Після тривалих активних бойових дій на Донбасі значна територія Донецької та Луганської області перетворилася на мінне поле. Аби повністю розмінувати цю територію, потрібно декілька років. Про заходи мінної безпеки в зоні проведення антитерористичної операції розповідає начальник Відділу оперативного забезпечення штабу АТО полковник Василь Сиротенко.
– Яка обстановка в зоні проведення антитерористичної операції щодо мінної безпеки?
– У місцях, де проходили активні бойові дії, залишилося чимало нерозірваних та пошкоджених боєприпасів різного типу, міни, а також саморобні вибухові пристрої.
Чималу загрозу являють розтяжки, встановлені терористами на будівлях та шахтах, здебільшого, в “сірій зоні”. Всі ці пристрої являють собою потенційну загрозу і призводять до втрат серед мирного населення та військовослужбовців.
Щодня фіксується значна кількість випадків виявлення таких вибухонебезпечних предметів, на жаль, деякі з них – трагічні.
– Які підрозділи залучаються до знешкодження боєприпасів і мін в зоні проведення АТО?
– Щоденно для комплексного вирішення питань з мінної безпеки, розмінування, очищення території від вибухонебезпечних предметів та їх знищення залучаються підрозділи Збройних Сил України, Державної служби з надзвичайних ситуацій та Державної спеціальної служби транспорту України.
– На яких об'єктах найчастіше доводиться працювати?
– Пріоритетним напрямком є райони відповідальності військових частин, де ми знімаємо встановлені бойовиками мінні поля. А також – території в районах ліній електропередач, місць загального користування, сільськогосподарських угідь, поля для посіву тощо. Після проведення комплексу робіт з розмінування ці території передаються органам місцевого самоврядування або безпосередньо громадянам.
Обов'язковим при очищенні території є проведення інформаційних та роз'яснювальних робіт з цивільним населенням щодо ризиків, пов'язаних з вибухонебезпечними предметами.
На сьогодні ми підготували та поширили серед мирного населення десятки тисяч інформаційних буклетів та пам'яток із застереженнями щодо поводження з небезпечними знахідками. Ці заходи виконуються постійно, у тому числі, нам допомагають волонтерські та міжнародні організації. Зокрема, днями на території проведення АТО розпочинає роботу компанія з гуманітарного розмінування “NALO-TRUST”, яка за погодженням з оборонним відомством здійснює інформування цивільного населення та моніторинг заявок щодо випадків, пов'язаних з вибухонебезпечними предметами.
– В яких районах проводиться найбільше робіт?
– Найбільш забрудненими районами, які потребують підвищеної уваги, є місця обстрілів російсько-терористичними угрупуваннями з реактивних систем залпового вогню. Саме там найчастіше зустрічаються касетні боєприпаси, більшість з яких потребує знищення на місці. Через те, що, незважаючи на вимоги міжнародного гуманітарного права, бойовики завдавали ударів по населених пунктах та суто цивільних об'єктах, для приведення їх до безпечного стану саперам сьогодні доводиться виконувати дуже значний обсяг робіт.
Окремо хочу наголосити на завданнях, які на сьогодні виконують саперні підрозділи сил АТО, – це розмінування та забезпечення безпечних умов для проведення ремонтно-відновлювальних робіт на об'єктах інфраструктури Донецької та Луганської областей: лініях електромереж, залізничних перегонах, дорогах, мостах, шахтах, водоканалах тощо.
– Яка найбільша проблема розмінування та з якими труднощами щодня стикаються саперні групи?
– Найважчими для розмінування є об'єкти інфраструктури, такі як лінії електропередач, газопроводи та водогони у нейтральних зонах та районах, безпосередньо наближених до лінії розмежування.
Насамперед, тому, що для виконання цих робіт необхідно узгодити багато питань з протилежною стороною щодо районів проведення розмінування, маршрутів висування, а головне – дотримання режиму тиші та безпеки.
Окремим питанням є боротьба із саморобними вибуховими пристроями, зокрема, біля переднього краю, які здебільшого і становлять загрозу для мирного населення та дестабілізують обстановку. Для вирішення цього питання ми застосовуємо комплексний підхід, який полягає як у виявленні та знешкодженні вибухонебезпечних предметів, так і запобіганні їх встановленню.
Не менш важливим є питання порушення терористами всіх норм міжнародного гуманітарного права, пов'язаних із застосуванням мін та вибухонебезпечних предметів. Зокрема, вимог Женевської конвенції щодо протипіхотних мін, коли такі міни встановлюються в некерованому варіанті на місцях загального користування цивільного населення, та щодо небезпечних залишків війни, коли всі місця встановлення вибухонебезпечних предметів повинні належним чином позначатися на місцевості.
Цікавим є питання щодо походження мін, встановлених бойовиками. Адже переважна більшість мінних полів, які ми знешкодили, мала у своєму складі міни, що залишались на тимчасово окупованій території АР Крим або потрапили в Україну з-за кордону з роком виготовлення після 1992 року. Хто і, головне, як передавав терористам ці міни всупереч міжнародних домовленостей, і є головним питанням, відповідь на яке повинна якнайшвидше дізнатися міжнародна спільнота.
– Дякую за розмову!
Бесіду вів Валентин ШЕВЧЕНКО
