Щоб запобігти обмороженню, носіть теплий одяг, нетісне взуття. Перед тим, як вийти в сильний мороз на вулицю, рекомендується змазати ніс і щоки жиром (кремом). Якщо на морозі починають мерзнути ніс і вуха, розітріть їх рукою. При відчутті холоду в руках чи ногах активно рухайтеся (швидко ходіть, махайте руками).
Надаючи першу допомогу при обмороженні, розітріть обморожену частину руками або сухою м'якою тканиною. Не слід розтирати рукавичкою, рукавом і т.ін. Якщо обморожене місце почервоніє, його треба змазати будь-яким жиром (жирним кремом). При можливості обморожену руку чи ногу протріть спиртом, а потім опустіть у воду кімнатної температури, постійно злегка розтираючи її руками. Поступово температуру води доведіть до +370 С. Коли шкіра почервоніє, витріть її насухо і змажте жиром.
Остерігайтеся повторних обморожень. Якщо на обморожених ділянках з'явилися пухирі чи виразки, негайно накладіть стерильну пов'язку та зверніться до лікаря. Це потрібно для того, щоб ввести хворому сироватку з метою запобігання захворювання на правець.
Замерзлу або закляклу людину внесіть у тепле приміщення, роздягніть та розітріть її тіло чистими руками, а краще – чистим рушником чи іншою м'якою тканиною доти, поки не почервоніє шкіра та не стануть рухомими кінцівки. Якщо замерзлого зігріто, а він не приходить до пам'яті, дайте йому понюхати нашатирного спирту.
При відсутності дихання або коли воно дуже слабке, зробіть штучне дихання. Коли потерпілий прийде до пам'яті, напоїть його гарячим чаєм або кавою та тепло вкрийте.
Перша допомога при непритомності
Причиною непритомності можуть бути: сильний біль, втрата крові, переляк, хвилювання, голод, перебування в приміщенні, що погано провітрюється.
Ознаки непритомності:
-
з'являється запаморочення;
-
відчуття нестачі повітря;
-
різка блідість обличчя;
-
втрата свідомості;
-
рідке і слабке дихання.
Покладіть потерпілого (без подушки) так, щоб голова була нижче ніг (під ноги підстеліть згорнену ковдру, подушку), розтебніть комір, пояс, щоб забезпечити приплив свіжого повітря, піднесіть до носа потерпілого вату, змочену нашатирним спиртом. Якщо ці засоби не допомагають – зробіть штучне дихання. Коли потерпілий прийде до пам'яті, дайте йому води або теплого чаю.
Втрата свідомості може бути при інсульті – крововиливі в мозок. Зазвичай крововилив у мозок буває у людей похилого віку.
Ознаки крововиливу такі:
-
обличчя раптово червоніє;
-
дихання стає хриплим;
-
людина втрачає свідомість.
Хворого розмістіть так, щоб його голова та груди були трохи припідняті (підкладіть під верхню частину тулуба й голову 1-2 подушки). На голову покладіть змочений холодною водою рушник або лід, до ніг – грілку. Після вжитих вказаних заходів викличте лікаря.
Втрата свідомості буває при струсі мозку. Струс може статись при падінні, травмі черепа. Характерним для струсу мозку є те, що втрата свідомості настає безпосередньо після травми, іноді спостерігається блювання. У разі струсу мозку потерпілого покладіть на горизонтальну поверхню, голова – на рівні тулуба (не піднята). При блюванні голову поверніть набік і покладіть на неї холод. Потерпілого слід супроводити до лікувального закладу.
Втрата свідомості спостерігається при нападі хвороби епілепсії (падуча хвороба). У цьому разі під час нападу оберігайте хворого від ударів та інших ушкоджень. Не намагайтеся привести хворого до пам'яті у процесі припадку.
Перша допомога при переломах кісток
При переломі кісток потерпілий відчуває сильний біль на місці, де стався перелом. Зовнішня форма ушкоджених ділянок змінюється – в ділянці перелому з'являються перегини, набряки, синці. Пам'ятайте, що дотик викликає різке посилення болю, він може призвести до зміщення уламків ушкодженої кісті.
Той, хто надає першу допомогу, не повинен торкатися ушкодженої частини тіла. Не робіть будь-яких інших спроб для точного визначення перелому.
