Слово і діло: наскільки відповідальні ужгородський та мукачівський мери

Опубліковано:

 

Прийти до влади й утримати її будь-яким способом – така мета кожного політика. Якщо досягти першого допомагають обіцянки, дані виборцям, то друге можливе тільки завдяки їх виконанню. Українські політики на слова багаті. А от з виконанням вникають труднощі. 

“Про Захід” розпочинає серію публікацій про те, що обіцяли наші політичні діячі і які зі своїх обіцянок вони виконали. На основі рейтингів інтернет-ресурсу “Слово і Діло” проаналізуємо відповідальність закарпатських мерів, керівництва області, а також тих краян, які нині представляють область у Верховній Раді України. 

Почнемо із очільників міських рад. Найпомітнішими закарпатськими особами на цих посадах є мер Ужгорода Віктор Погорєлов та мукачівський керівник Золтан Ленд`єл. 

На рахунку першого – 65 обіцянок, які він дав у засобах масової інформації, під час виступів тощо. Виконав Погорєлов тільки 19, про 30 забув взагалі, а 16 – у процесі. 

Серед втілених обіцянок Погорєлова – соціальні гарантії для сімей учасників АТО передбачені у бюджеті на 2015 рік, щорічно ремонтуватиметься п'ять кілометрів міських доріг і тротуарів, висадять дерева на Швабській і Мукачівській вулицях, встановлять лавиці і квітники на Петефі, збудують аквапарк (останнє, втім, важко назвати заслугою влади). 

Щодо невиконаних обіцянок, то мер так і не відновив роботу дитячої залізниці, не зробив освітлення всіх вулиць Ужгорода й цілодобового водопостачання в місті, не оновив Театральну і не збудував сміттєпереробний завод.

У процесі у Віктора Погорєлова 16 обіцянок. Якщо мер їх таки виконає, то до 1 серпня цього року ремонт фасаду Ужгородського економічного ліцею  завершать. Також в місті будуть відремонтовані Кошицька  та Університетська вулиці. Мешканці Грушевського та Заньковецької матимуть цілодобове водопостачання, а в громадському транспорті будуть нові, кращі умови.

Загалом, бачимо, що дрібніші обіцянки даються Погорєлову легше: якщо квіти і дерева в місті висаджені, то домогтися цілодобового водопостачання й нічного освітлення вулиць міському голові так і не вдалося.

Таким чином рівень відповідальності ужгородського міського голови – навіть не “половина”: всього 29%. Але ці відсотки у загальному рейтингу мерів обласних центрів принесли очільнику Ужгорода 14 місце. 

Мукачівський колега Віктора Погрєлова – Золтан Ленд`єл не такий багатослівний. На рахунку політика всього-навсього 4 обіцянки, 2 з яких він виконав, а 2 – ні. 

Ленд`єл, як і планував, закупив для міста 2 машини для прибордюрного прибирання, а також збудував ще у 2010 році музичний фонтан. Щоправда, музика грала недовго: сьогодні фонтан вже не звуковий, а звичайний. 

Щодо невиконаного, мер Мукачева не домігся того, аби завод ТОВ “Флекстронікс” відновив роботу з березня 2011 року (зараз завод працює, але його відновили пізніше: тестування першої виробничої лінії відбулося 11 липня 2012 року), а Мукачівську радіолокаційну станцію не розібрали до основи і не засадили деревами у 2011 році, а зробили це значно пізніше. Тобто, фактично мукачівський керівник виконав всі свої обіцянки, але половину з них – пізніше запланованих термінів. Це й стало підставою для “Слова і діла” вважати їх невиконаними. 

Отже, рейтинг відповідальності мера Мукачева – 50%. І хоч цей показник, порівняно з показниками інших міських голів, – доволі непоганий, зважаючи на кількість обіцянок, багато про Ленд `єла все ж не говорить.

Наступного разу подивимося, як свого слова дотримуються теперішній очільник Закарпатської ОДА та його попередники.

Про Захід

Про Захід