У 2018 році з шести громад, які виявили бажання об'єднатися та подали відповідні документи до Закарпатської ОДА, ані одна не отримала позитивного висновку. При чому, чотири з них – Залужська, Холмківська, Горондівська та Нижньоселиська подавали документи до ОДА кілька разів ще до 2018-го року, а Виноградівська та Великоберезнянська вже цього року, – повідомив очільник Закарпатського Центру розвитку місцевого самоврядування Іван Дем'янчук.
При чому, середина року може стати вирішальною для потенційних ОТГ, позаяк ті, хто встигнуть подати відповідні документи впродовж липня та серпня, матимуть можливість провести вибори, що пройдуть цього року восени, а це, відповідно, дозволить перейти на прямі міжбюджетні стосунки вже в 2019-му році. Загалом, як пояснює директор Закарпатського ЦРМС, у разі, якщо ОДА розпочала б давати позитивні висновки, вибори могли б відбутися в понад 10 громадах.
Разом з тим, не зважаючи на те, що процес децентралізації в області має виражені ознаки гальмування. Закарпатський ЦРМС й далі активно проводить роботу в громадах, які потенційно готові до об'єднання, з тим, аби останні готували всі необхідні документи для подання їх на розгляд в ОДА. Так, приміром, Рахівська, Чинадіївська та Чорнянська можливі об'єднанні громади позитивні висновки мали ще в 2015 році, але виборів так і не провели. Наразі ЦРМС працю над тим, аби переконати їх довести справу до логічного завершення.
За шість місяців 2018 року є й суттєві здобутки в роботі, зокрема, закарпатські ОТГ одним з перших зробили подання інфраструктурних проектів до Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і отримали їх погодження. Кошти надходять до області і освоюються в строк.
Інше суттєве досягнення – поява в області нових Центрів надання адміністративних послу. З 1 березня 2018 року розпочався перший раунд відбору учасників Фази Впровадження напряму з покращення якості надання адміністративних послуг для населення Програми "U-LEAD з Європою". (Міжнародна програма, яка фінансується Європейським Союзом та його країнами-членами Данією, Естонією, Німеччиною, Польщею та Швецією, – авт.). "Від Закарпаття пройшли Вільховецька ОТГ, місто Хуст та Чоп. Вільховецька ОТГ і Хуст продовжать роботу, і до березня 2019 року будуть оснащені нові ЦНАПи. Щодо Чопа зараз питання вирішується в другій фазі конкурсу", – відзначив Іван Дем'янчук.
Ще одне важливе для розвитку ОТГ та децентралізаційної реформи загалом питання – як розвивати гірські території успішно та ефективно. Наразі в цьому напрямку є певні позитивні зрушення.
Як зауважив директор Закарпатського ЦРМС: "За півріччя було проведено щонайменше дві наради на вищому рівні по специфіці гірських територій. Всі ми знаємо, що в горах неможна збудувати якийсь масштабний завод, який би дав робочі місця. Відповідно потрібно передбачити, або якісь пільгові періоди, або зменшення податків, тобто думати над тим, аби вони мали можливість отримувати кошти з тих чи інших надходжень. У травні відбувся форум за участі президента України, де багато питань піднімалося, проаналізувалося, вже почалася робота, будемо очікувати, що вже у вересні ці напрацювання будуть прийняті на рівні Верховної Ради".
Водночас консультант Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України – Олег Лукша відзначив, що окрім відповідного законопроекту, Уряд готує Концепцію розвитку гірських територій України. "Найбільш фундаментальне обговорення всіх пропозицій від різних зацікавлених сторін відбудеться 17 липня. Всі ці пропозиції, які лунають від Карпатських областей, спершу будуть включені в урядову концепцію і, напевно, прийняті. Мова йде не тільки про доплати у зв'язку з проживанням на гірських територіях, а про те, аби держава підсилила свої механізми впливу на економічний розвиток цих територій. Щоб там були передбачені пріоритети щодо розвитку підприємництва, економіки, інвестиційних проектів тощо. Це відповідає європейським підходам розвитку гірських територій, де не доплачують за проживання, а держава намагається стимулювати і полегшувати діяльність бізнесових структур на гірських територіях. Що в свою чергу стимулює економічний розвиток на місцях", – пояснив консультант ЗРВ АМУ.
Також експерт відзначив позитивні зрушення, які стали можливими після прийняття закону щодо добровільного приєднання територіальних громад до міст обласного значення.
"Сутність його полягає в тому, що, якщо суміжні сільські громади висловлюють бажання приєднатись до територіальної громади міста обласного значення, то надалі не відбуваються нові вибори міського голови, і, відповідно сільський голова за посадою стає членом виконавчого комітету, а сільська рада припиняє своє існування. Відповідно виникає питання, а який інтерес сільських суміжних громад приєднуватися.
Він полягає в тому, щоб здобути ті переваги, які має місто обласного значення, як сильний партнер у приєднанні. При цьому, статус сільської території не змінюється, вона здобуває відповідну державну субвенцію на розвиток інфраструктури і багато іншого вже з бюджету розвитку сильного партнера власне міста обласного значення. Це була біла пляма у децентралізаційній реформі. Зараз відкрилася можливість покрити територію України ще й ОТГ на базі міст обласного значення.
"На Закарпатті такими передовими містами ще до прийняття цього закону виявилися Берегівська міська рада і оточуючі села, були попередні наміри і консультації у Хустської міської ради, були подібні консультації, переговори і у міста Ужгород із суміжними селами, і так само в Чопі. Найбільший успіх і зрушення відбулися навколо міста Мукачева. Позаяк у селах Павшино, Лавки, Шенборн вже пройшли сільські збори щодо приєднання до Мукачева. Інші сільські громади ще роздумовують, наразі в них є три варіанти розвитку подій: вони створюють власні ОТГ, нічого не роблять і чекають 2020-го року до місцевих виборів, і вони приєднуються до більш сильного партнера – міста обласного значення", – пояснив Олег Лукша.
Наразі в Україні вже 5 міст обласного значення із 80 в цілому перебувають на стаді фактично прийняття рішення міськими радами про згоду на добровільне приєднання.
Лариса РОМАНЮК, Про Захід
