Питання зовнішньої реклами давно вже є дратівливим для ужгородців, особливо засилля сітілайтів та білбордів в центрі міста.
За це громадськість дорікала всім попереднім керівникам міста. Нинішній в.о. міського голови Ужгорода Віктор Щадей, щойно приступивши до роботи, пообіцяв питання вирішити.
Навесні, завдяки домовленості із власником, були зняті щити з берегів Ужа біля Пішохідного мосту. 9 вересня цього року міськвиконком прийняв рішення не продовжити дозволи для 43 рекламних носіїв.
Втім, тут так просто розібратися з зовнішньою рекламою не вийшло. Проти, звісно ж власники носіїв. Вони вважають, що цим рішенням виконком порушив їхні права, як і загалом закон України про рекламу. Щоб відстоювати свою позиції, оператори зовнішньої реклами об'єдналися в асоціацію.
Про це оператори розказали на прес-конференції в Ужгородському прес-клубі.
“Ми хочемо об'єднатися, щоб досягти певних норм у нашій роботі, норм поведінки з владою та мешканцями міста. Будемо приймати рішення, як планувати свою роботу надалі, щоб наша діяльність не стояла комом в горлі ужгородців та влади, щоб знайти золоту серединку, яка б нам помогла в роботі та вирішення нагальних питань, що стоять перед місцевими жителями, – розказала оператор зовнішньої реклами Тетяна Євтіхова.
– Питань ставимо перед собою дуже багато. В першу чергу цікавить взаємодія з владою. Від поведінки влади залежить, як будемо вести себе ми. Питання насамперед щодо дозвільної системи. Зараз ми маємо серйозні нюанси з міськвиконкомом”.
Мова по те, що операторам не продовжили договори на 43 носії, а на інші дозволили лише на рік. “З цим питанням ми зіткнулися більше місяця тому на виконкомі. Є нюанси, які свідчать, що влада не завжди розуміє наші потреби, тому не можемо знайти спільну мову з ряду питань. Щоб їх вирішити, й створюємо асоціацію, пояснює пані Тетяна.
– Так сталося, що у всіх операторів 1 жовтня закінчувалися дозволи. Чому у всіх однаково, це історія і аналізувати її не будемо. Відповідно до законів України, які регулюють рекламу, за два місяці до завершення терміну ми подали всі документи, які б дозволили продовжити встановлення реклами на існуючих рекламних носіях. 9 вересня міськвиконком без пояснення відмовив нам в продовженні договорів на 43 носії. Наші права попрали, ми вважаємо це порушенням закону”.
Наразі рекламісти оскаржили рішення міськвиконкому, однак допускають і те, що доведеться звертатися до суду.
“Ми наполягаємо – нам мають продовжити дозволи на 5 років. Когось із нас мали включити в робочу групу, щоб знайти консенсус. Але коли міський голова просто тікає від нас, це несерйозно, – продовжив оператор Андрій Пілюгін.
– В жодному місті України немає мораторію на розміщення реклами в центральній частині міста. Це чітко прописано. Крім того, робочий орган, в даному випадку департамент майна, мав прислати операторам лист з переліком зауважень. Ніхто з підприємців не отримали такі листи. В проекті рішення, який готувався на 9 вересня, було передбачено продовження всіх рекламних носіїв на 5 років, бо відсутні причини на скасування”.
Зі слів рекламістів, приблизно 30-35% рекламних носіїв завжди “гуляють”. Вони порожні, але оренду все одно треба сплачувати. Периферійні щити пустують, а за рахунок реклами в центрі оператори компенсують свої збитки на периферії. Можливо, вони не пустуватимуть, якщо не буде реклами в центрі. Але гарантії немає. Підприємці бояться, що понесуть втрати, а компенсувати їх не зможуть.
“Нема жодного пункту, який би ми порушували. Особистих претензій до в.о. міського голови у нас немає. Тут немає політичної складової. Ми просто просимо пропозиції від міської влади, або ж дотримання законодавства”, – стверджує пан Андрій.
“Наша позиція така: хочемо отримати дозволи на 5 років, щоб можна було поміняти старі конструкції, поставлені 10 і більше років, які вже не мають респектабельний вигляд. Маючи дозвіл на рік, ми не зможемо привести їх у нормальний вигляд. Заміна сітілайтів в центрі міста коштує 2,5-3 тисячі доларів. З річними дозволами ми не можемо вкласти ці гроші, бо термін не дозволить вернути витрати. Маючи дозвіл на 5 років, маємо можливість робити сучасні сітілайти. Хочемо отримати згідно чинного законодавства те, що просимо”, – підсумувала Тетяна Євтіхова.
Зі слів рекламістів, нині вони сплачують 1,2 мільйони гривень податку до міського бюджету за оренду площ під носіями, крім того надають свої щити безплатно під соціальну рекламу. Тому розраховують на більш ввічливе ставлення до себе.
Зрозуміло, що громадська думка в цьому питанні буде швидше на боці тих, хто все ж наполягає на ліквідації рекламних носіїв. Розуміють це й рекламісти. Та все ж, захищаючи свій бізнес, наполягають, що їхні права порушені міською владою.
Про Захід
