«Знайти себе в мирному житті іноді важче, ніж вижити на війні», – кажуть ветерани АТО, котрим отримати нову спеціальність допомагає Королівство Норвегія (Фото)

У лютому цього року Ужгород приєднався до міжнародного проекту, який ще з 2003 року працює над соціальною адаптацією українських військовослужбовців. Започаткували цей проект Міжнародна асоціація соціальної адаптації та уряд Норвегії, які прагнули допомагати українським військовикам знайти після виходу на пенсію нові способи заробітку та власного розвитку. З початком же війни на сході України перед проектом постали нові виклики і нові завдання, адже армійців, котрим потрібна була адаптація до мирного життя і до нових умов, стало куди більше. Тож по всій країні у рамках проекту почали організовувати курси для колишніх бійців та членів їхніх сімей – тих, хто хотів навчитися новому, змінити спеціалізацію, спробувати себе у бізнесі.  На цей час учасниками таких перепідготовок стали майже 9 тисяч осіб у 38-ти українських містах. З проектом співпрацюють 20 навчальних закладів, у яких учасники бойових дій та члени їхніх сімей мали можливість пройти перекваліфікацію за 10-ма різними напрямками.

До Ужгородського національного університету проект Міжнародної асоціації соціальної адаптації та Королівства Норвегія прийшов на початку 2018-го. А вже в кінці лютого 30 курсантів сіли за парти, аби дізнатися усе про менеджмент туристичної та готельно-ресторанної сфери. Про можливість такого безкоштовного навчання більшість дізналися через ветеранські організації та від друзів по службі, котрі швидко розповсюджували інформацію між собою. Ідея особливо сподобалася тим, хто і так задумувався над можливістю працювати у дуже перспективному для Закарпаття напрямку туризму.

Одним із тих, хто протягом трьох місяців щовечора сумлінно приходив на заняття, є колишній військовослужбовець Михайло. Він 5 років служив у 128-ій бригаді, ще у 2014-му потрапив у зону АТО, отримав поранення у Луганському аеропорту. Михайло проживає у гірському селі Кострині і давно мріє проводити пішохідні екскурсії для туристів. “Це хороші курси, вони багато чого мене навчили, – розповідає нині курсант. – Я дізнався про зелений туризм, ягідний туризм, гастротуризм. Ідей, які можна розвивати, є дуже багато. Зізнаюся, що непросто було знову сідати за парти, знову вчитися. Я вже забув, що зі школи знав, особливо після п'яти років в армії. Але це було дуже цікаве навчання”.

Великі плани на майбутнє має і староста групи курсантів, дружина ветерана АТО Тетяна Гимон. “Мій чоловік є учасником організації “Об'єднані війною”. Якось до організації прийшов представник проекту “Україна-Норвегія” і розповів про можливість безкоштовного навчання. Чоловік мій, на щастя, має спеціальність, яка зараз на ринку є затребувана, тому для нього навчання за напрямком туризму не було цікавим. А от мені ідея дуже сподобалася, я бачу перспективи і хотіла би змінити професію. До цього я працювала бухгалтером, потім вийшла у декрет. Сім'я моє бажання підтримала, і чоловік, і мама допомагали з дітками, поки я кожного вечора, з 17.00 до 20.00, ходила на заняття. У нас була одна група з 30-ти курсантів різного віку, були діючі військовослужбовці, ветерани АТО, дружини армійців, діти, були також дві вдови учасників АТО. Причому курсанти були як із Ужгорода, так і з усього Закарпаття, навіть з Київської області і Харкова. За ці три місяці ми дуже здружилися, бо всі, можна сказати, справді об'єднані війною, – розповідає Тетяна Гимон. – До навчання всі ставилися дуже відповідально, бо знали, для чого прийшли і чого хочемо. До того ж курс був дуже практичний, ми вчилися бізнес-плануванню, їздили на успішні туристичні об'єкти, ходили на екскурсії, спілкувалися з власниками туристичних ферм, садиб, дегустаційних залів, ресторанів тощо. Була у мене вже і пропозиція співпраці у розробці туристичного маршруту”.

Академнаставником групи курсантів був професор Федір Шандор. Нині він сподівається, що близько половини учнів з цього курсу побачить у майбутньому в туристичному бізнесі. “Із 30-ти курсантів шестеро вже працюють у цій сфері: проводять екскурсії, мають ферми, кафе тощо. В УжНУ ми спробували дати їм якомога більше корисної інформації. Були задіяні 4 факультети, зокрема курсанти мали змогу вивчати англійську мову, навчитися грамотно готувати бізнес-плани, проводити екскурсії тощо”, – каже Федір Шандор.

