Збитки підприємців, які постраждали від пожежі на ринку у Чернівцях, влада хоче компенсувати коштом громади

Опубліковано:

Підприємці, які зазнали збитків через пожежу на Калинівському ринку, вимагають у місцевої влади виділити їм допомогу у понад 100 тисяч гривень за кожен згорілий контейнер. Міська рада проголосувала за підготовку положення про виділення коштів з бюджету КП МТК “Калинівський ринок”. Чому це рішення є популізмом та чому громада не повинна покривати збитки приватного бізнесу, пише кандидат політичних наук Олексій Колесников.

Депутати пропонують покрити збитки постраждалих приватних підприємців у дуже сумнівний спосіб – з бюджету комунального підприємства, тобто коштів всієї громади міста, якій це підприємство належить. Депутати хочуть принести в жертву інтереси громади на користь інтересів її невеликої частини задля ймовірних дивідендів на майбутніх виборах, повідомляє "Твоє місто". 

Фактично винними у ситуації з пожежею є насамперед самі підприємці, яких роками влаштовували умови праці, бо вартували їм мінімальних витрат. Я маю на увазі повну відсутність пожежної безпеки. Відбувалось це з мовчазної згоди адміністрації ринку та міської влади, яка не вжила жодних заходів, аби виправити ситуацію. Сектор з килимами був  зведений з явними порушеннями, адже там навіть пожежна машина не може заїхати в ряди.

Провина влади міста та адміністрації ринку в тому, що всі ці роки вони не впливали на такий стан речей. Все інше – це повна провина самих підприємців, адже і пожежа, судячи з усього, спалахнула через недотримання техніки безпеки при виконанні зварювальних робіт.

Наслідки пожежі є ризиками підприємницької діяльності. Академічна література саме в цьому руслі й визначає підприємництво як самостійну, ініціативну діяльність, що здійснюється на власний ризик з метою отримання прибутку. Якщо підприємець хоче бути успішним, то він має прагнути до зменшення ризиків. Тому виникає логічне запитання, чи зробили щось підприємці за ці роки, щоб убезпечити власний бізнес. Адже в торгових кіосках, напевне, не було навіть вогнегасників, хіба поодинокі випадки. У чому тут провина громади?

Можемо провести аналогію із тим, що трапилось з валютними кредитами у 2014-2015 роках, коли гривня різко знецінилася. Багато людей, які свого часу взяли кредит у валюті під нижчу ставку, потім вимагали від держави компенсацій. Але у них був вибір – взяти кредити у гривні під вищий відсоток або з вищим ризиком під менший відсоток. Вони отримали потенційну вигоду, яка має ризики. Чому ж тоді ці ризики має покривати інша частина платників податків, які такої вигоди не отримали?

Чи можна було попередити пожежу на ринку? Так. Насамперед, якби підприємці переймались безпекою. Робили самостійно те, що залежить від них, а також вимагали дотримання відповідних правил і норм з боку адміністрації ринку. Також вони могли би застрахувати товар. Хоча невідомо, чи за таких умов хоча би одна страхова компанія погодилась це зробити. Увесь цей час ніхто нічим не переймався. А коли сталося лихо, платити за це мають чернівчани. Хіба це справедливо? І хіба є в цій біді провина громади?

Постає ще одне питання про податки, які сплачують підприємці. Оскільки ринкова торгівля переважно оподатковується за мінімальною ставкою, то більшість підприємців перебувають на I групі спрощеної системи і нині платять 176,20 гривень єдиного податку на місяць, тобто 2114,40 гривень на рік. За моїми розрахунками, підприємцю треба працювати та сплачувати податки понад 60 років, аби перекрити 150 тисяч гривень, які йому компенсують зараз. Місту вигідніше втратити такого підприємця. Тим більше, чимало з них зареєстровані не в Чернівцях, тож взагалі не платять податків до міського бюджету.

Про Захід