10 традицій, які цікаво знати про Водохреща

Опубліковано:

1. Свято Хрещення Господнього замикає різдвяний цикл свят. Напередодні свята – 18-го січня відзначають ще один святий вечір, який в народі мав назву "Голодна кутя". Сідають вечеряти з вечірньою зорею. Протягом дня постять. На вечерю подають пісні страви, але стіл скромніший ніж на різдвяний Святвечір.

2. Вважається, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода набуває цілющих властивостей і зберігає їх протягом року, лікуючи тілесні й духовні хвороби. Таку водичку зберігали та використовували протягом року – до наступного Йордана.

3. Народна назва свята, крім Водохреща, – Йордана. Від назви річки, в якій Іван Хреститель хрестив Ісуса Христа.

4. Раніше вірили в те, що опівночі перед Водохрещами вода в річках хвилюється. Були колись такі відважні любителі таємного, що ходили вночі на річку спостерігати це явище, але ріки в цей час, здебільшого, покриті льодом, і що там під кригою робиться — невідомо.

5. До Водохреща жінки намагалися не полоскати у воді білизни, бо "там чорти сидять і можуть вчепитися". Натомість дівчата у посвячену воду клали калину чи коралі і вмивалися, аби щічки були рум'яними. Загалом до Водохрещ протягом всіх свят жінки не ходили по воду, це мали робити лише чоловіки.

6. По обіді дівчата бігають до річки вмиватися в "йорданській воді" – "щоб були рожеві лиця". На Гуцульщині хлопці водили своїх дівчат до ополонки – "щоб сі умила та красна була".

7. Вірили, що в той момент, як священик занурює хрест у воду, всі чорти та всяка нечиста сила вистрибує з річки і залишається на землі до того часу, аж поки якась із жінок не прийде на річку прати білизну. Коли брудна білизна опуститься у воду, то разом з нею впірнають у воду і всі чорти, що мерзли на землі. А тому побожні бабусі колись не дозволяли своїм невісткам прати білизну на протязі цілого тижня після Водохрища – "щоб більше вигибло нечистої сили від водосвятських морозів".

8. У деяких місцевостях Поділля та Гуцульщині в цей день святять "трійцю" – три свічки, зв'язані квітчастою хусткою, намистом і барвистими стрічками. До цього ще додають пучки червоної калини та сухих квітів – безсмертників, або васильків. З "трійцею" йдуть на "Йордань" переважно жінки і дівчата. Під час богослужіння "трійця" запалюється від свічок, що горять на престолі. Коли вода вже посвячена, то перед тим, як іти додому, "трійцю" гасять, занурюючи свічки в ополонку, де відбувалося свячення води.

9. Водохреща – це одне з релігійних свят, яке має суто християнське забарвлення, і не

 переплітається з язичницькими віруваннями. Однак раніше вірили, що вночі на Йордана (з 18 на 19 січня) "відкриваються небеса" і, якщо попросити щось у Бога в цей час, заповітне бажання здійсниться. Крім того, вірили, що саме в цю ніч можна почути і зрозуміти, про що говорить звірина і птаство.

10. Після Водохреща розпочинався новий весільний сезон, який тривав аж до Великого посту. Це був час веселощів і дозвілля. Молодь збиралась на вечорниці, сім'ї влаштовували складчини та ходили один до одного в гості з метою наблизити весну.

"Про Захід"

Про Захід