Найбільший територіально район Закарпаття – Рахівський, має свою специфіку господарства, дещо відмінну від інших районів Закарпаття. Мова йде і про вирубку лісів, видобуток корисних копалин у близькості від заповідної зони, недостатню кількість робочих місць і, відповідно, таке явище як заробітчанство тощо. Тож "Про Захід" вирішив поспілкуватися про проблеми і здобутки Рахівщини з головою Рахівської районної ради Василем Даном.
– Що вважаєте головним досягненням року, що минув?
– Головним досягненням вважаю те, що вдалося забезпечити злагоджену роботу депутатського корпусу, виконавчої влади та місцевих громад в інтересах людей. Сьогоднішнє скликання районної ради представлене депутатами дев'яти політичних партій, але це не стало перешкодою для її нормального функціонування. Як результат, нам вдалося завершити 2016 рік без заборгованостей по заробітній платі працівникам бюджетних установ району, реалізувати певні проекти та в цілому забезпечити сталий розвиток Рахівщини.
– Назвіть 3 найнагальніші проблеми Рахівщини станом на нинішній день? Якими бачите шляхи їх вирішення?
– Проблеми, які вважаю основними для Рахівщини, є типовими для всієї держави. Перше –низький рівень добробуту громадян: це і безробіття, і низький рівень оплати праці.
Друге – незадовільний стан транспортної інфраструктури району. Сучасний стан доріг, не дивлячись на величезний обсяг робіт, які вдалося виконати в 2016 році, не є задовільним.
Третє – екологічні проблеми, найактуальніша з яких – це вивезення сміття.
– На вашу думку, які реальні масштаби несанкціонованих вирубок лісу на Рахівщині?
– Назвати реальні масштаби несанкціонованих вирубок лісу наразі не можу. Для їх недопущення та припинення є відповідні правоохоронні органи, які працюють в даному напрямку. Як результат, маємо декілька кримінальних проваджень в яких ведеться розслідування. З керівниками поліції та прокуратури підтримуємо постійний зв'язок, володіємо інформацією щодо загальної криміногенної обстановки в районі, та по даному виду злочинів зокрема.
– Чи дійсно на Рахівщині планують будувати гірськолижний курорт аналогічний "Буковелю"? Чи вже були звернення до місцевої влади з цього приводу від інвесторів? На вашу думку у довгостроковій перспективі, який вплив на розвиток району може мати така ініціатива?
– Так, представники інвестора проводили зустріч з головами населених пунктів, під час яких їх ознайомили з намірами про створення потужного гірськолижного курорту. Цю пропозицію підтримали всі присутні та запевнили інвесторів у підтримці в реалізації даного проекту. Однак, станом на сьогодні жодних звернень з даного питання до районної ради не надходило. В цілому проект досить амбітний, терміни його реалізації залежать виключно від намірів інвесторів та фінансового забезпечення виконання робіт. Щодо впливу будівництва на розвиток району – однозначно позитивний. Це і робочі місця, і податки, і розвиток туризму та популяризація Рахівщини.
– Свого часу на Рахівщині набула резонансу справа ТОВ "Мараморош", що збиралося видобувати поліметалеві руди поблизу Косівської Поляни. Тоді люди не дали проводити роботи в горах, але нещодавно з'явилася інформація про те, що товариство й далі, зокрема через суди, намагається продовжити розвідку і роботу. Яка ситуація щодо цього питання станом на сьогодні? І які будуть ваші дії, як голови райради, у цьому контексті та загалом позиція щодо таких питань в районі?
– Моя особиста позиція та позиція переважної більшості депутатів районної ради є однозначною – наші дії будуть відображати настрої громад населених пунктів, які розташовані поблизу даного рудника. На сьогоднішній день є достатня кількість способів для законного та цивілізованого вирішення даного питання.
– Рахівщина один з небагатьох районів області без газопостачання. Джерела опалення в зимовий період – дрова та електрика. На вашу думку, чи має бути певна державна програма, яка здешевлювала "тепло" для місцевих мешканців чи наразі вистачає субсидіювання?
– Субсидіювання однозначно дало змогу значній частині населення мати тепло у власних оселях, однак цього все ж таки недостатньо.
– Як проходять децентралізаційні процеси в районі? Чи є проблеми з об'єднанням громад? Чи на даному етапі вже відчутні плюси і мінуси від цієї реформи?
– Весною проводилися зустрічі з активами територіальних громад району, в яких я брав участь. На даних зустрічах було презентовано адміністративну реформу, а саме як буде проходити децентралізація та які перспективи відкриваються при створенні територіальних громад. З того часу ініціативи про створення територіальної громади від жодного населеного пункту не надходило. А що стосується кроків з децентралізації відносно розподілу бюджетних надходжень, то позитивним можна відмітити надходження до місцевого бюджету від акцизних зборів.
– Рахівщина в першу чергу туристично-рекреаційний регіон, очевидно, що район не буде розвиватися за рахунок промисловості, яким, на вашу думку, має бути соціально-економічний розвиток району?
– Весь район не може бути одним великим туристично-рекреаційним комплексом. Має бути місце і для промислових об'єктів. В першу чергу лісокористування та лісопереробка, об'єкти забезпечення інфраструктури та інші. Однак для Рахівщини, як для гірської місцевості, туризм залишається пріоритетним напрямком розвитку району.
– Чи були на Рахівщині проблеми, пов'язані з виділенням землі військовослужбовцям, що воювали на Сході країни? Загалом, як вирішуєте це питання?
– Дані питання вирішуються на рівні місцевих та сільських рад. До районної ради, та до мене особисто як до голови, звернень чи будь якого іншого роду інформації про проблеми по даному питанню не надходило.
– До цих пір єдиним джерелом заробітку для багатьох рахівчан є робота за межами держави. Яка наразі ситуація з зайнятістю населення в районі і якими бачите шляхи виходу з цієї ситуації?
– Проаналізувавши дані, надані службою зайнятості, можна зробити висновок, що майже 30 тисяч людей, які проживають в Рахівському районі, є чи то сезонними працівниками, чи заробітчанами, чи в гіршому випадку безробітними. Хочеться щоб українці мали змогу забезпечувати свої родини всім необхідним не покидаючи їх. Можливо, розвиток туризму та будівництво певних промислових об'єктів дасть можливість людям працювати за місцем проживання та не виїжджати за межі держави для заробітку.
Лариса РОМАНЮК, "Про Захід"
