8 листопада православні та греко-католики відзначатимуть свято Дмитра Солунського, або святого Дмитра. В народі свято часто називають просто Дмитра.
Релігійна складова свята – це вшанування пам'яті Дмитра Солунського, якого списами вбили римські солдати за те, що він відкрито проповідував християнство. До речі, вшановувати пам'ять великомученика розпочали майже одразу після хрещення Русі. В Києві один з найвідоміших храмів України – Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир на початках був заснований як монастир на честь святого Дмитрія. Оскільки звів його князь Ізяслав (син Ярослава Мудрого), який під час свого хрещення був названий Димитрієм.
За часів святого рівноапостольного Констянтина Великого (306—337) над могилою святого Димитрія було збудовано Базиліку Святого Димитрія у Салоніках (Греція), яка нині перебуває під охороною ЮНЕСКО.
Церква прославляє святого як мужнього воїна Господнього і захисника віри: Святого Дмитрія на іконах часто зображають із списом в руках, саме свято асоціюється із патріотизмом та і захистом батьківщини.
В Україні саме в суботу перед святом Дмитрія вшановують померлих родичів. Тож субота має назву "Дмитрова, "батьківська", або "дідова". Тоді пам'ять близьких вшановують парастасом у храмах, поминальним обідами та запалюють на цвинтарях свічки. Наші предки вірили, що вночі душі померлих навідаються до родичів, аби підживитися, тож від кожного наїдку відкладали по ложці і залишали під образами. Ще залишали воду і новий рушник, якщо душечка захоче випити води, або вмитися. Також вірили, що тіні померлих можна побачити вночі на цвинтарі. Існував звичай перший спечений цього дня хліб віддавали
А от за народним календарем саме святий Дмитро приносить зиму: "Святий Дмитро іде і зиму веде". Олекса Воропай у книзі "Звичаї нашого народу. Осінь" наводить рядки із колядки:
"У святого Дмитра труба із срібла…
А як затрубив ще й святий Дмитро,
Та й покрив зимков усі гори біло…"
У зв'язку з цим віруванням на свято, навіть якщо на вулиці було тепло, одягалися в теплий одяг, аби не прийшли великі морози. Вірили, що Дмитро закриває золотим ключем мати-землю та залишає в себе ключ, аж до моменту доки за ними не прийде святий Юрій – 6-го травня та не знову не відімкне землю. Побутувала приповідка: "Спочивай, земелько, поки грім не загримить".
До цього часу закінчувався сезон сватанків. Незасватані дівки вважають, що сезон втрачений. Є навіть народна приказка на цю тему: "До Дмитра дівка хитра (перебирає женихами), а по Дмитрі хоч комин витри", мовляв, годиться на все. Або ще: "До Дмитра дівка хитра, а після Дмитра аби сякий-такий чоловік був, щоби хліба роздобув".
Народні прикмети:
Відлига на Дмитра – зима буде з мокрим теплом, а весна – рання.
День на Дмитрія без снігу – зими ще не буде.
Дмитро на снігу – весна буде пізньою.
Зима навіть рання до Дмитра не вступає в силу.
Земля на Дмитра замерзла і дме холодний вітер – снігу не буде до свят.
Сніг і мороз на Дмитра – весна буде пізня й холодна.
Часник треба садити до Дмитра – от тоді він і виросте гарний, дорідний.
На Дмитра тепло – весна буде рання, м'яка.
Коли 8 листопада холод і сніг – весна пізня і холодна, якщо відлига – зима і весна теплі.
Якщо відлига, то на теплу зиму і ранню весну, цей день зі снігом – весна пізня; холод і сніг – на пізню і холодну весну.
Якщо на Дмитра дощ, то на Введення снігу буде по коліна.
Випав сніг – увесь листопад буде холодним і морозяним.
Замерзла земля і дме холодний вітер – снігу не буде до Нового року.
Якщо кури ходять дотемна – наступного дня буде негода.
"Про Захід"