Основне правило надання першої допомоги при переломі – це створення умов повного спокою для ушкодженого органу.
Якщо наявна рана (відкритий перелом), накладіть на неї асептичну (знезаражену) пов'язку. Якщо в рані видно уламок кістки, не намагайтеся самостійно вправляти її, достатньо накласти пов'язку, а потім шини.
Для перев'язування рани одяг розрізають по швах, бо будь-який зайвий рух спричиняє у потерпілого сильний біль, а зміщені кісткові уламки можуть призвести до додаткових ушкоджень.
Щоб надати нерухомості зламаній ділянці тіла, користуйтеся шинами. Існують стандартні шини – металеві або дерев'яні. Проте якщо під руками немає стандартних шин, замініть їх шинами, зробленими з підручного матеріалу: вузькі дошки, шматки фанери, широкі палиці, жмут прутів.
Довжина шини повинна бути такою, щоб можна було захопити два суміжні з пошкодженою кісткою суглоби. Наприклад, при переломах плечової кістки – захопити плечовий і ліктьовий суглоби до кисті, при переломах кісток гомілки – колінний і таранно-гомілковий і т.д.
Якщо Ви накладаєте шину на голе тіло, обгорніть її ватою чи іншим м'яким матеріалом.
Перша допомога при вивихах і розтягненні зв'язок
Ознаками вивиху є різкий біль у суглобі, форма суглоба змінюється, з'являється крововилив і припухлість. Найменший рух у суглобі викликає різкий біль. Не робіть будь-яких спроб до вправлення. Тільки лікар має вправляти вивих. Спроба недосвідченої людини зробити це може завдати непоправної шкоди потерпілому: великі кровоносні судини та нерви можуть бути пошкоджені голівкою вивихнутої кістки. Перша долікарська допомога полягає в тому, щоб забезпечити ушкодженому суглобові повний спокій. Вивихнуту руку підвісьте на хустці, а під ногу покладіть подушку. Потерпілого негайно доставте до лікарні.
Розтягнення зв'язок. Зв'язки оточують суглоб, підтримують його та сприяють тому, що суглоб набуває певної міцності. Під час різкого руху або повороту суглоба, при падінні зв'язки можуть розтягнутися або надірватися.
Ознаки розтягнення зв'язок такі:
-
біль;
-
припухлість;
-
синець;
-
гострий біль під час руху.
Розтягнення зв'язок найчастіше спостерігається в ділянці таранно-гомілкового суглоба. Зазвичай це буває, коли під час ходіння „підвертається” стопа. В таранно-гомілковому суглобі з'являється гострий біль, набряклість. Унаслідок чого суглоб збільшується в об'ємі, рухи спричинюють біль. Потерпілий не повинен ступати на хвору ногу, а користуватися милицями.
На ділянку пошкодженого суглоба перші 2-3 години прикладайте холодні примочки. Суглоб туго забинтуйте. Для швидкого розсмоктування крові та відновлення функції суглоба на наступний день після травми можна застосовувати зігріваючі компреси.
За найменшої підозри на вивих або перелом потерпілого доставте до лікарні.
Як поставити гірчичник, зробити гірчичне обгортання або гірчичну ванну
Гірчичники ставлять за призначенням лікаря на різні частини тіла: якщо болить голова – до потилиці, при запаленні горла (гортані, трахеї) – на шию, при захворюванні бронхів або легень – на груди, при болях у шлунку – на ямку під грудьми, якщо болять ноги – на литконіжні м'язи та ін. Готовий гірчичник, перед тим як накласти, перевірте на придатність. Для цього капніть на нього гарячою водою. Якщо піде різкий гірчичний запах, значить гірчичник зіпсувався й накладати його не слід. Готовий гірчичник перед тим, як ставити, змочіть теплою водою та щільно притисніть до шкіри тим боком, який змащений гірчицею. Гірчичник можна виготовити самому. Суху гірчицю розведіть у теплій, але не гарячій воді до густини каші, старанно розтираючи, щоб не залишилось грудочок. Одержану масу намажте на міцний матеріал (полотно, бавовняну тканину) або папір шаром у 0,5 см. Зверху її накрийте марлею або папером і цим боком щільно прикладіть до тіла.
