Всупереч обіцянкам: до чого призводить правління популістів

Опубліковано:

В попередніх публікаціях ми детально описали, чому політики обираютьшлях популізму і чому люди голосують за них. Тепер розповімо, що відбувається, коли популістам вдається отримати владу – чи виконують вони свої передвиборчі обіцянки та до яких політичних і економічних наслідків призводить їх правління.  Для цього ми проаналізували дослідження Крістіана Хоула (Christian Houle) та Пола Кенні (Paul D. Kenny) The Political and Economic Consequences of Populist Rule.  Далі – основні висновки дослідження.

 

 

Популізм – суперечливе явище. Дослідження його причин та наслідків розвивається доволі повільно. Хоча існують численні дослідження суспільної підтримки популістів (Akkerman, Mudde and Zaslove 2014, Doyle 2011), наслідки їх політики раніше детально не досліджувалися. Наявні дослідження ефективності популістських урядів розглядали лише окремі країни, що ускладнює отримання узагальнених висновків.

Деякі дослідження показують, що популісти можуть покращити явку виборців шляхом мобілізації окремих груп населення (наприклад, бідних міських жителів) (Roberts 2013). Інші стверджують, що популізм несе загрозу інституціям, дискредитує верховенство права, в той час, як будь-які істотні переваги політики популістів для бідної частини населення є випадковими та непостійними (Levitsky and Loxton, 2013). Деякі дослідження дозволяють припустити, що політика "нових лівих" може позитивно вплинути на перерозподіл благ у суспільстві.

Поняття популізму прийнято розглядати у двох аспектах: ідейному та організаційному. Популізм як ідеологія передбачає, що політика повинна виражати загальну волю людей. Популізм у цьому випадку підкреслює не особисті права, а права людини як корпоративного елементу і протиставляє інтереси громадян інтересам еліти. На практиці цей підхід втілюється у антиелітарній риториці популістів.

Організаційний підхід розглядає популізм як об'єднання антиелітарної ідеології з організаційною структурою популістських рухів. Популістські рухи виділяються організаційними структурами та стратегіями мобілізації електорату, що грунтуються на понятті народного суверенітету та безпосередньому зв'язку між лідером і його прихильниками. Популіст виступає лідером руху з чіткою центристською структурою, яка опирається на антиелітарну риторику щоб мобілізувати електорат.

Чотири гіпотези дослідження

Автори дослідження спробували відповісти на питання про наслідки популізму:

  • Чи впливають популісти на явку на виборах?
  • Чи загрожує популізм верховенству права?
  • І чи покращує популізм перерозподіл благ у суспільстві?

Вони розглянули країни Латинської Америки та Карибського басейну, де існували популістські режими в період з 1981 до 2012 років:

Країна Роки правління Президент  
Аргентина 1989-1999 Карлос Менем
Аргентина 2003-2007 Нестор Кіршнер
Аргентина 2007- Крістіна Фернандес де Кіршнер
Болівія 2006- Ево Моралес
Бразилія 1989-1992 Фернандо Коллор ді Мелло
Колумбія 2002-2010 Альваро Урібе Велес
Еквадор 2007- Рафаель Корреа
Гаїті 1994-1996 Жан-Бертран Арістід
Гаїті 2001-2004 Жан-Бертран Арістід
Нікарагуа 2006- Данієль Ортега
Парагвай 2008-2012 Фернандо Луго
Перу 1990-2000 Альберто Фухіморі
Перу 2001-2006 Алехандро Толедо
Сурінам 2010- Дезі Баутерсе
Венесуела 1993-1999 Рафаель Кальдера
Венесуела 1999- Уго Чавес

Результати

Як популізм впливає на явку виборців

За популістських режимів середня явка на виборах до виконавчих органів – 67,3%. Це трохи менше, ніж у не популістських демократіях – 68,5%. Ця різниця не є статистично значимою.  

Аналіз показав, що присутність популістських партій не впливає суттєво на участь виборців у виборах до виконавчих та законодавчих органів. І той факт, знаходяться при владі популісти, чи їх системні опоненти, не змінює ситуацію.

Наслідки популізму для верховенства права

Дані свідчать, що для популістських урядів характерні значно нижчі показники верховенства права порівняно з демократичними та навіть автократичними режимами.

Графік. Верховенство права в умовах автократії, демократії та популізму

Популістські режими мають суттєво нижчі показники верховенства права порівняно з демократичними режимами.

За популістських режимів найбільшого погіршення зазнають верховенство права, виконавчі обмеження, незалежність правосуддя, свобода преси та фізична недоторканість.

Вплив популізму на права людини та права власності є слабшим. Це може бути зумовлено особливостями країн, які були обрані для дослідження, оскільки різні типи популістських режимів мають різний вплив різні типи прав.

Вплив популізму на перерозподіл благ в суспільстві

Аналіз проводився на основі коефіцієнту Джині, що характеризує нерівність розподілу доходів. При цьому було враховано показники нерівності розподілу доходів до оподаткування + трансферти та після оподаткування + трансферти. Всупереч очікуванням і обіцянкам, популістські уряди значно слабше впливають на перерозподіл доходів у суспільстві, ніж демократичні.

Висновки

Результати дослідження свідчать, що прихід до влади популістських політиків не означає виконання ними передвиборчих обіцянок. Всупереч очікуванням, популісти в середньому не покращують мобілізацію неактивних виборців. Заклики до перерозподілу доходів в суспільстві, підвищення заробітних плат та соціальних стандартів не знаходять реального втілення в економічній політиці популістів. Разом з тим спостерігається ряд негативних наслідків для верховенства права, що особливо боляче б'є по системі правосуддя та свободі преси.

Автори: Крістіан Хоул, Пол Кенні

Voxconnector для "Про Заходу"

Про Захід