Політичне життя на Закарпатті протягом 2015-го року виявилося доволі насиченим та плідним на різноманітні гучні події. Зміна керівництва краю, очільників правоохоронних органів, саботаж адмінреформи, візит Президента України, місцеві вибори, які значно змінили баланс політичних сил в області тощо.
“Про Захід” вирішив нагадати читачам, як саме пройшов 2015-ий рік в Закарпатській політиці.
У січні стартувала чергова хвиля мобілізації в Україні. Під час проведення 4-ї хвилі мобілізації протягом січня-квітня 2015-го року на Закарпатті запланували призвати близько 3000 чоловік. Однак і цей призов область знову завалила. Станом на серпень Закарпаття виконало план шостої хвилі мобілізації на 27%. Це передостанній показник по Україні, нижче була тільки Івано-Франківська область – 25%. У результаті невиконання плану призвело до зміни головного військового комісара області, до того ж, керівника обрали за межами краю: аж на Луганщині.
У лютому склалася критична ситуація під донецьким містом Дебальцево, де були розташовані бійці 128-ї ОГПБ. У зв'язку з цим в Закарпатті екстрено скликали сесію облради, на якій представники органів місцевого самоврядування області та очільники міст обласного значення, прийняли звернення до Президента України, Міністра оборони України та Начальника Генерального штабу України з приводу ситуації, що склалася в зоні АТО стосовно українських військових підрозділів. На щастя, спільними зусиллями вдалося зменшити наслідки трагедії. Однак на цьому консолідація зусиль закінчилася: вже під час ротації військовослужбовців та їх повернення додому деякі крайові політики вдало зманіпулювали темою та використали її для самопіару.
Закарпаття приєднується до будівництва фортифікаційних споруд на Донбасі. Однак вже в травні на засіданні РНБО України голови Закарпатської та Донецької облдержадміністрацій Василь Губаль і Олександр Кіхтенко відповідно, отримали догани за зрив термінів будівництва оборонних рубежів. Після зриву мобілізації – це був черговий “дзвоник” від центральної влади для очільника Закарпатської області. Першим стало те, що протягом всього періоду, коли Василь Губаль керував областю, жоден з очільників районних адміністрацій так і не позбувся приставки тимчасово виконуючого обов'язки. Попри те, що Київ увесь час якось аргументував таке зволікання із затвердженням на посадах, причина була одна: не дати представникам Єдиного Центру закріпитися на місцях, особливо в контексті майбутніх місцевих виборів. Та сама ситуація склалася і щодо посад заступників голови ОДА. У Василя Губаля увесь час був один єдиний заступник – Михайло Рівіс та і той “дістався” йому у спадок від попереднього очільника ОДА – Валерія Лунченка.
.jpg)
У травні в Закарпатті відкрили Офіс реформ, який мав займатися перспективами добровільних об'єднань громад та впроваджувати в краї адмінреформу. Попри те, що справа мала максимальний пріоритет на державному рівні, в області примудрилися і цю реформу перевести у площину політичних спекуляцій та популізму. Спочатку запустили інформацію про те, що Закарпаття збираються приєднати до Львівської області, і, попри те, що інформація не відповідала дійсності, таки вдалося спровокувати хвилю обурення в краї. Потому конфлікти почали з'являтися вже на рівні місцевих громад, які з різних причин та “підігріті” окремими політиками відмовлялися об'єднуватися між собою і вдавалися до відвертого саботажу.
А вже у серпні облрада з політичних мотивів завалила голосування за Перспективний план формування територій громад Закарпатської області та утворення перших в регіоні двох об'єднаних громад у Тячівському районі – Тячівської і Вільхівцівської і, відповідно, призначення в них перших виборів голови і ради громади. Експерти, які працювали над провадження реформи в області, виступили з відкритою заявою з цього приводу, в якій назвали Закарпаття єдиним регіоном в Україні, в якому через дії реакційної облради відкрито блокуються будь-які реформні зміни.
У червні в Ужгороді відбувся грандіозний скандал за участю одного з найодіозніших політиків області, екс-мера Ужгорода Сергія Ратушняка. На території відпочинкового комплексу “Ріо-Аквапарк”, що належить Сергію Ратушняку, охорона закладу не запустила студентів-індусів до аквапарку та “виперла” їх із території комплексу. Замість того, аби вибачитись та так стишити скандал, Сергій Ратушняк у коментарі одному з закарпатських інтернет-ресурсів назвав студентів з Індії “сіфілісною циганотою з усього світу”, а він, мовляв, в такий спосіб просто “піклується про спокій і здоров'я ужгородців і гостей міста”. На жаль, попри те, що правоохоронцями була порушена справа по цьому інциденту, логічного завершення вона так і не отримала. А вже восени Сергій Ратушняк балотується на посаду міського голови Ужгорода…
.jpg)
У липні на Закарпатті відбувся один з найгучніших конфліктів року в масштабах України, а для області взагалі найрезонансніша подія за довгі роки. Перестрілка в Мукачеві за участі бійців Правого Сектору, правоохоронців та людей нардепа Михайла Ланя спровокувала в Закарпатті каскад подій, які, вочевидь, ще не завершили свій вплив на життя області. Саме після Мукачівського інциденту почалася вже відкрита конфронтація нардепа Віктора Балоги з президентом Петром Порошенком.
