Закарпатський журналіст Олександр Мерявчик сьогодні, 7-го грудня, на своїй сторінці в мережі фейсбук поділився враженнями від відвідин різдвяного ярмарку у німецькому місті Дармштадт, яке є містом-побратимом Ужгорода.
“Потрапив я у передріздвяну Німеччину. За останні кілька днів відвідав різні місця, де все світиться і мерехтить у світлі різдвяних вогників та потопає в ароматі прянощів ґлінтвейну.
І ось сьогодні Дармштадт – побратим Ужгорода! Головна інтрига вечора – ужгородський намет.
(Знаючі люди кажуть, що за дозволом розмістити намет тут, звертається ужгородська влада і побратим-Дариштадт люб'язно відгукується і навіть плати ніякої не бере).
Ведуть мене туди, а я в передчутті: чим же здивують земляки, як прикрасили, чим годують, який меседж шле передріздвяне місто-побратим?
…далі без коментарів, два колажі:
1. Прикрашені намети інших учасників (в т.ч. угорців))
2. Наш Ужгород (до речі, жодної символіки, герба, чи, бодай напису…)
P.S. Ну і меню: борщ, пельмені, ікра, шпроти і водка…
Занавіс..!”, – пише журналіст.
Водночас у коментарях йдеться про те, що намет начебто не має ніякого відношення до Ужгорода і опікуються ним жінки з… Мукачева.
“Та в курсі вони, бо вже не перший рік таке. Про це говорили і під час поїздки в Драмштадт. То роблять якісь місцеві українки, які й до Ужгорода не мають жодного стосунку. Такоє… Влада в носі мала то місто-побратим. Минулого року замість Андріїва за офіційним запрошенням приїхав його брат – і це все, що треба знати про ставлення до побратимства”, – пише ужгородка Людмила Лівак.
Водночас Мартін Ройтер, консультант з питань партнерства і комунікації між Дармштадтом та Ужгородом написав: “Так, я в курсі, цим займаються три сестри, вони начебто з Мукачева. Я на Weihnachtsmarkt в Дармштадті був в минулому році, там навіть були матрьошки у них, … я з ними не спілкуюся, але я своїм колегам там сказав, що це все не дуже виглядає … є чим зайнятися. Такий стенд ужгородський там уже багато років, я радий що є реакція від представника громадськості. Але раз ярмарок в Дармштадті, я пропоную прямо там і скаржитися. Можна відкритий лист писати, зрозуміло, без всяких образ”.
Наразі відкритим залишається питання, чи й справді намет, який відверто кажучи, доволі суперечливо репрезентує українську культуру німцям, має стосунок до Ужгорода. А, якщо ні, то чому обласний центр не має жодного інтересу у своєму представленні в місті-побратимі, з яким налагоджені хороші партнерські зв'язки.
