Погода Ужгород, Закарпаття 12 °C
прозахід
новини західної україни
Субота, 22 вересня 2018 року
  Останні новини:
   

Москаль і "псевдореформатори". Біла пляма на карті децентралізації

лютого 27
09:33 2018

Або чому на Закарпатті так скрутно з реформою, яку європейські партнери називають найбільш вдалою в Україні?

Для початку дві цифри: за три роки, відколи у країні почали створюватися ОТГ, на Закарпатті їх з'явилося аж... шість. Заплановано загалом 53, але то тільки теоретично – бо є другий доведений факт: Закарпаття – досі єдина область, яка не затвердила перспективний план формування ОТГ. Це – документ, за яким у даному, як і в кожному іншому, регіоні повинні рухатися в напрямку децентралізації.

Ну, а від цифр – до слів. Днями в краї проходив один із найбільших форумів, який стосувався реформи децентралізації. Для того, аби обговорити проблеми та перспективи у цій сфері, до Ужгорода з'їхалися представники успішних ОТГ – закарпатських та з інших регіонів країни, представники профільного міністерства та чиновники з ОДА, експерти Офісу реформ і європейські партнери реформи. Анонсувалося, що форум відкриватиме віце-прем'єр-міністр України-міністр регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Геннадій Зубко разом із тезкою, - головою Закарпатської облдержадміністрації Геннадієм Москалем.

Зрештою, силу цього дуету в дискусії щодо децентралізації закарпатці так і не змогли оцінити: замість експресивного Зубка уряд на форумі представляв поміркований В'ячеслав Негода, а ексцентричний Москаль замість себе прислав спокійного Віктора Мікуліна.

"ПСЕВДОРЕФОРМАТОРАМ РОЗВАЛИТИ РАЙОН Я НЕ ДАМ!"

Перед самим зібранням – як на те! – в області знову вибухнув "децентралізаційний" скандал. Стався він тому, що чергова ОТГ – Великоберезнянська, яка пройшла процедуру об'єднання (громадське обговорення, голосування) принесла свої документи на погодження в ОДА. Офіційно їм  ще не відмовили, це мають зробити письмово в 10-дений строк, але в той же день, як документи лягли на стіл, голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль вибухнув гнівом (детальніше з позицією голови ЗакОДА можна ознайомитися на офіційному сайті). Якщо коротко – меседж Москаля звучить так: мовляв, своїм об'єднанням ви мені райони розвалюєте.

"Створення об'єднаних територіальних громад (ОТГ) у бідних високогірних районах може призвести до повного паралічу місцевого самоврядування і виконавчої влади, - вважає Геннадій Москаль, і пояснює: – Днями до обласної держадміністрації надійшли матеріали щодо створення Великоберезнянської ОТГ. У зв'язку з цим хочу наголосити, що Великоберезнянський район дотаційний на 75%, а з 25%, які він заробляє на себе, левову частку становить податок на прибуток громадян. А зараз трохи сухої статистики. За 2017 р. до районного бюджету всього надійшло податків на 28 млн 67,5 тис. грн. Із них по Великоберезнянській селищній раді – 21 млн 544,7 тис. грн, а Розтоцько-Пастільській сільській раді (до складу якої входять також села Костева Пастіль, Бегендяцька Пастіль і Руський Мочар) – 553,8 тис. грн. У разі створення Великоберезнянської ОТГ на базі Великоберезнянської селищної ради та Розтоцько-Пастільської сільської ради районний бюджет втратить податок на доходи фізичних осіб у сумі 22 млн 98,2 тис. грн, тобто фактично 80 відсотків своїх надходжень. Тому виникає закономірне питання – за що район утримуватиме комунальні заклади, які не ввійшли в ОТГ? А це 29 закладів культури, 13 дошкільних закладів та об'єкти соціального захисту, в тому числі територіальний центр у с. Люта.

На завершення Геннадій Москаль заявив: "Замість того, щоб зайнятися пошуком інвестицій і створенням робочих місць для піднесення економіки, дехто шукає способи, як украсти від району податок на доходи громадян, заявити про себе, як про великого реформатора, а сам район залишити голим і босим. Але розвалити район і область псевдореформаторам, які хочуть коронувати себе князьками або під виглядом ОТГ нарізати округи під наступні вибори, я не дам!"

