Не так багато часу залишилося до закінчення календарного літа, і хоча попереду ще багато сонячних і спекотних днів, саме після дощів можна у всій красі побачити природне явище, яке є справжньою окрасою Карпатських гір – водоспади. На Закарпатті вистачає як іменитих водоспадів, до яких постійно навідуються туристи, так і маловідомих, які потроху стають відомими широкому загалу. “Про Захід” відібрав 5 найцікавіших з різних причин водоспадів Закарпаття, які цікавий мандрівник може відвідати в останні літні дні та в погожі осінні дні.
Зрозуміло, що вибір саме цих водоспадів, як найгарніших, – дуже умовний, оскільки кожен з водоспадів українських Карпат гарний по-своєму. Однак, можливо, саме мандрівка до одного з них, надихне когось на подорожі до інших – менш відомих, або важкодоступних водоспадів, яких немало горах.
Ялинський водоспад, або ще інша назва – Ковгать. Розташований в Українських Карпатах, в масиві Рахівські гори (частина Мармароського масиву). Назва “Ковгать” у перекладі з угорської “Kőháti vizesés” означає “водоспад кам'яної загати”. Вперше назва “Ковгать” була знайдена а угорській туристичній листівці від 1910 року. Тобто ще в ті часи водоспад відвідували туристи. Розташований на схід від села Ділове (Рахівщина), куди прямує туристичний маршрут на гору Піп Іван Мармароський (червоне маркування), на території Діловецького лісництва ДП “Великобичківське ЛМГ”.
Давно відомий місцевим, а от серед туристів більш популярним став з 2011-го року, коли з нього зняли заміри. Тепер вважається найвищим однокаскадним водоспадом в Українських Карпатах – вода спадає з висоти 26 метрів, зривається з уступу і близько 5 метрів біжить вздовж виступу кристалічних порід під кутом близько 85 градусів, а тоді попадає в ущелину.
Водоспад утворився в місці, де води потоку Ялин (права притока річки Білий) майже прямовисно стікають з високого скельного уступу. Особливо мальовничий водоспад тоді, коли він повноводний – навесні під час танення снігів, після злив, або взимку під час сильних морозів. З 1997 року увійшов до складу Карпатського біосферного заповідника.
Тим, хто хоче помилуватися водоспадом, варто оформити дозвіл на перебування у прикордонній зоні.
.jpg)
Автор фото – seleonov.
Шипіт – водоспад, який не потребує особливої презентації, позаяк відомий навіть тим, хто не надто полюбляє мандрівки в гори. Водоспад знаходиться на північних схилах гірського масиву Полонина Боржава, у підніжжі гори Гемба. Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення. Розташований у неглибокій ущелині річки Пилипець приблизно за 10 км від залізничної станції Воловець та за 6 км від села Пилипець. Утворився на місці виходу стійких пісковиків палеогену й гравелітів з тонкими прошарками сланців. Повна висота – 14 м, кількість каскадів – 5.
Популярність здобув завдяки фестивалю неформальних субкультур, який проходить щороку з 1993-го року, неподалік Шипоту.
Автор фото: Gudyma s.
Водоспад Лихий знаходиться на межі сіл Костилівка та Ділове (Рахівський район) в межах Карпатського біосферного заповідника. Наразі маловідомий пересічному туристу, але нічим не поступається своїм більш іменитим “родичам”. Знаходиться на відстані близько 3 кілометрів від демонстраційного форелевого господарства. До водоспаду паралельно струмку з такою ж назвою йде стежка. Водоспад однокаскадний, приблизна висота – 20 м. Глянути, як виглядає водоспад, можна в цьому недавньому відео.
.jpg)
Наступний водоспад з кумедною назвою Скакало, добре відомий туристам.
Знаходиться в межах Вигорлат-Гутинського вулканічного масиву. Гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення. Розташований в урочищі Нижнє Грабовище, за 3,5 км від селища міського типу Чинадієво, що на Мукачівщині.
Загальна висота водоспаду – понад 4 м. Утворився на місці виходу на поверхню вулканічних порід, про що свідчать скельні стрімчаки в глибині лісу з боків водоспаду. Кам'яна гряда, що перетинає лісистий схил гори, перепиняє шлях потічку, який впадає до річки Матекова (права притока Латориці, басейн Тиси). Струмок трьома ступенями зривається з уступів, утворюючи каскад струмків, що “скачуть” з каменю на камінь. Це явище і дало йому назву. Підйом до водоспаду починається на території санаторію “Водограй”, від якого до водоспаду прокладена маркована стежка.
Автор фото: Дмитро Балховітін
Труфанець, або Трофанець – гідрологічна пам'ятка природи місцевого значення. Цей надзвичайно граний водоспад, до якого, до речі, не так вже важко дістатися, розташований на південно-східних схилах гірського масиву Свидівця, в межах Рахівського району Закарпатської області, неподалік від південної околиці селища міського типу Ясіня.
Знаходиться у пригирловій частині річки Труфанця. Загальна висота водоспаду – 36 м. Складається з численних каскадів. Утворений на місці виходу на поверхню стійких до ерозії пісковиків. При підніжжі водоспаду влаштовано оглядовий майданчик-альтанку. У 1997 р. увійшов до складу Карпатського біосферного заповідника.
Про Захід