Про бізнес-планування розповів окремо доцент кафедри соціології і соціальної роботи УжНУ Руслан Жиленко. Він зауважив, що не вперше викладав такій дорослій аудиторії, але складність полягала у тому, що курсанти були дуже різними: хтось мав вищу освіту, хтось – ні, хтось мав життєвий і бізнесовий досвід, а хтось – ще зовсім молода людина без будь-якого досвіду. “У наших учнів було багато ідей, схожих більше на мрії. А мені потрібно було показати, як цю мрію перетворити у логічний план, у тому числі й фінансовий, як знайти для втілення проекту фінансування і людські ресурси. Я усвідомлюю, що не всі наші курсанти будуть займатися туристичним бізнесом, але для них ці курси будуть хорошим досвідом, вони отримали хороші знання, як ідеї можна втілювати в життя. Дехто з них уже почав це робити. Для мене участь у проекті теж є корисним досвідом, до того ж, це просто наш обов'язок – допомагати захисникам”, – каже викладач.

Фото4

Про дуже різних і дуже цікавих курсантів розповів і викладач Олександр Коваль, котрий знайомив учасників групи з основами маркетингу. “Так, вони усі – дуже різні. Але мені сподобалося те, що у всіх були цікаві ідеї, і вони розуміли, чого хочуть. Сила у тому, що вони – разом, у туристичній сфері завжди добре об'єднуватися, допомагати одне одному. Я бачу серед цих учнів готових до роботи в туризмі і тих, хто вже почав. Наприклад, є у нас курсант, котрий заснував еко-ферму “Стужицький кролик” – цікавий молодий проект, який цілком може стати популярним серед туристів. Думаю, якщо проект “Україна-Норвегія” продовжать в Ужгороді, бажаючих стати курсантами буде ще більше”, – розповів Олександр Коваль.

Курсант, про якого згадував викладач, є військовослужбовцем з 25-річним стажем. Нині Володимир проживає в Ужгороді, вже вийшов на пенсію і вирішив спробувати себе у туризмі. У селі Стужиця Великоберезнянського району Володимир придбав будиночок і ділянку землі, на якій організував кроликову ферму. Робоча назва ферми – “Стужицький кролик”. “Друзі мене затягнули на ці курси, і я не пожалкував, – нині розповідає Володимир. – У мене є багато знайомих, котрі хочуть увійти у туристичний бізнес, але не знають, як це зробити успішно. Я теж пробував, але не знав, чи все правильно я роблю, чи можна мою ферму перетворити на туристичну атракцію. Тепер бачу, що в мене вимальовується гарний напрямок еко-туризму: є будиночок, є ферма, є м'ясо, є дуже смачна і чиста вода (ми якраз будуємо бювет), влітку можна гуляти горами, рибалити, взимку можна кататися на лижах. Для мене було дуже корисним бізнес-планування, а ще англійська мова. Мушу визнати, що англійську до цього я взагалі не знав, а тепер непогано підтягнув і планую вивчати мову і далі”.

Цікаво, що усі курсанти зауважували: про війну на заняттях і перервах не говорили і не згадували. Кажуть: забути пережите, звісно, вдасться не скоро, але зараз хочеться говорити про життя, а не про смерть. Дехто з колишніх армійців також зізнавався, що у мирному житті їм важче, ніж на війні. Принаймні там побут організований, а тут ти сам мусиш дбати про життєві умови, планувати життя, заробляти, вчитися і по-мирному виживати. Аби ветеранам та членам їхніх сімей було легше усе це робити, такі курси і проводять по всій країні. Так, перші 30 закарпатських курсантів цього тижня закінчили навчання і навіть відгуляли свій випускний. На урочистості до Ужгорода завітали і президент Міжнародної асоціації соціальної адаптації Володимир Рубцов, і військовий аташе посольства Королівства Норвегія в Україні Ханс Петер Мідттун. У приміщенні ректорату УжНУ курсантам видали документи про завершення навчання за фахом “Менеджмент туристичної та готельно-ресторанної сфери”. І це, сподіваються організатори проекту з професійної перепідготовки і соціальної адаптації ветеранів АТО та членів їхніх сімей, стане для них початком нового етапу в мирному житті.

"Про Захід"