення їхнього фінансування із державного та місцевого бюджетів зменшить вплив чиновників на редакційні політики видань. Аби газети не були адмінресурсом для агітації та піару, згідно з реформою, усі видання повинні виключити з числа засновників органи влади та здійснити перереєстрацію.

На втілення цієї реформи було відведено 3 роки і до кінця цього періоду залишилося останні 6 місяців. Однак, за даними Дежкомтелерадіо, станом на 1 липня 2018 року незалежними стали лише 31% комунальних та 17% державних видань, а це лише 218 із 747, що підлягають реформі. Ті видання, які не встигнуть завершити передбачені законом процедури реформування до 31 грудня 2018 року, можуть втратити свої свідоцтва про державну реєстрацію. Практично, це означатиме позбавлення права надалі видавати газету. 

Закарпатська область показує найгірший темп роздержавлення, адже із 31 комунального видання області не реформувалося жодне. Ці видання або знаходяться у процесі перетворення, або ще не розпочали реформування, ризикуючи після завершення реформи зникнути через бездіяльність своїх засновників.

Нереформовані комунальні видання області: "Берегове" (угор. – Beregszasz) (Береговина), "Бичківські новини" (Великий Бичків), "Верховина" (Міжгір'я), "Вісник Берегівщини/Beregi Hirlap" (угор.) (Берегове), "Вісник Нересниці" (Нересниця), "Вісник Оноківської сільської ради" (Оноківці), "Вісник Тересви" (Тересва), "Вісник Тернова" (Терново), "Вісник Хустщини" (Хуст), "Вісті Рахова" (Рахів), "Вісті Свалявщини" (Свалява), "Вісті Ужгородщини/ Ung videki Hirek" (угор.) (Ужгород), "Голос Верховини" (Воловець), "Дружба" (Тячів), "Зоря Рахівщини" (Рахів), "Карпатська зірка" (Великий Бережний), "Мараморошани" (Солотвино), "Мукачівська ратуша" (Мукачево), "Народне слово" (Перечин), "Нове життя" (Іршава), "Новини Виноградівщини/ Nagyszolos – videki Hirek" (угор.) (Виноградів), "Новини Закарпаття" (Ужгород), "Новини Закарпаття" (Ужгород), "Новинка", "Перечинська тема" (Перечин), "Свалява", "Сільська правда Баранинської сільської ради" (Баранинці), "Солочинська новинка" (Солочин), "Тячів", "Ужгород" (Ужгород), "Чопський вісник" (Чоп).

Варто підкреслити, що відповідальними за перереєстрацію видань є саме органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Зауважимо, що 8 червня 2017 року у Верховній Раді було зареєстровано Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації" №8441. Проект покликаний вирішити системні проблеми, з якими стикаються друковані ЗМІ під час реформування, і є вже другою спробою ухвалити необхідні зміни для втілення реформи після зняття з розгляду законопроекту №6560. Детальніше про новели законопроекту у нашій інфографіці.

Центру демократії та верховенства права 

 

Про Захід