Поверх гірчичника покладіть вощений папір або клейонку, потім шар вати або теплу хустку. Гірчичник щільно притримуйте рукою, а краще – прибинтуйте. Гірчичник можна ставити лише на ділянки здорової шкіри (без висипу, прищів, подряпин тощо). Тримати гірчичник необхідно залежно від чутливості (типу) шкіри від 5 до 30 хвилин. При цьому зважайте на відчуття самого хворого: якщо гірчичник дуже пече, негайно його зніміть.
Якщо гірчичник ставиться хворому вперше, будьте обережними – краще його не додержати. Надалі для кожного хворого встановіть індивідуальний час, достатній для того, щоб шкіра почервоніла після гірчичника, але не утворились пухирі від опіку.
Щоб гірчичник не надто подразнював шкіру та щоб його можна було досить довго тримати, суху гірчицю перед розведенням змішайте з рівною кількістю борошна. Готуючи гірчичники для дітей, борошна візьміть удвічі-втричі більше, ніж гірчиці.
Знявши гірчичник, неодмінно обмийте шкіру теплою водою, щоб часточки гірчиці, які залишились, не подразнювали її. Потім шкіру обережно насухо витріть і змажте вазеліном.
Гірчичне обтирання
Окрім гірчичніків, застосовують ще гірчичне обгортання. Для гірчичного обгортання візьміть 30 г сухої гірчиці, розведіть її в 1 л теплої води, процідіть через марлю та змочіть цим розчином рушник.
Потім рушник викрутіть і обгорніть ним потрібну частину тіла. Гірчичні обгортання роблять упродовж 5-15 хвилин. Після обгортання обмийте шкіру теплою водою та вкрийте хворого.
Гірчична ванна
Для гірчичної ванни візьміть у середньому 50 г гірчиці на відро води. Гірчицю покладіть у торбинку з марлі, занурьте у ванну, а потім викрутіть її у воду. Тримають хворих у ванні впродовж 5-15 хвилин, до почервоніння шкіри.
Коли хворий у ванні, накрийте його простирадлом або ковдрою, залишаючи вільною лише голову, щоб пара гірчиці не подразнювала слизові оболонки очей і дихальних шляхів хворого. Після ванни хворого обмийте теплою водою, насухо витріть теплим простирадлом і обкутайте теплою ковдрою.
Гірчичні ванни та обгортання рекомендують найчастіше дітям.
Інколи роблять місцеві гірчичні ванни для рук і особливо для ніг. Їх готують, зазвичай, із розрахунку 50 г гірчиці на відро води. Місцеві гірчичні ванни приймають гарячими, тримаючи у них руки або ноги від 10 до 20 хвилин. Якщо ванна холоне, додайте гарячої води.
Після ванни кінцівки хворого обмийте теплою водою, насухо витріть і вкрийте чимось теплим або ж покладіть хворого у ліжко.
Як поставити зігрівальний компрес
Зігрівальний компрес викликає розширення кровоносних судин, завдяки чому збільшується прилив крові до шкіри та до глибинних тканин.
Такий компрес прискорює нагноєння, сприяє розсмоктуванню запалення, діє болезаспокійливо при м'язових спазмах (різке скорочення м'язів). Зігрівальні компреси кладуть на різні частини тіла: на запаленні суглоби (при ревматизмі), на грудну клітку (при запаленні легенів), на живіт (при хворобах печінки, шлунку й кишок) та ін.
Для компресу візьміть шмат полотна, складеного вчетверо, змочіть теплою водою та викрутіть так, щоб із нього капала вода. Тканину прикладіть до хворого місця. Зверху накривайте м'якою клейонкою або прогумованою тканиною, целофаном, поліетиленовою плівкою, вощеним папером, а поверх клійонки покладіть товстий шар вати, байку або шерстяну хустку для зберігання тепла, що утворюється під компресом. Цей шар повинен бути більшим за попередній та повністю покривати його.
Компрес прибинтуйте так, щоб він щільно прилягав до тіла та не зсувався з місця, але й не заважав хворому. Бинтувати треба знизу вгору (від периферії до центра), й ходи бинта повинні йти в скісному напрямку, спірально так, щоб кожний наступний хід бинта прикривав попередній приблизно на одну третину.
УПРАВЛІННЯ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ
ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР ЗДОРОВ'Я
