В Ужгородській міськраді сьогодні засідала координаційна рада з питань захисту та інтеграції в українське суспільство ромських національних меншин. Обговорювалися проблеми ромів. Зокрема, акцентувалося на фактично відсутні комунальні послуги, медичне обслуговування, освіта для дітей і дорослих. Мова йшла і про залучення ромської громади до культурного і спортивного життя міста, інформує прес-служба Ужгородської міськради.
Розпочинаючи зібрання, заступник міського голови Ужгорода Олександр Білак передав вітання від керівника міста Богдана Андріїва, зокрема й із прийдешніми святами, відзначив, що вирішити проблеми можна лише в тісній співпраці з ромськими лідерами. Відтак найактивніших із них нагородили грамотами Ужгородської міської ради: Роланда Бругоша, Роберта Тирпака, Дарину Віраг, Василя Буко, Олександра Лацко. Відзначили також соціального медіатора Дарину Горват; соціального працівника Івана Балога; голову благодійного фонду “Просвіт”, журналіста і керівника ГО “Закарпатська обласна молодіжна громадська організація “Гідність” Віктора Човку; виконавчого директора товариства “Лаутарі”, заслуженого працівника культури України Віллі Папа; голову благодійного фонду “Благо” Елеонору Кулчар; заступника голови громадської організації Товариства ромів Закарапття “Рома” Сергія Чічака; депутатів Ужгородської міської ради Мирослава Горвата та Юрія Мандича.
Начальник міського управління освіти Оксана Бабунич окреслила головні питання, які виникають щодо навчання ромських дітей і як вони вирішуються.
Зокрема, з усієї кількості діток, які відвідують дитсадки Ужгорода, ромські діти складають лише 1%, а це позначається на їхній підготовці до шкільного процесу. З числа школярів ромські діти становлять 4%, проте що старший клас, то їх менше, наприклад, зараз у 10-х класах лише 5 ромів, в 11-х – 6, а це – показник, скільки ромів можуть отримати вищу освіту, адже зараз для її здобуття обов'язковим є проходження ЗНО.
Оксана Юріївна говорила також про те, що в наступному році планується ремонт школи №13, де навчаються ромські діти, про ініціативу, започатковану громадськими організаціями зі здобуття освіти дорослими ромами і отримання ними відповідного документа, який це посвідчує.
Начальник управління освіти попросили присутніх на засіданні координаційної ради переконати батьків активніше долучатися до роботи з педагогами, а ще – допомогти до 1 березня зібрати списки дітей із ромських поселень, які будуть іти в 1-ий клас шкіл. Такі списки всіх діток міста складають щороку – це потрібно для планування і організації роботи навчальних закладів.
Начальник управління праці та соціального захисту населення Андрій Біксей зазначив, що всі соціальні допомоги ромам призначаються і виплачуються вчасно. Попри те, що іноді виникають проблеми через нестачу у ромів документів, мовні чи інші бар'єри, роботу вдалося добре налагодити, зокрема й за сприяння депутата міської ради Мирослава Горвата, який працює в управлінні та залучив соціальних працівників із ромської громади.
Однак тенденції державної політики щодо надання соціальних допомог свідчать, що їх обсяги і види скорочуються, тому ромським лідерам варто орієнтувати людей, що потрібно працевлаштовуватися.
У січні є сподівання почати вирішувати питання реєстрації місця проживання через започаткований міськрадою центр соціального обслуговування. Наразі цей механізм призупинено на державному рівні, але тривають напрацювання з його запуску.
Директор Ужгородського міського центру соціальних служб для дітей, сім'ї та молоді Іван Фленько звернув увагу, що потрібно переконувати пари реєструвати шлюб. Адже хоч одинокі мами зараз отримують фінансову допомогу від держави, проте в майбутньому діти зіткнуться з обмеженнями, наприклад, не зможуть отримувати спадок тощо.
За словами заступника начальника служби у справах дітей Василя Годованця, протягом цього року 4 ромських дітей усиновили, 5-ом надали статус дітей-сиріт або ж дітей, позбавлених батьківського піклування. Найбільшою проблемою є ухиляння окремих батьків від виконання своїх обов'язків щодо дітей.
Заступник директора міського водоканалу Сергій Воробець підняв питання заборгованості окремими ромами за надані послуги водопостачання, водовідведення, домовилися, що вже з початком нового року зберуться для вирішення цієї проблеми, наприклад, шляхом реструктуризації боргів. Однак дійшли й згоди: необхідно також проводити роз'яснювальну роботу, що за надані послуги потрібно платити.
У 2017 заплановано заміну проблемного каналізаційного колектора на вулиці Тельмана, є сподівання залучити для цього кошти не лише міського, а й державного бюджету, з інших джерел. Потрібно вирішувати і проблеми з мережами в ромських поселеннях, на вулицях, де компактно проживають представники цієї народності – Разіна, Шишкіна, Осетинській, Буковинській та інших.
На завершення Олесандр Білак відзначив, що в рамках координаційної ради, яка діє з квітня, вже вдалося вирішити чимало питань, такий формат вже довів ефективність і потрібно його продовжувати і розширювати.
