Мова романі має своє свято

Опубліковано:

Продовжується Генеральная Конференція 38 сесії ЮНЕСКО в Парижі, на порядок денної якої, було винесене питання про проголошення 5 листопада Всесвітнім днем мови романі. Ця історична подія буде сприяти офіційному визнанню, не лише на локальному (Хорватія, Румунія, Сербія та ряд інших держав), але й на світовому рівні, значущості збереження та розвитку цієї унікальної мови.

Цим проголошенням, світ заявить про те, що ромська мова є самобутньою, культурною часткою. Припиняться розмови про те, що ромської мови, як такої немає. Що ромська мова – це лише сукупність певних діалектів. Мова – це серце народу. За даними, понад 80 відсотків ромського населення України не володіють ромською мовою. Задля збереження автентичності народу, був зроблений акцент на виокремленні та вивченні мови романі.

Тема про ромську мову є досить суперечливою. Однак, якщо поглянути в деякі факти із історичного шляху її становлення, можна зрозуміти, на скільки цікавою та розмаїтою вона є. Ба більше, вона є такою ж унікальною в своїй побудові, як і саме збереження культурної спадщини ромського народу.

Цікавими є дослідження романологів, які вказують, що роми відносилися до касти “дом”. Подейкують, що основним заняттям цієї групи людей було мистецтво, точніше співи, танці. Однак, у цієї касти були певні заборони (на навчання, релігійні обряди, право одружуватися на представниках/представницях інших каст), які змушували їх мандрувати. Але, це не єдина причина за якої ромське населення було мобільним. Володіючи специфічними ремеслами, як-от: конярство, ковальство, музичне мистецтво, стало однією із причин пошуку, так званої, кращої долі.

Прибуваючи на території інших країн, йшов певний процес інтеграції. Ромське населення привносило свої особливості з паралельним вбиранням характерних ознак території, на якій вони проживали.

Тому можна стверджувати, що ромська мова є гнучкою. Існує набір не стандартизованого словникового запасу ромської мови, який налічує близько 33 тисяч слів. Сьогодні, на мові романі розмовляють невеликі групи у 42 країнах.Ромська мова, признається як мова національної меншини у багатьох країнах.

Однак стверджувати, що роми використовують писемність виключно тієї держави, де вони знаходяться – не зовсім вірно. Так, абетки адаптується, як і багато слів. Але, він не є повністю аналогічним до абетки країни.

Через певні адаптаційні процеси, дослідники виділяють групи діалектів мови романі:

• Північна (сінті, російські, скандинавські, фінські, прибалтійські рома)
• Центральна (діалекти Австрії, Чехії, Словаччини, Угорщини)
• Влашська (влахі, кеодерари, ловарі)
• Балканська (роми Сербії, Болгарії, Криму)

Цікавим є дослідження певних жаргонів, які переходили із мови ромів в інші мови. Ось деякі з них:
Від ромської лове – лаве (гроші)
Хаве – хавати (їсти)
Те діла бас – лабати (грати на музичному інструменті)
Чаво – чувак (свій хлопець)

Щодо стану ромської мови на теренах України, можна стверджувати, що вона єдина представниця в Україні індійської групи індоєвропейської родини мов. Характерною ознакою є те, що ромська мова, зазвичай використовується лише на побутовому рівні. Однак, беззаперечним фактом є те, що в період незалежності нашої країни, багато робиться задля перенесення мови романі в публічну, наукову площину.

Варто відзначити, що в 2008 році в м. Луцьк був виданий перший в Європі буквар ромської мови, що використовує 32 літери української абетки. Важливо виділити в цьому напрямку, успішну діяльність першого в Україні ромського радіо “Чірікло”, роботу “Ромських Студій” при Ужгородському національному університеті, а також ряду професійних досліджень із ромської тематики.

Про Захід