 

Крім усього, Геннадій Москаль натякнув, що децентралізація, яка проходить по країні, загалом по суті – неконституційний процес і створення будь-якої ОТГ можна оскаржити в Окружному адмінсуді Києва. На думку Москаля, із ситуації щодо створення ОТГ можна вийти двома шляхами – або внести зміни до Конституції (що зараз абсолютно нереально, оскільки не знайдеться конституційної більшості у Верховній Раді). Або ж внести зміни до Закону про добровільне об'єднання територіальних громад, який 3-м пунктом 2-ї статті передбачає економічну ефективність майбутньої ОТГ.

"На моє переконання, економічно неспроможні населені пункти, які живуть тільки з дотацій та субвенцій, а також податків на доходи громадян, мають бути позбавлені можливості створювати ОТГ. Інакше це самознищення районів і області", - заявив Москаль.

"В ОДА НАСПРАВДІ ТРОХИ МАНІПУЛЮЮТЬ ЦИФРАМИ"

- Той допис губернатора щодо нашої ОТГ містить певну гру цифр, вони не зовсім правдиві. У нас справді ситуація така, що 65% податків до району сплачують підприємства Великого Березного. Але це не привід не давати нам право на об'єднання – бо селище за рахунок цього може підтягнути окружні села, які дали згоду на об'єднання з нами – це загалом 8 сіл, – пояснює Богдан Кирлик, селищний голова Великого Березного. – Ми пропонували об'єднання й іншим селам в окрузі, але вони відмовилися. Зокрема, Сільчанська сільрада, яка має доходів бюджету 20 тисяч гривень на рік, відмовилася від об'єднання, і в нас є інформація, що це було зроблено під тиском районної влади. Зокрема, нам відомо, що за таке рішення їм пообіцяли відремонтувати дорогу. За перспективним планом до нашої громади мала ще входити Малоберезнянська сільрада – але там розташований митний перехід "Убля–Малий Березний", є заправки, вони мають доходи від цього більші, аніж наш бюджет селищної ради загалом. Але процес незворотній, - каже пан Кирлик.

– Ми хочемо йти на вибори на жовтень – і потім усі ті села просто будуть приєднані до нас згідно з законом. Був би перспективний план, було би простіше. Ми все-таки сподіваємося на позитивний висновок. Як ні – подаватимемо документи знову і знову, - каже Богдан Кирлик.

ПРАВО ОБ'ЄДНУВАТИСЯ НА ЗАКАРПАТТІ ДАЮТЬ "ЗА ПРИНЦИПОМ СОРОКИ-ВОРОНИ"

Власне, за таким принципом – "подавати знову і знову" - діє Холмківська ОТГ (три сільради, 8 сіл в Ужгородському районі).

- Ми почали процедуру в 2016 році: опитувальні листи, збори в кожній сільраді, громадські обговорення, голосування... Ми думали, що згідно з законом робимо все правильно. Коли ми подали рішення сесій сільрад на висновки до ОДА у квітні 2017 року, отримали відмову, - каже Тетяна Вачіла, сільська голова Холмка. – Причина відмови була в тому, що у нас нема доступу швидкої, пожежної, і ми не можемо забезпечити відповідні права на захист життя та здоров'я своїм жителям – це при тому, що на території сіл є станції швидкої та пожежної, за 20 хвилин машини доїдуть у будь-яку точку будь-якого з сіл громади.

Документи ми подавали уже чотири рази – і весь час відписка. Ми продовжуємо це робити, і сподіваємося, що таки доб'ємося результату. Хочемо це зробити толерантно, без перекривання доріг, акцій та пікетів, проте, наші люди, дивлячись на конкурентів, говорять нам як головам, що ми бездіємо. Бо ми справді вже могли приступати до роботи. Тим більше, що Баранинська ОТГ, також в Ужгородському районі, яка подавала документи пізніше, вже отримала дозвіл, провела вибори і працює. Ми не можемо зрозуміти, чому їм це право дали, а нам ні. Це як сорока-ворона, "тому дала, а цьому не дала". Ми вже зверталися в Кабмін, у Верховну раду, та отримали відписки: рішення вашої проблеми – це прерогатива ОДА.

