">
Погода Ужгород, Закарпаття 2 °C
прозахід
новини західної україни
Субота, 16 грудня 2017 року
 Останні новини:

Барбер Денис Донской – про свою роботу та моду на бороди

серпня 01
11:45 2017

23-річний Ден Донской має поки доволі незвичну для Закарпаття професію. Він – барбер, тобто професійний чоловічий цирульник, людина, котра доглядає за волоссям та бородами чоловіків. Майже рік тому Ден відкрив в Ужгороді барбер-шоп – такий собі чоловічий клуб, територію, куди чоловіки приходять не лише підстригтися і побритися, а й відпочити. То хто ж такий барбер, і чому бербер-шопи по всій країні стають все популярнішими – Денис Донской розповів "Про Заходу".

– Денис, я знаю, що ти приїхав до Ужгорода з Вінниці...

– Ну не зовсім, бо після Вінниці був Київ, а згодом я ще працював барбером в Одесі. До Ужгорода я приїхав трохи більше року тому. До речі, це був єдиний обласний центр в країні, де я ніколи раніше не бував. Усі інші області об'їздив ще у складі shout swing-гурту "Hypnotunez", у якому грав. Ужгород і Закарпаття загалом мені сподобалися одразу: і природа, і люди, і близькість до кордонів. Друзі запросили мене приєднатися до створення тут незвичного закладу: і бару, і барбер-шопу, і тату-салону, і концертного майданчика водночас. Ми назвали цю територію арт-заводом "Cutthroat". Він відкрився у вересні минулого року, із тих пір я тут працюю.

– Як сталося, що ти, рокабілі-музикант, став барбером?

– Мої друзі відкривали у Вінниці барбер-шоп і запропонували приєднатися. Директор закладу спершу відправив нас до Києва учитися, зокрема моїм учителем був дуже класний барбер Андрій Пех. Тобто, я якось спонтанно почав цим займатися, це не було моєю мрією.

– Коли в Україні взагалі почали відкривати перші барбер-шопи?

– Перший відкрили 4-5 років тому у Києві, а тому почався справжній бум. Буквально за рік один за одним барбер-шопи почали відкривати у всіх великих містах. Нині лише у Києві їх є близько 50-ти.

– Чому раптом барбер-шопи стали такими популярними?

– Бо вони дуже сильно відрізняються від звичайних перукарень і салонів краси. Часто чоловікам некомфортно стригтися в салонах краси, де сидить купа дівчат. Часто чоловіків дратують жіночі розмови, які вони чують у цих салонах. А в барбер-шопах працюють, як правило, лише чоловіки, тому тут клієнт може почуватися спокійніше, вільніше, не соромитися того, що він хоче виглядати добре.

– Тобто, барбер-шоп – це виключно чоловіча територія?

– Взагалі-то у США барбер – це звичайний перукар, але там же колись з'явилися і барбер-шопи, які були чимось на зразок чоловічого клубу, місцем, куди чоловіки приходили поголитися, підстригтися, поспілкуватися, покурити й випити. В Україні більшість барбер-шопів теж є такими чоловічими територіями, хоча у Києві я працював у такому великому барбер-шопі, де спектр послуг був більш широким і, наприклад, манікюр чоловікам робили вже жінки. Може, це і зручніше для клієнтів, але атмосфера втрачається.

– А ти колись підстригав жінок?

– На початку пробував, але психологічно мені з чоловіками працювати набагато комфортніше. Жінки, коли йдеться про їхнє волосся, дуже вимогливі і капризні. І хоч жіночим перукарем працювати вигідніше, бо послуги для жінок, як правило, удвічі дорожчі, я для себе вирішив, що стригтиму лише чоловіків.

– Ти бував у барбер-шопах за кодоном?

– Ні, але якраз планую тур європейськими містами, де працюють відомі барбер-шопи. Наприклад, у Роттердамі є знаменитий барбер-шоп "Schorem", куди приходять представники різних субкультур. Барбери там роблять неймовірні зачіски і формують абсолютно божевільні бороди й вуса! Мені дуже хочеться подивитися, як вони працюють.  

