Бактеріальний опік плодових – надзвичайно шкодочинна хвороба плодових рослин. Збудник уражує близько 170 видів рослин (плодові: яблуня, груша, айва, слива, абрикос, вишня, персик; декоративні та дикорослі: кизил, глід, піроканта, горобина, китайська айва,спірея та ін.)
Географічне розповсюдження: Європа- Бельгія, Болгарія, Італія, Німеччина, Норвегія, Польща, Словаччина, Франція, Швеція, країни Балканського півострова. В червні місяці 2003р. при обстеженні плодових культур в Ужгородському районі вперше виявлено вогнище на саджанцях яблуні. Згодом вогнище хвороби були ліквідовано.
Симптоми
Опік плодових уражує: квіти, листки, пагони, гілки, стовбур, корінь, плоди. Квіти в'януть, змінюють забарвлення від природного до коричневого та чорного, засихають, залишаючись на дереві. При теплій вологій погоді на квітах і квітконіжках спостерігається виділення молочно-білого ексудату. На листках спостерігається почорніння по краю і згортання їх до середини в разі проникнення інфекції через природні отвори та по серединній жилці листа – у разі проникнення інфекції від пагона. Листки стають чорними у груші, коричневими – в яблуні, кизилу, горобини, глоду.
Верхівкові молоді пагони в'януть, утворюючи характерний гачкоподібний згин у вигляді пастушої палиці.Захворювання поширюється зверху вниз із скелетних гілок до стовбура, а звідти до кореня.
Шкодочинність хвороби виражається в ослабленні дерев, втраті товарної якості плодів та зниженні врожайності, а за сприятливих умов для розвитку хвороби – у повній загибелі рослин.
Місця резервації, шляхи і способи поширення різноманітні. Збудник може тривалий час знаходитись на рослині в епіфатній стадії. Поширення збудника здійснюється комахами-запилювачами (бджолами, осами, джмелями, мухами, попелицями та ін.). Дощ і вітер також сприяють перенесенню збудника на нові території. Передається збудник із посадковим матеріалом та прищепами. Вірогідність ураженості зростає при недотриманні правил дезінфекції під час обрізки дерев.
Інтенсивність прояву захворювання залежить від кліматичних умов сезону і видового та сортового складу рослин. Виділяють три критичні періоди появи хвороби: перший – ранньовесняний (період цвітіння), другий-літній (період інтенсивного росту дерев), третій – осінній (період посиленого сокоруху).
Карантинні заходи та засоби боротьби
Забороняється ввезення садивного та щепного матеріалу із заражених районів країн, де зареєстровано захворювання. Обов'язковим є карантинний догляд та лабораторна експертиза. При виявленні опіку плодових на господарство накладається карантин та вживаються заходи з локалізації та ліквідації вогнища згідно існуючих методик. Сильно уражені опіком плодових поодинокі плодові дерева знищують шляхом викорчовування та спалювання їх на місці.При незначному уражені окремих гілок опіком плодових проводять п'ятиразовий обробіток в період цвітіння плодових дерев бордоською рідиною (мідний купорос-1, негашене вапно-3, вода-50 частин), перший обробіток – по закритих квітках, другий – коли відкрито 20% квіток, третій – коли квітки відкриті на3/4, четвертий – після опадання пелюсток, п'ятий – після повного закінчення цвітіння. У період спокою восени роблять обрізку окремих гілок: молодих на відстані 20-25см від місця ураження, старих – на відстані 10-15 см. При закладанні нових садів необхідно вибирати стійкі сорти.
Головні спеціалісти Відділу фітосанітарних заходів на кордоні
Управління фітосанітарної безпеки – державні фітосанітарні інспектори Дешко Г.І., Якобчук Г.І., Секереш Г.М., Русин Н.Ю.
