Сьогодні, 21-го листопада, православні та греко-католики відзначають свято Архангела Михаїла, або святого архистратига Михаїла, у народі святого Михайла. Михаїл шанується як архангел у багатьох релігіях: християнстві, іудаїзмі, навіть ісламі. У давні Греції архистратиг – це титул головнокомандувача. Михаїл вважається головнокомандувачем війська Господнього, тож він є покровителем військових.
Крім того, архангел Михаїл в іконописі зображається, як той, що топче ногами люцифера, тобто символізує перемогу Христа над дияволом. У народі є прикмета: гримить грім – святий Михаїл з чортом бореться.
Архангел є покровителем цілої низки професій: поліцейських, парашутистів, моряків, бакалійників, хворих, метеорологів, гравірувальників, різьбярів, радіологів, фехтувальників, золотарів, мисливців, а також багатьох країн і міст. Зокрема, Михаїл є одним з покровителів України, а також патроном Києва.
Дослідник Олекса Воропай у праці “Звичаї нашого народу. Осінь” описує цікаву легенду, яка пов'язана з вірою мисливців у те, що найкраща рушниця у святого Михайла. “Один мисливець був на полюванні й захопила його злива з громом та блискавкою. Знайшов він густий кущ ліщини, сів, як під стріхою: ні краплини, сухо! Вірили, що саме під ліщиною треба ховатися від бурі, бо грім її не бере. Недалеко річки, під кам'яною скелею, сидів якийсь дивний чоловік: панич – не панич, так, щось, як опудало. Як тільки затихав грім і припинявся дощ, панич вилазив з-під скелі, задирав писок догори і бридко кривився. Це він дражнився з Архистратига Михайла. Мисливець той, бувши не дурним, догадався, що то нечистий. Націлився на скелю і жде. Тільки затих грім і панич вибіг з-під скелі, – бах!.. і панича не стало. Мисливець пішов дивитися: немає нічого, тільки трохи смоли на землі розлито. Але то вже кожний християнин знає, що як чорта вбити, то з нього ні крови, ні кісток… тільки смоли трошки. Дивиться мисливець на смолу, аж підходить до нього Архистратиг Михайло з рушницею в руках, і каже: “Що ти, чоловіче добрий, хочеш за те, що вбив чорта?” А той не розгубився та й каже: “Міняймося, святий воїне, рушницями”. “Ні, – каже Архистратиг, – ця рушниця не підходить тобі, щось інше бажай!”
– Та я, бачте, святий Михаиле, мисливець. Полюю в цих лісах ще змалку. Найкращий дарунок для мене, то це ваша рушниця.
– Що ж, – каже Михайло, – як ти такий напасливий, то бери, а мені свою давай. Та не забудь: як ця рушниця тобі надокучить, то приходь на це місце, – розміняємось!
“Добре!” – каже мисливець Узяв рушницю та й пішов. На що оком кине: бах! і є… Ні звір, ні птах, нічого від нього не сховається. А в тому селі був ставок; було це ще за старого режиму і ставок був панський. А мисливець, як мисливець: побачив на озері диких качок, стрілив і всі разом побив. Зібрав у мішок, узяв на плечі та й поніс панові. Приходить, а пан питається: “Де це ти набив стільки качок?”
– На вашому ставку, пане!
– Скільки ж разів ти вистрілив?
– Один раз, пане!
– Та я чув, як грім гримів над нашим селом, – грім серед ясного неба! – каже пан.
Мисливець злякався. “Піду, – думає, – розміняюся, щоб якогось лиха не нажити”.
Прийшов, розмінявся. Йде лісом зі своєю старою рушницею. Побачив зайця: бах! – заєць і покотився. Летить качка: бах! – каменем під ноги. На що не гляне, – вб'є!
– Чого ж то так, питаюся, в ремонті була, чи що?
– Е, який там ремонт! У Михайлових руках побувала, а святий, то є святий… Людським розумом того не збагнути.
Крім цієї легенди є ще багато інших оповідань, де Архистратиг Михайло змальовується лицарем, суддею, оборонцем і покровителем мисливців на полюванні. Тому-то в цей день, на Михайла, колись у старій Україні мисливці йшли до церкви й перед образом святого Архистратига ставили свічку. Якщо в цей час уже випав сніг, то люди кажуть: “Михайло приїхав на білому коні”.
Народні прикмети:
Якщо цього дня сніг буде мокрим, то майбутній урожай буде хорошим.
Якщо стоятимуть густі тумани, то така погода протримається до зимового Миколая.
Якщо на Михайла ніч ясна, то зима буде сніжна і красна.
Якщо Михайло дощем служить – добру й суху весну ворожить.
Іній – на великі сніги, а туман – на відлигу.
Якщо відлига – не жди санного шляху до Миколи.
Як на Михайла вітер з полудня, то буде тепло і до півгрудня.
День на Михайла похмурий і на деревах іній – до хорошого врожаю.
Від Михайла зима морози кує.
Як Михайло закує, то Микола не розкує.
З Михайла зима не стоїть, а танцює, віхолами та морозами лютує.
До Михайла зима спала, по Михайлу ріки у льоди скувала.
Якщо Михайло дощем не услужить, добру і суху весну ворожить.
“Про Захід”