– А до тебе часто приходять з оригінальними проханнями?

– Ні, Ужгород наразі до експериментів не дуже готовий. До мене найчастіше приходять за класичними стрижками, формуванням борід та голінням небезпечною бритвою. До речі, використання у роботі небезпечної бритви – це теж одна з "фішок" барбер-шопів. Нині у мене вже є кілька постійних клієнтів, котрі кожні два-три дні приходять до мене, аби поголитися небезпечною бритвою.

– Це такий "випендрьож" чи різниця справді відчувається?

– Розумієш, всі ці сучасні бритви адаптовані під спрощеність, а от процес гоління небезпечною бритвою – це щось таке чоловіче, незвідане. Різниця справді є, бо окрім якісного гоління вони отримують у мене ще й хороший догляд за шкірою. Навряд чи більшість клієнтів можуть собі дозволити використання такого мила, бальзаму та іншої професійної косметики, яка є у мене. А я використовую справді перевірену косметику, розроблену спеціально для чоловіків. Рецептура деяких засобів не змінювалася вже століття.

– Але небезпечну бритву не просто так назвали небезпечною. Ти колись різав нею своїх клієнтів?

– Бувало.

– І що вони тобі після цього казали?

– А вони вже не могли після цього нічого сказати! Жартую, нікого я не різав. Буває, звісно, що на місці дуже жорстких зрізаних волосин виступає кров, але знову таки, маю перевірені засоби, з допомогою яких клієнт навіть не помічає цього.

– Є такий стереотип, що барбер має сам бути взірцем стилю і смаку, мати ідеальну зачіску чи оригінальну бороду. Ти цього дотримуєшся?

–  На мою думку, це дурниці. Головне, аби майстер знав, що робить, був комунікабельним, а його робоче місце та інструменти завжди утримувалися у чистоті та стерильності. От, наприклад, я наразі не можу похвалитися якоюсь крутою стрижкою, бо самому себе стригти – це погана прикмета. Чекаю друга, котрий має от-от приїхати у гості з Вінниці. Він мене і підстриже.

– Ти згадав про комунікабельність, тому розкажи про що розмовляють чоловіки у барбер-шопах?

– Та про все, що завгодно, крім політики і релігії. Іноді взагалі не розмовляємо. Коли я бачу, наприклад, що прийшов до мене клієнт втомлений чи сердитий, то я його, звісно, розмовами не турбую. Розумію, що він хоче переключитися і відпочити. Але з багатьма клієнтами я вже й подружився.

– Просто біля твого робочого місця працює бар. Бувало так, що приходила людина підстригтися, але "залипала" у барі?

– Так, бувало. У нас тут взагалі створена дуже невимушена атмосфера. Хтось приходить раніше призначеного часу, ходить, роздивляється усе. Так, одні хлопці прийшли набагато раніше, а до призначеного часу від бару вже відійти не мали сил. Але то нічого, вони по-іншому відпочили.

– Чому ви називаєте цю територію арт-заводом?

– Та тому, що тут є купа всього цікавого. Ми тут організовуємо концерти, збираємо моделі літачків, танків, автомобілів, є багато старовинних речей, мілітарі-речей, працює барбер, три тату-майстра, є бар, врешті бігають наші ручні тхори. Буває так, що ввечері музиканти грають, друзі тусуються, я тут же когось підстригаю, там комусь набивають тату, за столом модель якого літака складають – словом, тут класно.

– А що означає назва "Cutthroat"?

– "Розрізати горло", або також можна це перекласти як "головоріз". Ну, тобто, ми так натякаємо, що пускаємо тут людям кров і приносимо суцільні страждання. Знову жартую.

– Як тебе знаходять клієнти?

– Ужгород – місто невеличке, сарафанне радіо працює тут добре. Тепер я ще й активно взявся рекламуватися через соцмережі, намагаюся показувати своїм підписникам і друзям, які стрижки роблю, що можу їм запропонувати.    

