Перший Спас: Чому на Маковія освячують мак, мед та квіти і купаються у річці

Опубліковано:

У понеділок, 14-го серпня, греко-католики та православні відзначають свято Винесення чесних древ Животворчого Хреста Господнього. Втім у народі це свято відоме за іншою  назвою – Маковія, або Перший Спас. Назву Маковія цей празник отримав через те, що на цей день припадає ще й свято семи святих мучеників Макавеїв, а Медовий Спас –  бо вулики до цього часу наповнюються медом і пасічники якраз починали медозбір. Тож традиційно в цей день освячували перший мед.

Також на Маковея прийнято освячувати квітки в церкві. А також воду і мак. Букетик квітів, які несли до освячення, обов'язково мав містити голівку дозрілого маку. Букет для освячення називається “маковійчик” або “маковійка” і в ньому можуть бути найрізноманітніші квіти: великі китиці жовтих купчаків, чорнобривців, волошок, а також обов'язково великі достиглі голівки маку. Також до букету додавали різнотрав'я (в народі зілля, зіллячко) – м'яту, чебрець, любисток, петрові батоги, полин, деревій, будяк-пристрітник.

Кожна квітка в букеті мала своє призначення. Так, м'ята мала оберігати сім'ю від усякої напасті й додавати здоров'я, ласкавці — щоб у родині була ласка, злагода та щирість, сонях уособлювався з небесним світилом, щоб воно було завжди ласкавим і милосердним для людей, тварин та рослин.

Після посвяти квіти й голівки маку кладуть за образами і це все там зберігається аж до весни. Деякими травами і маком будуть користуватися за необхідності, адже “освячене зело до всякої слабості здібне”. Весною мак розсівають по городі, а сухі квіти на Благовіщення дівчата вплітають до своїх кіс, – “щоб не випадало з голови волосся.

На житомирському Поліссі до маковійнового букета додають морквинку, невеликі качани кукурудзи, горох, квасолю, кріп. На Черкащині колись вважали, що на Маковея треба обов'язково посвятити квіти, бо “від цього квітне господарство”. Святити несли також вінок із квітів і колосків, посередині якого ставили свічечку.

До речі, дівки-чарівниці святили ще й мак-видюк (дикий мак). В народному знахарстві він вживається як засіб проти чародійства: вважалося, що цим маком треба обсипати дім, і тоді всі відьомські хитрощі зникнуть. За народними уявленнями, відьма або упир не могли заподіяти людині шкоди, аж поки не визбирають весь мак до зернини. Вважалося, що відьми дуже боялися такого маку, особливо з першої маківки, яку вони намагалися вирвати на чужому городі.

Свято Маковея ще називається в народі – “Спас на воді”. Хворі пропасницею купаються в річці, бо вода в цей день вважається цілющою.

На Маковея починається піст, який має назву “спасівка”, та триватиме два тижні до 28-го серпня – свята Успіння Божої Матері. Предки вірили, що Маковія – це проводи літа, а ластівки, які провіщали початок весни, саме на Першого Спаса летять у вирій, тим самим передвіщаючи осінь.

Обрядовою їжею цього дня є “шулики”, або “ломанці”. Готують їх так: печуть пісні коржі на соді, ламають на дрібні шматочки і свіжовикачаним заливають медом з перетертим маком. Цю страву залюбки їдять діти.

“Про Захід”

Про Захід