Яким буде меморіал воїнам АТО в Ужгороді (конкурсні роботи)

Опубліковано:

Ще наприкінці минулого року обласна рада прийняла рішення, в якому, серед іншого, оголошувався відкритий конкурс на створення в Ужгороді проекту меморіалу загиблим у зоні АТО військовим. Скульптори і архітектори, котрим пропонували взяти участь у конкурсі, мали до 13 травня подати свої ескізи, після чого члени журі мали визначити кращі проекти, авторам яких навіть присуджувалася би грошова премія.

Ще за кілька днів до закінчення конкурсу виявилося, що жодного проекту до ОДА скульптори так і не подали. Як люди творчі, майже усі зробили це чи не в останній день.

Та і те бажаючих взяти участь у конкурсі або через незнання про такий, або через небажання виявилося всього троє: Василь Роман, Василь Олашин та Михайло Белень.

Останній представив одразу два своїх проекти, тож всього участь у конкурсі взяли 4 роботи.

Вчора їх обговорювало журі конкурсу, в якому окрім митців та профільних чиновників з ОДА і Ужгородської міської ради, був і представник військкомату. Кожен митець мав змогу представити свою роботу та пояснити загальну концепцію, ідею пам'ятника.

Першим почав Василь Роман. Він пропонує зробити пам'ятник в одному ансамблі з існуючим Пагорбом Слави, аби не розривати меморіальний комплекс. Пам'ятник загиблим воїнам АТО він бачить у вигляді янгола – символу миру, який схилив крила на дзвін. "Вшанування пам'яті героїв відбувається під звуки пострілів. У наших традиціях вшанування проходить під звуки дзвону. Тому я обрав дзвін, а крила янгола, які спадають на нього, наче стишують цей звук", – пояснив своє бачення скульптор. Він запропонував кілька варіантів скульптури і кілька локацій, де янгола можна встановити. Янгол і дзвін мають бути бронзовими з цікавим переходом у мощення внизу. Фігура янгола має бути заввишки близько 2 метрів.

Василь Олашин запропонував своє бачення пам'ятника. "На жаль, в умовах конкурсу не вказали точне місце розташування пам'ятника, тому ми самі обирали підходяще місце.

Пропонуємо встановити його на алеї нижче початку Пагорба Слави, зробити такий затишний майданчик. Цей пам'ятник має бути спокійний, не страшний. Бо у нас прийнято, що якщо скорботний меморіал, то зразу такий страшний, що підійти до нього не можна.

Головний елемент – стела шириною 5 метрів, висотою – 3. Формою вона нагадує птицю з широко розкритими крилами. Візуально стела ділиться на три частини. Центральна частина – це рельєф із зображенням трьох військових. Зліва – рельєф на тему солдатських родин. А справа – це друзі і кохання. Зверху – герб України, бо у нас там багато військових із різних країн і різних національностей, але всі вони за Україну воюють.

Стела облицьовується гранітом червоного кольору, плюс бронзові рельєфи. Сама площа вимощується шашкою, а посередині вимощений червоний круг. Поруч – лавиці, на яких можна посидіти", – описав свій проект скульптор.

Представник Михайла Беленя (сам скульптор того дня відзначав ювілей, тож прийти не зміг) теж коротко представив дві конкурсні роботи. Перша зображує трьох журавлів – символ Трійці – що злітають вгору. З пояснень представника ідея роботи, чесно кажучи, важко впліталася в ідею пам'яті воїнів АТО, і, роздивившись пояснюючу записку, ми зрозуміли чому. Як виявилося, скульптор готував цю роботу для зовсім іншого конкурсу, навіть описи представив старі, де написано, що на рельєфі має бути надпис "Небесна сотня".

Схоже, такою ж була ситуація з другою конкурсною роботою Михайла Беленя – "Орантою". Хтось із членів журі зауважив, що не так давно скульптор вже представляв "Оранту" на якомусь іншому конкурсі, лише руки в неї були опущені, а тут – підняті догори. Представник скульптора пояснив, що Оранта є найсильнішим християнським символом, захисницею України. Також на пам'ятнику пропонують висікти церковнослов'янською "Отче наш", а нижче на рельєфі зобразити три янгольські крила, опущені донизу.

Під час подальшого обговорення, члени журі висловили свої зауваження з приводу усіх робіт, представлених на конкурсі. Однак найемоційнішим був виступ заступника обласного військкома Петра Марка. Підполковник відверто сказав, що потрібно бути доктором філософських наук, аби розібратися у тих символах, які втілені у проектах.

"Пам'ятник загиблим воїнам АТО має бути конкретизований. Де тут солдат? Тут не відчувається мілітаризація, немає героїзму, немає відчуття, що тіло і душу рве до бою. У наших пам'ятниках забагато песимізму: всі плачуть, птахи летять… А треба зробити щось таке, аби це зрозуміли живі воїни АТО, родини загиблих, усі ті, для кого це робиться. Бо солдати ж думають так, як я, вони не мистецтвознавці. І скажу зразу: цих робіт вони не зрозуміють", – розкритикував митців пан Марко, вибачившись за некомпетентність у питаннях мистецтва.

Частково з цим погодилися всі присутні, тому заступник голови ОДА Олександр Петік запропонував продовжити конкурс на місяць з тим, аби скульптори доопрацювали свої роботи. Але з умовою, що 14 жовтня, на День захисника України, він покладатиме квіти вже до нового пам'ятника. Єдиний мінус цього рішення, на нашу думку, у тому, що до конкурсу не зможуть доєднатися інші автори. Члени журі проголосували за те, що переможець конкурсу буде обраний лише з-поміж тих трьох скульпторів, котрі подали свої роботи на першому етапі. А це означає, що навряд чи ми побачимо через місяць кардинально інші проекти, такі, щоб справді "тіло рвали до бою".

Тетяна ЛІТЕРАТІ, "Про Захід"

Про Захід