Повіривши в щирість заяв державних лідерів України про невідворотність реформування місцевого самоврядування та особисто пересвідчившись в успіхах перших закарпатських об'єднаних територіальних громад, жителі приміських сіл, що належать до Холмківської, Сторожницької та Тарновецької сільських рад Ужгородського району вирішили й собі скористатися Законом “Про добровільне об'єднання територіальних громад”. Тим паче що поряд, у с. Баранинці, також започаткували цей процес, тож працювали, як мовиться, на паралельних курсах.
Безпосереднім ініціатором створення Холмківської ОТГ стала сільський голова с. Холмок Тетяна Вачиля. Після консультацій із сільськими головами сусідніх Сторожниці й Тарнівців — В.Сікою та В. Шолею — вона прийняла відповідне розпорядження, а значна частина жителів громад усіх трьох сільських рад позитивно сприйняли цю ідею. Люди активно йшли на анонсовані зібрання селян та залишали автографи в підписних листах. Приміром, у с. Минай у опитувальних листах за створення ОТГ підписалося 1538 жителів села — понад половину дорослого населення! У с. Холмок 7 грудня 2016 року в приміщенні спортзалу школи відбулися збори жителів села, на які прийшло більш ніж 200 чоловік. Упродовж кількох грудневих тижнів минулого року в селах Холмок, Минай, Розівка, Концево, Сторожниця, Тарнівці, Шишлівці та Ботфалва понад десять зборів селян і громадських слухань.
У процесі підготовки документів було дотримано всю передбачену законодавством процедуру. В цьому сільські ради отримали кваліфіковану допомогу від консультантів Закарпатського регіонального відділення Асоціації міст України. Знаючи виняткову прискіпливість чиновників Закарпатської ОДА до “об'єднавчої” документації, намагалися під час її підготовки врахувати всі нюанси — навіть колір ниток для прошивки документів… І от 24 січня 2017 року підготовлений спільною робочою групою пакет документів представники майбутньої ОТГ передали в Закарпатську ОДА.
Для позитивного вердикту з ОДА були всі підстави. Потенційна Холмківська ОТГ за усіма параметрами відповідала чинній методиці, була фінансово успішною. Кількість населення мала скласти більш ніж 12 тис. жителів, а площа — 4921 га. На її території є всі необхідні освітні заклади — школи й дитсадки, амбулаторії загальної практики сімейної медицини. За прогнозними розрахунками фахівців ЗРВ АМУ, в разі створення Холмківської ОТГ уже 2017 року, громада могла б розпоряджатися додатково 71,8 млн грн ПДФО! Власні надходження на одного жителя зросли б більш ніж у чотири рази — з 1,8 тис. грн до 7,8 тис. грн. На фінансування закладів освіти та первинної медичної допомоги з Держбюджету надійшло б 12,3 млн грн освітньої та 3,6 млн медичної субвенції. Таким чином бюджет Холмківської ОТГ становив би 102,8 млн грн, тоді як на фінансування всіх закладів бюджетної сфери, розташованих на території трьох сільських рад, які в разі об'єднання перейдуть на фінансування з бюджету ОТГ, на 2017 рік заплановано 32,8 млн грн. Окрім цього, потенційна Холмківська ОТГ 2017 року вже втратила 5 млн грн державної субвенції на розвиток інфраструктури.
“Холмківська сільська рада сьогодні є економічно самодостатньою, має річний бюджет у сумі майже 19 млн грн. Сусідня Тарновецька — депресивна й ледве збирає 570 тис. грн. Вона не має коштів навіть для найнеобхіднішого — асфальтування доріг, встановлення вуличного освітлення, елементарного ремонту освітніх і медичних закладів, — каже сільський голова Холмока Тетяна ВАЧИЛЯ. — Зі зміною правил фінансування жителі майбутньої громади розраховували заробляти й отримувати з Держбюджету за новими формульними розрахунками зовсім інші суми, які хотіли спрямовувати на вирішення найнагальніших проблем, та отримати більше простору для соціально-економічного розвитку населених пунктів”.
Серйозні очікування від створення ОТГ були й у Сторожницького сільського голови Василя СІКИ. “Наше село гостро потребує прокладання системи водовідведення. Її кошторисна вартість — 37 млн грн. Звісно, що такої суми в бюджеті села немає. Ми подали документи на отримання міжнародного гранту, але, у разі його здобуття, не зможемо профінансувати навіть наші 10% від загальної суми. Якби ми, об'єднавшись у громаду, отримували свою частку ПДФО, то мали б достатньо коштів для вирішення цієї проблеми. Сподівалися ми заробити кошти й для завершення робіт з централізованого водопостачання села. Сьогодні підрядник фактично виконав роботу, а сільрада заборгувала йому 1,5 млн грн, оскільки річний бюджет “ужгородських Нових Петрівців” становить усього 3700 млн грн”.
“Це — неподобство, що в наших селах, розташованих за три кілометри від обласного центру, немає жодної відремонтованої вулиці, водопостачання та водовідведення, достойного приміщення для сільської ради, яка тулиться в споруді, зведеній 1860 року, — розповідає Тарновецький сільський голова Вадим ШОЛЯ. — Нам набридло канючити кошти для найнеобхіднішого, і єдиним засобом для кардинального вирішення проблем розвитку соціальної сфери населених пунктів ми бачимо саме створення ОТГ”.