Насамперед за результатами подій в Мукачеві до Ужгорода з робочим візитом приїхав президент Петро Порошенко. Голова держави призначив новим очільником Закарпатської ОДА Геннадія Москаля, а також змінив керівний склад силових структур області. В той же день, як призначили нового голову ОДА, представили і нових очільників правоохоронних структур області. Керівником Управління внутрішніх справ Закарпатської області призначили полковника Сергія Князєва, керівником СБУ області – полковника Олега Воєводина.
Екс-очільник ОДА Василь Губаль назвав свою відставку “несправедливою” і без якихось пояснень. Потому в області змінилися всі очільники райдержадмінстрацій. Цього разу на затвердження кандидатур Геннадія Москаля пішло зовсім мало часу.
.jpg)
Вже потому у поштові скриньки краяни почали отримувати листівки зі зверненням від імені партії “Єдиний Центр”, де різкій критиці піддається центральна влада України, яка, за словами авторів, зробила Закарпаття “полігоном для своїх політичних технологій”. Далі – більше: по всій території області почали з'являтися білборди, на яких прямо звинувачували владу в руйнації миру на Закарпатті. Підписані щити були також політичною партією “Єдиний Центр”.
В серпні обласний політикум активно готується до місцевих виборів. На партійній конференції народного депутата Валерія Пацкана обрали головою Закарпатської обласної організації об'єднаних УДАРу та “Солідарності”, а очільника області Геннадія Москаля анонсували першим номером об'єднаної сили у списку Закарпатської обласної ради на виборах до місцевих рад. На посаду міського голови Ужгорода претендує аж 23 особи, в тому числі і два мери – “екс” Сергій Ратушняк та чинний на той час міський голова Віктор Погорелов. Однак подальший розвиток подій не вдалося б спрогнозувати навіть досвідченим політологам і експертам. Насамперед до влади на місцях повернулася велика кількість колишніх регіоналів різного калібру. До Закарпатської обласної ради проходять 6 партій: “Єдиний Центр”, “Солідарність”, “Відродження”, КМКС, “Батьківщина” та “Опозиційний блок”.
Ще гірша ситуація на виборах до міської ради Ужгорода: там екс-регіонали в складі партії “Відродження” впевнено здобувають перше місце. Але найбільший шок: у другий тур виборів на посаду міського голови виходять Сергій Ратушняк та тодішній секретар міської ради, екс-регіонал Богдан Андріїв.
.jpg)
Громадські активісти, представники партій та окремі політики відкрито говорять про масове скуповування голосів виборців. Одразу після оголошення результатів виборів ужгородці проводять протестні акції проти “куплених” результатів. Пробували апелювати навіть до очільника ОДА Геннадія Москаля, мовляв, міліція бездіяла у ситуації з масовим підкупом виборців, і саме керівник ОДА допустив такий розвиток подій. Однак Геннадій Москаль відбився тим, що він не керує правоохоронцями, крім того, неодноразово попереджав про можливість підкупу, однак ніхто з якимось фактами чи підозрами до нього так і не звернувся. Протестний рух не набув масового характеру і за короткий час зійшла нанівець.
У результаті, як і очікувалося, представник “Відродження”, екс-регіонал Богдан Андріїв, якого активісти звинувачують у масовому підкупі виборців, став міським головою за підсумкам другого туру виборів. Він набрав приблизно вдвічі більше голосів, аніж конкурент – одіозний Сергій Ратушняк. Ужгородці своє відношення до таких виборів показали надзвичайно низькою явкою та псуванням близько 10% бюлетенів.
Після оголошення результатів виборів в області ситуація не стабілізувалася. Збоку Геннадія Москаля пішли гучні заяви на адресу однопартійців, а перше ж засідання сесії Закарпатської облради відзначилося скандалом. Депутати намагалися обрати голову облради, але все звелося до емоцій, вияснення стосунків, замінування сесійної зали та викрадання скриньки для голосування. У наслідку кандидатура “бютівця” Олександра Кеменяша не пройшла через відсутність всього одного-єдиного депутатського голосу. Вже на наступному засіданні фракція партії “Солідарність” в обласній раді висунула свого кандидата на голову облради. Ним став представник фракції, заступник голови Закарпатської ОДА Михайло Рівіс. Інші фракції кандидатів не висували. Тож депутати одноголосно обирають головою облради Михайла Рівіса.
Натомість в Ужгородській міськраді сформувалася чітка “промерська” більшість, яка вже з перших засідань вдалася до одностайного голосування по всім рішенням, порушень регламенту, пакетного голосування, непрозорих рішень тощо.
А насамкінець року на офіційній сторінці Єдиного Центру оприлюднили майже сенсаційну заяву: народного депутата Василя Петьовку, який, до того ж, є двоюрідним братом політика Віктора Балоги виключили з лав партії. “Вважати діяльність лідера Єдиного Центру, народного депутата Петьовки Василя Васильовича такою, що завдає шкоди авторитету Єдиному Центру та суперечить його статутним нормам і програмним засадам. Таке рішення було прийняте Президією Єдиного Центру”, – йдеться в повідомленні. Очевидно, такий резонансний крок був обумовлений тим, що Василь Петьовка вступив у парламентську фракцію “Воля Народу”.
Про те, чи раптове виключення з партії давнього соратника Віктора Балоги означає те, що Єдиний Центр таки сильно втратив позиції за короткий час і політичний баланс сил в області знову змінився, закарпатці дізнаються вже наступного року.
Лариса Романюк, “Про Захід”
