Його учасники обговорили питання забезпечення умов розвитку Закарпатської області запропонованих “Доктриною збалансованого розвитку “Україна 2030”.
“На жаль, в Україні мало політиків та громадських діячів, які займаються творенням майбутнього країни, створенням стратегічних документів, які б визначали конкретне бачення, де повинна знаходитися Україна, якою вона повинна бути, і до чого ми повинні прагнути, – мовила на відкритті конференції проректор з науково-педагогічної роботи Мирослава Лендьел. – Відрадно і методологічно правильно, що обговорення стратегічного документа відбувається в регіонах. Дуже сподіваюся, що до цього проекту ми зможемо додати наше закарпатське звучання, ті барви, які допоможуть зробити Україну у 2030 році такою успішною, якою ми так хочемо її бачити”.
Основні завдання Доктрини презентувала представили керівник Аналітичної платформи стратегічних комунікацій Оксана Мельничук. Вона зауважила, що написана стратегія вимагає вдосконалення, саме тому автори презентують її в регіонах, де поспілкувавшись із науковцями, політичними та громадськими діячами зможуть внести ті корективи, які зроблять її довершеною стратегію для розвитку України. “Наша Доктрина, це, певною мірою, відповідь українських науковців безпорадності українських політиків. У ході написання нами визначено шість головних гальмівних чинників, усунення яких створить передумови для амбітного стрибка України: перш за все, це війна на Сході, через що Україна втрачає до 25% ВВП, тіньова економіка, що нині досягла половини ВВП країни, корупція, недосконала застаріла система пенсійного забезпечення, державний борг та енергомісткість ВВП, яка перевищує у 3-5 разів показники розвинених країн. Ми сподіваємося, що наша Доктрина допоможе нам зробити так, аби Закарпаття стало головним драйвером, як західний форпост України, у приєднанні України до ТОП-30 розвинених держав світу”.
До обговорення стратегій розвитку долучилося заступник голови Ужгородської міської ради Олександр Білак, депутат обласної ради Олександр Ледида, заступниця директора департаменту економічного розвитку Закарпатської ОДА Галина Руснак, декан факультету економічних наук Національного університету “Києво-Могилянська академія” Олександра Гуменна, професор кафедри маркетингу та управління бізнесом цього ж університету Ніна Чала та доцент кафедри економічної кібернетики економічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ганна Харламова, консультант з правових питань Закарпатського РВ Асоціації міст України Олег Лукша та інші.
Депутат Олександр Ледида зазначив, що приїзд науковців до Закарпаття є дуже важливим, адже кропітка робота над розвитком держави вимагає докорінних змін як в цілій державі, так і в кожному окремому регіоні. “Дуже важливо аби формування Доктрини відбулося з урахуванням особливостей розвитку регіонів. Якщо так буде зроблено – стратегія матиме перспективи. Ми, звісно, можемо пробувати моделювати ситуацію до 2030 року, але якою буде держава навіть за рік – важко сказати. Якщо першочергово вдасться вирішити найбільші проблеми країни, то можна будувати платформу для подальшого розвитку”.
“Нині в Україні відбувається чимало змін, зокрема збільшується попит на децентралізаційну реформу. До цього часу жодна реформа не проводилася глибоко, згідно з планом дій і так, як би воно мало бути. Сьогодні ж, фактично, ми спостерігаємо першу спробу коли наука та справжня еліта країни вирішили рятувати країну. Нині величезна доля відповідальності лежить не на корупційно-олігархічній владі. Так само відповідально ми повинні віднестися і до ситуації в регіонах. Саме тому, на мою думку авторам варто звернути увагу на децентралізаційну реформу в об'єднані з новою політикою регіонального розвитку, що принесе чимало користі” – зауважив керівник ГО “Міжнародний інститут людини і глобалістики “Ноосфера”, консультант ЗРВ АМУ АМУ Олег Лукша.
Презентація Доктрини збалансованого розвитку перейшла у жваву дискусію, яка не тільки підняла важливі питання, але й допомогла авторам глибше зрозуміти особливості Закарпаття, основні проблеми краю. Як відзначають київські гості, такої зацікавленості у спільній роботі та активності не було на жодні конференції до приїзду в Ужгород. Автори переконані, що таке фахове спілкування допоможе удосконалити стратегію та дасть поштовх для амбітного стрибка України.
Закарпатське РВ АМУ