Та оптимістичні настрої в селах майбутньої громади панували недовго. Попри велику схожість соціально-економічної ситуації в Баранинській та Холмківській громадах, перша отримала від Закарпатської ОДА позитивний висновок і 29 жовтня цього року вже провела перші вибори. Натомість ініціатори створення Холмківської ОТГ отримали від Закарпатської ОДА 9 лютого 2017 року “лист щастя” за підписом заступника голови ОДА В.Мікуліна. У класичній відписці йдеться, що “формування спроможних територіальних громад здійснюється на підставі Методики формування спроможних громад, затверджених Постановою Кабміну №214. Крім цього, постало питання про доступність потенційних адмінцентрів спроможних громад для надання послуг, зокрема швидкої медичної та пожежної допомоги”.
За тиждень, 15 лютого 2017 року, ініціатори створення ОТГ направили в ЗОДА нового листа, в якому звернули увагу чиновників, що Холмківська, Сторожницька і Тарновецька сільські ради пішли шляхом ініціювання об'єднання громад, які раніше створені в області на підставі Закону, який передбачає ключові принципи об'єднання, а саме: конституційність і законність, добровільність, економічну ефективність, державну підтримку, прозорість і відкритість. При підготовці пропозицій щодо створення громади було враховано бажання жителів сіл з відповідним економічним та інфраструктурним обґрунтуванням. Однак і ці аргументи не вплинули на чиновників ОДА.
Тим часом жителі приміських сіл, які своєю активністю спонукали місцеву владу ініціювати об'єднання та взяли особисту участь у підготовчих процесах, нині занепокоєні тим, що їхнє вмотивоване прагнення та надані законом права обласні чиновники цинічно ігнорують. Адже всім зрозуміло, що суть відмов — не в “неконституційності” ухвалених зборами селян рішень, а небажанні чиновників віддавати такий ласий шматок “роботи”, як дерибан бюджетних коштів. Бо об'єднані громади є незалежними від особистих настроїв, партійних уподобань чи кланової поруки чиновників обласного та районного рівнів. Якщо голови адміністрацій випустять зі своїх рук фінансові повідки, на кого вони впливатимуть? Страх і небажання втратити вплив є для них куди сильнішою мотивацією, ніж гарантія зростання якості життя десятків тисяч людей.
Активний учасник об'єднавчих процесів депутат Холмківської сільської ради, ветеран АТО Віктор СНІЦАРЕНКО каже: “На території нашої ради працюють два потужні підприємства з іноземними інвестиціями — Джейбіл і Ядзакі. У разі створення ОТГ 60% ПДФО йтимуть у наш бюджет. Ці аргументи ми виклали під час розмови з головою ОДА Г. Москалем. А він заявив нам: якщо ви й надалі наполягатимете на створенні громади, то я перереєструю ці підприємства у Львівській (цікаво, чому не в Луганській?) області”.
“Жителі Холмока, Розівки, Миная рішуче налаштовані на створення сільської об'єднаної громади. Основний мотив — небажання перетворитися з доглянутих сіл на занедбане передмістя Ужгорода. Ми бачимо, що весь благоустрій в обласному центрі зосереджено на головних вулицях і площах, а середмістя, не кажучи вже про колишні села, стають занедбаними, — каже Володимир РІШКО, депутат Ужгородської райради. — У разі приєднання така доля чекає й на наші села. Тому люди запитують, що з нашою громадою, чому нам не дають дозвіл, до яких кроків слід вдаватися, щоб вибороти собі право на об'єднання?”
“Сьогодні в наших селах проводять масштабні роботи з благоустрою, асфальтування навіть бічних вулиць, прокладання водогонів — розповідає Вачиля. — В Ужгороді другорядні вулиці не бачили асфальту й тротуарів десятиліттями. У міських жителів зовсім інші комунальні тарифи й податки. Така доля чекає й на жителів наших сіл, якщо вони стануть “надцятим” мікрорайоном обласного центру. Наші виборці мають своїх депутатів, які відстоюють їхні інтереси. Чи матимуть вони свого представника в Ужгородській міськраді — велике питання. А наших людей це не влаштовує. Гарантоване законом право на об'єднання чиновники ігнорують, чим провокують людей вдаватися до публічного відстоювання своїх прав пікетуваннями, демонстраціями. Наразі ми стримуємо людей від активних форм протесту, сподіваючись, що питання буде врегульовано. Однак довго так тривати не може. Інакше завтра люди звинуватять сільських голів і депутатів у бездіяльності”.
Через особисту антипатію до ОТГ обласних високопосадовців на Закарпатті склалася парадоксальна ситуація — три сільські ради, які у відповідності до своїх повноважень ухвалили на сесіях рішення про добровільне об'єднання в громаду, не отримують від ОДА позитивного висновку. Оскільки ухвалені рішення повністю відповідають Конституції та законам України, їх неможливо скасувати! Тому Закарпатська ОДА зобов'язана надати відповідний висновок, щоб процес утворення ОТГ вийшов на фінішну пряму. Зробить вона це з доброї волі чи під тиском громади — це вже інше питання…
17 листопада голови Холмківської, Сторожницької та Тарновецької сільрад втретє подали в Закарпатську ОДА звернення, в якому просять надати позитивний висновок, щоб весною наступного року вони могли провести перші вибори. Невже прагнення та устремління до кращої долі більш ніж десятка тисяч людей мають розбитися об стіну чиновницького егоїзму?
Василь ІЛЬНИЦЬКИЙ, Закарпаття