"Я ЗНАВ, ЩО СИТУАЦІЯ НАПРУЖЕНА, АЛЕ НЕ ДУМАВ, ЩО ВСЕ НАСТІЛЬКИ ПОГАНО"

Звісно, цей закарпатсько-децентралізаційний скандал на форумі не обговорював тільки лінивий. Звісно, на форумі були присутні потенційний голова потенційної Великоберезнянської ОТГ. І звісно, він звернувся до заступника міністра В'ячеслава Негоди щодо свого питання, як і потенційний голова Холмківської ОТГ Тетяна Вачіля.

Утім, реакція на закарпатську децентралізаційну проблему представника уряду Вячеслава Негоди була цікавою. Складалося враження, що у Києві мають справді слабке розуміння того, що відбувається на Закарпатті. І у сфері децентралізації, зокрема.

Перед початком форуму журналісти, записуючи коментар заступника міністра, попросили його прокоментувати ситуацію, що склалася. Пан Негода переконував усіх, що не варто загострювати питання, що проблеми є у всіх, треба дискутувати, комунікувати, для того тут усі, власне, й зібралися. Особливо вдалою була фраза: "От у вас же сьогодні сесія облради, може, там якраз перспективний план і розглядатимуть".

Згодом, вислухавши доповідь заступника голови Закарпатської ОДА Віктора Микуліна про те, чому на Закарпатті досі не прийнято перспективний план, Негода змінив думку. Серед аргументів Микуліна щодо неприйнятого ПП був такий, що на Закарпатті хочуть зробити насправді дуже добрий план, тому прораховують найменші нюанси, вивчають план на спеціальних експертних комісіях – і вже близькі до того, аби винести його на розгляд сесії, і це відбудеться незабаром, запевняв чиновник. На його аргументи зал, де були присутні голови чинних ОТГ і тих, які не отримали змоги стати чинними, реагував відвертим сміхом. Чи то аргументи не переконали заступника міністра, чи сміх залу допоміг – В'ячеслав Негода наголосив, що прийняти перспективний план треба невдовзі. А вже після виступу голови Холмківської ОТГ Тетяна Вачілі Негода відверто сказав, що не розуміє, що відбувається і чому.

"Якщо не можете проголосувати план цілком, бо там є нюанси, голосуйте частинами – щодо тих ОТГ, які вже пройшли процедури і готові об'єднатися", - наполегливо рекомендував заступник міністра закарпатським чиновникам. Також пообіцяв доповісти про ситуацію на Закарпатті на засіданні уряду і зустрітися з Геннадієм Москалем щодо перспективного плану в області.

"Я знав, що ситуація напружена, але не думав, що все настільки погано. Закарпаттю не варто дискредитувати саму політику уряду та президента в частині децентралізації", - сказав Негода.

"ОБ'ЄКТИВНИХ ПРИЧИН НЕПРИЙНЯТТЯ ПЕРСПЕКТИВНОГО ПЛАНУ НА ЗАКАРПАТТІ НЕМАЄ"

Олег Лукша, експерт Офісу реформ у Закарпатській області, який стояв біля витоків децентралізаційних процесів на Закарпатті, вважає, що наразі об'єктивних причин неподання обласною держадміністрацією і незатвердження облрадою перспективного плану об'єднання громад на Закарпатті просто не існує.

– Його проект розроблений ще в 2015 році, – каже він. - Облрада попереднього скликання одного разу ставила проект на голосування – це було у серпні 2015 року, тоді проект був невдалий, було дуже багато громад - 92, це забагато для Закарпаття. Тоді депутати це питання заблокували, бо таким планом хотіли вихолостити ідею децентралізації, подрібнивши все. Це мимо методики, яка існує. Але потім почалася серйозна робота, і на середину 2016 року на прохання ОДА експерти розробили проект перспективного плану на 53 ОТГ. Там врахована вся специфіка Закарпаття (у нас є гірські села, прикордонні, відсутність доріг, компактне розселення нацменшин, прикордонна територія – є загалом 10 специфічних факторів. Серед них і таке: великі села і селища, і маленькі міста – особливо у Верхньому Потиссі, це Тячівщина, Хустщина, Виноградівщина, навіть Рахівщина частково. Там села конкурують за статус центрів ОТГ). Ці всі нюанси врахували, план зробили. Ну, а далі ситуацію не можна коментувати, бо це суб'єктивні речі. Я не знаю, що керує людьми, які вирішили, що не варто його приймати.

