Одні – з басейнами, інші – з грибком: в Ужгороді депутати перевіряли заклади освіти (фото)

Діти – це головне, і вони заслуговують на те, аби навчатися в хороших умовах. Саме з такою ідеєю депутати Ужгородської міської ради, котрі входять до бюджетної та освітянської комісії, вирішили організувати перевірку всіх міських дитячих садків, навчально-виховних закладів та шкіл. Що з того вийшло, і що найбільше вразило депутатів, розповіли “Про Заходу” голова освітянської комісії міськради Олена Камінська та голова бюджетної комісії Василь Гомонай.

“Це не зовсім правильно називати перевіркою закладів освіти, – почав Василь Гомонай, – бо ми не маємо повноважень когось перевіряти чи карати. Подібні відвідування навчальних закладів, до слова, проводяться не вперше. Почали ми ще минулого року, коли стало відомо, що Кабмін переклав фінансування ПТУ на плечі місцевих бюджетів. Нам здалося, що це нечесно, адже більшість учнів ПТУ – не мешканці Ужгорода, то чому саме місто має виплачувати їм стипендії?

Аби хоч мати уявлення, в якому стані перебувають будівлі і матеріальна база училищ, на що ми витрачаємо бюджетні кошти, депутати Ужгородської міської ради вирішили завітати до них у гості. Об'їздивши усі ПТУ, які працюють у місті ( а таких є три), ми змогли вникнути у їхні проблеми, зрозуміти, як їх можна вирішити. Досвід сподобався, це була хороша можливість побачити ситуацію зсередини, тож вирішили з колегами продовжити таку форму роботи. Потім ми так само проводили перевірку медичних закладів міста, а на початку цього року запланували об'їздити геть усі заклади освіти”.

“Управління освіти міської ради пішло нам назустріч. Там склали графік відвідин по районах так, аби ми протягом двох тижнів обійшли усі дитсадки, НВК і школи, – додає Олена Камінська. – Ми хотіли познайомитися з керівниками закладів, побачити матеріально-технічну базу, почути, хто які проблеми має, спільно подумати, як їх можна вирішити. Керівники нас по-різному приймали. Хтось казав, що у них все добре і їм нічого не треба, а інші, навпаки, завалили нас бажаннями. Приємно було почути слова подяки за те, що нарешті, вперше за роки незалежності, закладам освіти з міського бюджету виділяють додаткове фінансування. Минулоріч ми справді вперше ввели спеціальну програму матеріального забезпечення освітніх закладів, а управління освіти розділило між закладами додаткові кошти, які кожна школа чи садок могли витратити на вирішення своїх нагальних проблем.

Звісно, цих коштів не вистачило на те, аби перекрити геть усі витрати виховних чи навчальних закладів. Керівники зізнаються, що залишається чимало капітальних проблем, які вони не можуть вирішити за рахунок цієї доплати. Навіть на миючі засоби фінансування до кінця минулого року вистачило не всім. Нема чого приховувати, що за цих умов повністю відмовитися від допомоги батьків навчальні заклади наразі не можуть. Але ми сподіваємося, що поступово від збору батьківських коштів вдасться відмовитися цілком і ми забудемо цю практику”.

Загалом депутати відзначили, що матеріальна база дитячих садків, як правило, є значно кращою, ніж у шкіл. Пов'язано це все з тією ж допомогою батьків і тим, що дітки у садку виховуються всього по кілька років. У школах, де і приміщення значно більші, і діти вчаться значно довше, ситуація гірша. Однак і тут є винятки, зокрема, вразили депутатів умовами класична гімназія, лінгвістична гімназія, ЗОШ № 3 та ліцей “Лідер”. Щодо проблем, то найбільше їх виявилося у ЗОШ № 9 та ЗОШ № 13. “Дев'ята” школа на площі Петефі може похвалитися хіба відремонтованим фасадом, зате задня стіна обросла грибком. На кожному поверсі там купа проблем, не в порядку і внутрішнє подвір'я школи, на яке мало не падає сусідська стіна.

Щодо ЗОШ № 13, то чомусь це була єдина в місті школа, яка не потрапила у програму заміни вікон освітніх закладів на енергоощадні. Аби діти там не мерзли, вікна у школі замінили коштом благодійного фонду. До того ж “тринадцята” школа, більшість учнів якої є ромами, донедавна була єдиною в місті з туалетом надворі. Нині ситуація із санвузлом змінилася, діти користуються теплим туалетом, хоча для того, щоб туди потрапити, діти все одно змушені перебігати подвір'я школи.

Є школи, у яких завжди стоїть неприємний запах каналізації, а є такі, в яких не можуть дати раду з постійно вологими стінами, на яких з'являється цвіль. Також є заклади, у яких встановлені котельні для обігріву альтернативним способом, однак не всі цієї зими запрацювали. Звісно, ніхто з депутатів не критикує роботу директорів, оскільки ситуації на всіх об'єктах є різними, однак Василь Гомонай каже, що під час цієї перевірки вкотре переконався: директором освітнього закладу мусить бути грамотний менеджер, а не педагог. Бо людина може бути чудовим педагогом, однак, якщо не матиме хисту до господарювання, керувати школою, залагоджувати комунальні проблеми і проводити закупівлі в неї просто не вийде.

“За результатами цих перевірок ми разом з управлінням освіти хочемо сісти і пропрацювати спільне рішення, – зауважує Олена Камінська. – Депутатів уже запросили на збори керівників освітніх закладів, там ми теж підіб'ємо певні підсумки і ще раз обговоримо наступні кроки. Найголовніше, що ми хочемо донести до міського голови і депутатського корпусу, – це необхідність у збільшенні фінансування освітніх закладів. На умовах для дітей не можна економити. Треба, щоб вони мали можливість прийти у теплу і чисту школу, де все працює для того, аби їм було комфортно. Все починається з умов”.

Голова бюджетної комісії Василь Гомонай з цим погоджується і додає, що заклади освіти нині не мають можливості самотужки вирішити капітальні проблеми, пов'язані з утепленням, масштабною заміною каналізації чи ремонтом даху. Тому на цей рік депутати спробують максимально виділити кошти саме на капітальні роботи у проблемних закладах. Вже на найближче засідання міської ради винесені кілька подібних проектів рішень. Процедура з документальною частиною, виготовленням проектно-кошторисної документації і проведенням тендерів є доволі тривалою, тому для того, аби встигнути вже цьогоріч втілити у життя хоча би частину із запланованого, потрібно поспішати.

“Про Захід”