Круглий стіл “Молодь і влада” сьогодні провели на набережній Незалежності. Зустріч організували з нагоди Дня молоді, щоб обговорити проблему працевлаштування випускників вишів. На захід прийшли представники 17 громадських організацій краю, народний депутат Валерій Пацкан, начальник управління молоді і спорту Закарпатської ОДА Віталій Ерфан, в.о. мера Ужгорода Віктор Щадей і депутат міської ради Ростислав Буланов.
“Перше робоче місце для молодої людини, яка щойно закінчила університет, це завжди проблема. Для того, щоб випускникові видали диплом, він має принести довідку про правлештування. Ні для кого не секрет, що ці довідки – “липові”, адже підприємства не розширюють економічних потужностей, не створюють нових робочих місць, тому молодь не має можливості працевлаштування. Думаю, виходом із цієї ситуації стало б створення квоти для випускників, так само, як є квота для людей з обмеженими можливостями. Це питання має розглядатися на рівні Верховної Ради”, – каже Денис Ман, голова молодіжного крила УДАРу на Закарпатті.
Для того, щоб молода людина змогла офіційно зайняти посаду в органах місцевого самоврядування, у неї має бути досвід не менше 2 років. Це положення прописано у Законі “Про державну службу”. Як зазначив Віктор Щадей, обійти норму можна, але її варто скасовувати. Часто відсутність “2 років досвіду” стають у пригоді людям, які не хочуть брати на роботу молодь, адже тримають посади “для своїх”. “Я впевнений, що 23-25-річнна людина може впоратися з посадою керівника невеликого відділу. Більше того, вона може організувати роботу ефективніше, ніж ті, хто має великий досвід, адже у неї є свіжі ідеї і бажання працювати. Тепер міській раді таких багато. Вони роблять помилки, але на них і вчаться. Як казав Вацлав Гавел: “Краще 5 років помилок, ніж 50 років саботажу”, – переконаний пан Віктор.
Активіст Євген Агоста каже, що практику, яку студент проходить впродовж навчання в університеті, теж варто було б враховувати як робочий стаж, і записувати у трудову книжку. Так випускник закінчить виш хоч і з маленьким, але вже досвідом.
Щодо практики, то на засіданні пролунали пропозиції збільшити термін її проходження. “Думаю, що теоретичні заняття мають чергуватися з практикою. У Німеччині, наприклад, вона триває від одного до двох років. У нас – місяць”, – каже голова Наукового товариства студентів й аспірантів УжНУ Микола Сюсько. Натомість Ростислав Буланов зауважив: цього навряд чи захочуть студенти: “Всі ми знаємо, як студенти проходять практику. Точніше, мало хто її взагалі проходить: їм просто підписують папери. Думаєте, хтось погодиться практикуватись рік чи два? Треба зважати на й на це…”.
Багато робочих місць займають пенсіонери. Це, на думку учасників круглого столу, змінитися лише тоді, коли покращиться економічне становище країни. Якщо пенсіонеру щомісяця виплачуватимуть суму, на яку він зможе без проблем прожити, то він не триматиметься за робоче місце, а піде на заслужений відпочинок. Треба вносити зміни у Закон “Про пенсійне забезпечення”, вводити єдину форму нарахування пенсії. Нардеп Валерій Пацкан зауважив, що готовий пролобіювати питання про пенсійне забезпечення у Верховній Раді.
Денис Ман каже, що у деяких містах України є комунальні підприємства, які займаються працевлаштування молоді. За його словами, такий “Молодіжний центр праці” варто створити і в Ужгороді.
Торкнулися за круглим столом й теми молодіжного підприємництва. Учасники засідання зазначили, що в Україні є програми, завдяки яким молоді легше почати свій бізнес. Але про ці програми мало хто знає, бо інформацію про них не поширюють. Тому, за словами пана Дениса, треба інтенсивніше працювати у напрямку інформування суспільства про його можливості й шанси. Він повідомив, що весною наступного року в Ужгороді пройде “Школа молодого підприємця”, де люди, які вже досягли успіху, ділитимуться досвідом із початківцями.