– Давай ще повернемося до косметики. На твоєму робочому місці її величезна кількість. Невже все це потрібно для того, щоб привести чоловіка в порядок?

– Ні, принаймні не все одразу. На ринку є кілька відомих сугубо чоловічих лінійок косметики, які пропонують шампуні, засоби для укладання, різноманітні глини, помадки, бальзами, масла та ще купу всього. Не до всіх засобів я маю довіру. Наприклад, мене доволі часто просять порекомендувати якісь ефективні засоби для росту бороди. Я ж мушу розчаровувати: таких нема, принаймні я ефективних не бачив.

– Про бороди я окремо хотіла спитати. Як ти вважаєш, чому вони зараз такі популярні у чоловіків?

– Ну зараз, до речі, ця повальна мода вже потроху йде на спад. От кілька років тому справді був просто бум на бороди, причому мода ця поширювалася так швидко, що буквально за  кілька тижнів чи не всі чоловіки вже ходили бородаті. Я не знаю, в чому причина. Можливо, чоловіки хочуть виглядати трохи грубішими, мужнішими чи що. До того ж, брутальний образ візуально завжди виглядає цікаво. Власне, і барбер-шопи почали у нас відкривати повально саме після того, як з'явилася ця мода на бороди.

– Борода потребує якогось особливого догляду?

– Ні, головне, аби вона була чистою. Я не є прихильником цих усіляких засобів для укладання бороди. Рекомендую, як правило, лише два: для короткої щетинистої бороди – бальзам, який заспокоює подразнену шкіру, а для довгої бороди – масло, яке допоможе легше розчесати бороду та зробити її охайною.

– Борода підходить усім чоловікам?

– Так, бо що природне – те не огидне. Єдине, що мені не подобається, – це коли борода у чоловіка росте пучками, нерівномірно. Це так само негарно, як зачісувати на залисину рештки волосся. В обох цих випадках треба зробити одне: поголитися. До мене часто приходять молоді хлопці, котрі кажуть: я хочу бороду, але вона не росте. Тут, окрім бритви, нічого не допоможе. Чим частіше молода людина буде голитися, тим густішою в неї зрештою буде борода.

– А буває, що доводиться відмовляти клієнтів від бороди чи від задуманої стрижки?

– Так, і доволі часто. Так само, як дівчата, хлопці приходять до майстра з фотографіями тієї стрижки, яку вони бажають. Раніше всі приходили зі світлиною Бреда Пітта з одного з його останніх фільмів, тепер всі хочуть виглядати, як Конор МакГрегор. Іноді я мушу розчаровувати клієнтів, що їм не підійде така зачіска, або борода, бо у них зовсім інша форма голови чи обличчя. Але я завжди намагаюся зробити так, аби клієнт був задоволений, тому пропоную зробити близьке до того, що він хоче, але й таке, аби йому пасувало.

Саме таку стрижку Бреда Пітта часто просять повторити ужгородські чоловіки

– На останок запитаю: а що тобі не подобається у твоїй роботі?

– Знаєш, я десь чув, що при розтині перукаря в його легенях знаходять два великих жмутки волосся. Оте відчуття, коли ти стрижеш, а дрібне волосся потрапляє у рот та ніс – це, мабуть, і є те найнеприємніше, з чим мені доводиться зіштовхуватися у роботі. Спині, до речі, теж непросто, адже цілий день проводиш на ногах. Але насправді це – дрібниці. Я не звик скаржитися на роботу. У ній є набагато більше позитиву, ніж негативу.

Тетяна ЛІТЕРАТІ, "Про Захід"

Подібні новини



Популярні новини

Патрульні оприлюднили відео резонансного викрадення ужгородця (Відео)

    Патрульні

Ексклюзивні кадри найцікавіших подій у роботі поліцейських упродовж минулого тижня – у програмі "Патрульні будні. Випуск 39". Більше у відео ...

завантаження...