Як діяти в цій ситуації громадам, які хочуть об'єднатися? Вони пишуть скарги в Київ на бездіяльність, але виходить замкнуте коло, бо юридично – це компетенція не Києва, а області. Але в цій ситуації, на мою думку, втручання Києва необхідне. Закарпаття не може рухатися в іншому напрямку від того, в якому рухається ціла країна. Це очевидно.

"ГАЛЬМУЄ ПРОЦЕС НЕ ТІЛЬКИ ВЛАДА, ЗАКАРПАТЦІ ЗАГАЛОМ НЕ ДУЖЕ АКТИВНІ"

Директор Закарпатського підрозділу установи "Центр розвитку місцевого самоврядування" Іван Дем'янчук зробив цікавий акцент, що в ситуації з децентралізацією на Закарпатті, по суті, винна не тільки влада. Це палка на два кінці – бо внизу громади продовжують жити за інерцією, мало насправді активних людей, які хочуть брати на себе відповідальність. Для цього, власне, й влаштували форум – успіх інших має стати поштовхом до дій, вважає Дем'янчук.

Фото: Сергій Гудак

- Маємо надію, що сьогоднішній форум додасть сміливості громадам почати процес об'єднання. Наразі на Закарпатті є 337 територіальних рад, на форумі  присутня третина їх представників. Ті, хто хочуть об'єднуватися, сподіваємося, почнуть працювати — вести діалог із суміжними селами. Ми адресно запросили саме їх на форум, консультуємо щодо юридичної процедури, допомагаємо порахувати бюджетну спроможність. З тим, аби до жовтня ці ОТГ могли вийти на вибори. На квітневі вибори на Закарпатті не призначено жодної громади, - прокоментував він ситуацію Укрінформу.

"НА ЗАКАРПАТТІ ДОСІ ДУМАЮТЬ, ЩО МОЖЕ ВСЕ ЩЕ ЗАЛИШИТЬСЯ, ЯК БУЛО"

Власне, чи буде реакція Києва на закарпатську проблему і коли вона буде та в якому вигляді, невідомо. (Цікавий парадокс: місцеві хочуть самоврядування, але чекають поштовху для цього з Києва, і ще один – західну реформу в країні краще та активніше підтримали жителі сходу країни, а закарпатці, які живуть біля кордонів і частіше за східняків бувають у ЄС, змін не прагнуть).

Але поки її нема, і громади живуть за інерцією, вони насправді втрачають. Недарма кажуть, що час – це гроші. На форумі це наочно підтвердив Центральний координатор при Офісі реформ, експерт Юрій Ганущак. Він навів дані, які свідчать, що лише інфраструктурної субвенції громади Закарпаття, якби вони об'єдналися, за три роки - 2016-2018 могли б отримати близько 1,5 млрд грн, а отримали лише 15 млн грн.

Фото: Сергій Гудак

"Аргументація Закарпатської ОДА про те, що "ми хочемо ідеального плану" - насправді відмазки. Найкраще приймати рішення вчасно. Той, хто пішов першим у децентралізації, вже отримав свої гроші, отримає їх і другий раз, і третій. Якби Тячівський район об'єднався за перспективним планом — отримав би в чотири рази більше. По Іршавській громаді отримано 641 тисячу, а могли мати 7 млн, – сказав Ганущак. – Другий момент: це інвестиційні проекти. Зараз бізнес іде виключно в ОТГ. Тому що на території району три господарі: голова РДА, райради та ОДА. А в ОТГ для цього всього є одна людина, яка приймає рішення.

Юрій Ганущак зі свого боку закликав закарпатських посадовців:

- У вас проектом плану погоджено 53 ОТГ. Як відповідальна особа кажу вам: якщо завтра вам принесуть документи громади, які хочуть об'єднатися за цим планом, з центрами у визначених ним громадах – дайте їм дозвіл. Відпускайте їх уже, - сказав Ганущак.

За словами Ганущака, зараз голови райрад уже поглядають на нові вибори і стараються педалювати процеси утворення ОТГ на своїх територіях. А на Закарпатті досі думають, що може все ще залишиться, як було.

- Це справді парадоксально, - каже він.

І з цим важко не погодитися.

Тетяна Когутич, Ужгород

Фото: Сергій Гудак, Укріформ

Подібні новини



Популярні новини

В Ужгороді затримали грабіжників, які промишляли по всій Україні (Фото)

    В

  Цього тижня відділ розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління поліції Закарпаття під процесуальним керівництвом обласної прокуратури ...